– Ми вже давно пройшли часи «сфер інтересів». Ми вступили до часів просто «інтересів». «Східне партнерство» покликане просувати інтереси Європейського Союзу у відповідь на інтерес, проявлений країнами «Східного партнерства». Нашою метою є зробити внесок у більшу стабільність та економічне процвітання країн, що межують із Європейським Союзом. Ми надавали велику підтримку цій програмі, яка також має на меті більшу політичну заангажованість, економічну інтеграцію та транскордонну співпрацю з країнами, що досить сильно відрізняються одна від одної, як Білорусь і Україна, як Грузія і Вірменія, чи Молдова та Азербайджан.
– У Росії «Східне партнерство» представляють як боротьбу за «сфери впливу» між ЄС і Росією. Чи не буде Євросоюз змушений грати за цими правилами, вступити в якусь конкуренцію з Росією?
– Я дуже задоволений тим, що «Східне партнерство» – це не відповідь на якісь дії. Це програма підтримки – підтримки відповідального керівництва, демократії, спрощення торговельних стосунків, що вкрай важливо зараз, у час економічного спаду. Це також ініціатива залучення наших партнерів до змістовної співпраці в галузі енергетики. Я думаю, в Росії не зовсім усвідомлюють, що означає це «Східне партнерство», і я сподіваюсь, що по мірі просування «Східного партнерства» наші колеги в Росії відчують його переваги та позитивний вплив на регіон. Так, ці країни є сусідами Росії, але країни, як Україна, Молдова та Білорусь, є також сусідами Європейського Союзу. І ми маємо право відповісти на їхнє суверенне рішення.
– Коли Ви говорите, що ЄС має таке ж право, як і Росія, чи означає це, що Євросоюз шукатиме можливості для співпраці щодо цих країн, чи їм доведеться вибирати між ЄС і Росією?
– Я повністю відкидаю таку постановку питання, що це має бути або - або. Наш власний досвід це заперечує. Ми, балтійські країни: Литва, Латвія, Естонія та й сусідня Польща - так само зробили суверенний вибір щодо вступу до Європейського Союзу й НАТО, але це не зіпсувало наших стосунків із Росією. Навпаки, ми хочемо ще кращих стосунків із Росією, але інколи ми знаходимо нерозуміння цього в колег у Москві. Але має пройти якийсь час, щоб настало розуміння нової реальності. А вона полягає в тому, що ми, країни Євросоюзу, маємо свої національні інтереси в тому, щоб мати друзів, стабільні, процвітаючі країни на наших кордонах.
Тому ці країни самі мають вирішувати, яку стратегію вони обирають, які стосунки їм будувати з Росією чи Європейським Союзом. Я думаю, що ці країни, якщо й мають зробити якийсь вибір, то не щодо своїх друзів, а щодо цінностей та відповідального керівництва. Тому наскільки б не були важливі програми економічної співпраці, для ЄС не меншу вагу мають цінності, на яких збудований Євросоюз: свободи, демократії, свободи слова, поваги до прав людини. І для того, щоб брати участь у цій програмі, наші східні партнери мають довести свою відданість цим цінностям.
(Прага – Київ)
– У Росії «Східне партнерство» представляють як боротьбу за «сфери впливу» між ЄС і Росією. Чи не буде Євросоюз змушений грати за цими правилами, вступити в якусь конкуренцію з Росією?
– Я дуже задоволений тим, що «Східне партнерство» – це не відповідь на якісь дії. Це програма підтримки – підтримки відповідального керівництва, демократії, спрощення торговельних стосунків, що вкрай важливо зараз, у час економічного спаду. Це також ініціатива залучення наших партнерів до змістовної співпраці в галузі енергетики. Я думаю, в Росії не зовсім усвідомлюють, що означає це «Східне партнерство», і я сподіваюсь, що по мірі просування «Східного партнерства» наші колеги в Росії відчують його переваги та позитивний вплив на регіон. Так, ці країни є сусідами Росії, але країни, як Україна, Молдова та Білорусь, є також сусідами Європейського Союзу. І ми маємо право відповісти на їхнє суверенне рішення.
– Коли Ви говорите, що ЄС має таке ж право, як і Росія, чи означає це, що Євросоюз шукатиме можливості для співпраці щодо цих країн, чи їм доведеться вибирати між ЄС і Росією?
– Я повністю відкидаю таку постановку питання, що це має бути або - або. Наш власний досвід це заперечує. Ми, балтійські країни: Литва, Латвія, Естонія та й сусідня Польща - так само зробили суверенний вибір щодо вступу до Європейського Союзу й НАТО, але це не зіпсувало наших стосунків із Росією. Навпаки, ми хочемо ще кращих стосунків із Росією, але інколи ми знаходимо нерозуміння цього в колег у Москві. Але має пройти якийсь час, щоб настало розуміння нової реальності. А вона полягає в тому, що ми, країни Євросоюзу, маємо свої національні інтереси в тому, щоб мати друзів, стабільні, процвітаючі країни на наших кордонах.
Тому ці країни самі мають вирішувати, яку стратегію вони обирають, які стосунки їм будувати з Росією чи Європейським Союзом. Я думаю, що ці країни, якщо й мають зробити якийсь вибір, то не щодо своїх друзів, а щодо цінностей та відповідального керівництва. Тому наскільки б не були важливі програми економічної співпраці, для ЄС не меншу вагу мають цінності, на яких збудований Євросоюз: свободи, демократії, свободи слова, поваги до прав людини. І для того, щоб брати участь у цій програмі, наші східні партнери мають довести свою відданість цим цінностям.
(Прага – Київ)
