Рух цей дуже цікавий. Подібно до клаптикової ковдри, його складають різні партії та угруповання. Організатори маршу в опублікованому бюлетені називають себе «дедалі зростаючою коаліцією сотень організацій і тисяч активістів».
Щодо сотень організацій – це, радше, перебільшення, але десятки напевно є. Свободу слова та зібрань гарантує конституція, тож вільно функціонують різноманітні організації, партії, угруповання – від крайніх правих до крайніх лівих: наприклад, комуністи, фашисти, неонацисти, «Арійська влада», «Прогресивний арабський фронт», анархісти, троцькісти, маоїсти, «Робітнича злука», всілякі пропалестинські угруповання.
Вашому кореспондентові довелося вести репортажі з цілої низки подібних демонстрацій, маршів та походів протесту у Нью-Йорку протягом багатьох років – проти закриття металургійних заводів у Пенсільванії, проти торговельної блокади Куби, проти політики Ізраїлю, проти політики Вашингтона, проти капіталістичної експлуатації трудящих Конго, проти примусового повернення додому з Америки нелегальних імігрантів і так далі і тому подібне.
Цього разу чільне гасло звучить так: «Допомагайте людям, а не банкам!». Йдеться про урядову програму закупівлі знецінених банківських активів, що дало б змогу банкам відновити кредитування. Демонстранти проти цього. Вони протестують проти банків і корпорацій, вимагають не відбирати житло у власників, які не виплачують заборгованість із іпотеки, вимагають створення нових робочих місць за зразком громадських робіт часів «Нового курсу» президента Франкліна Рузвельта.
Щоправда, адміністрація президента Барака Обами планує саме такі громадські роботи, розраховуючи створити до трьох мільйонів нових робочих місць. «Мало!» – стверджують організатори багатотисячного походу на Волл-стріт по вузеньких вуличках південної частини Мангеттена.
Взагалі, на своїх транспарантах учасники могли б сміливо помістити вислів знаменитого коміка 30-их років Граучо Маркса: «Whatever it is, I’m against it! – Що б то не було, я проти цього!»
Весняна звичка?
Такі марші, як правило, проводять весною. Така вже традиція склалася. Дата походу – 3 квітня – майже збігається з самітом Групи двадцяти у Лондоні. Але, на відміну від заворушень у британській столиці з побиттям вітрин банків, із зіткненням демонстрантів з поліцією, у Нью-Йорку подібні речі трапляються вельми рідко. Свобода свободою, але, за американським прислів’ям, «свобода твого кулака закінчується біля кінчика мого носа».
Я подзвонив до поліцейської штаб-квартири Нью-Йорка. Лейтенант Джим Басулло повідомив, що для супроводу маніфестації міська влада відряджає близько 5 тисяч поліцейських, добре озброєних, на відміну від лондонських.
Учасників, як очікують, тисяч 15 може набратися, з’їжджаються з кількох навколишніх штатів.Щоб уникнути ексцесів, зіткнення учасників маршу з антидемонстрантами, маршрут походу огороджують дерев’яними бар’єрами.
Щодо сотень організацій – це, радше, перебільшення, але десятки напевно є. Свободу слова та зібрань гарантує конституція, тож вільно функціонують різноманітні організації, партії, угруповання – від крайніх правих до крайніх лівих: наприклад, комуністи, фашисти, неонацисти, «Арійська влада», «Прогресивний арабський фронт», анархісти, троцькісти, маоїсти, «Робітнича злука», всілякі пропалестинські угруповання.
Вашому кореспондентові довелося вести репортажі з цілої низки подібних демонстрацій, маршів та походів протесту у Нью-Йорку протягом багатьох років – проти закриття металургійних заводів у Пенсільванії, проти торговельної блокади Куби, проти політики Ізраїлю, проти політики Вашингтона, проти капіталістичної експлуатації трудящих Конго, проти примусового повернення додому з Америки нелегальних імігрантів і так далі і тому подібне.
Цього разу чільне гасло звучить так: «Допомагайте людям, а не банкам!». Йдеться про урядову програму закупівлі знецінених банківських активів, що дало б змогу банкам відновити кредитування. Демонстранти проти цього. Вони протестують проти банків і корпорацій, вимагають не відбирати житло у власників, які не виплачують заборгованість із іпотеки, вимагають створення нових робочих місць за зразком громадських робіт часів «Нового курсу» президента Франкліна Рузвельта.
Щоправда, адміністрація президента Барака Обами планує саме такі громадські роботи, розраховуючи створити до трьох мільйонів нових робочих місць. «Мало!» – стверджують організатори багатотисячного походу на Волл-стріт по вузеньких вуличках південної частини Мангеттена.
Взагалі, на своїх транспарантах учасники могли б сміливо помістити вислів знаменитого коміка 30-их років Граучо Маркса: «Whatever it is, I’m against it! – Що б то не було, я проти цього!»
Весняна звичка?
Такі марші, як правило, проводять весною. Така вже традиція склалася. Дата походу – 3 квітня – майже збігається з самітом Групи двадцяти у Лондоні. Але, на відміну від заворушень у британській столиці з побиттям вітрин банків, із зіткненням демонстрантів з поліцією, у Нью-Йорку подібні речі трапляються вельми рідко. Свобода свободою, але, за американським прислів’ям, «свобода твого кулака закінчується біля кінчика мого носа».
Я подзвонив до поліцейської штаб-квартири Нью-Йорка. Лейтенант Джим Басулло повідомив, що для супроводу маніфестації міська влада відряджає близько 5 тисяч поліцейських, добре озброєних, на відміну від лондонських.
Учасників, як очікують, тисяч 15 може набратися, з’їжджаються з кількох навколишніх штатів.Щоб уникнути ексцесів, зіткнення учасників маршу з антидемонстрантами, маршрут походу огороджують дерев’яними бар’єрами.
