Міжнародний валютний фонд, чиї ресурси швидко вичерпує світова фінансова та економічна криза, отримає від Європейського Союзу додаткових 75 мільярдів євро. Також за рішенням саміту ЄС, буде подвоєно кризовий фонд, призначений для допомоги країнам-членам Європейського Союзу, які потрапили до фінансової скрути. Він складе 50 мільярдів євро. Цим фондом уже скористалися Латвія та Угорщина, очікується, що незабаром до нього буде змушена звернутися і Румунія.
Також після багатьох років вагань фінансової підтримки у розмірі 5 мільярдів євро від ЄС дочекалися низка інфраструктурних проектів, зокрема проект побудови газогону «Набукко» та проект сполучення країн ЄС додатковими відрізками газогонів. Прем’єр Чехії, яка нині головує в Євросоюзі, Мірек Тополанек, не приховував своєї радості з цього приводу, адже енергетична безпека – це один із пріоритетів чеського головування в Євросоюзі:
«П’ять мільярдів євро призначені на конкретні проекти з конкретними цілями, що мають підвищити енергетичну безпеку Європейського Союзу, а також на підтримку інновацій та нових технологій. І я дуже тішуся, що ми цей пакет схвалили», – зазначив Мірек Тополанек.
А за словами чеського віце-прем’єра Александра Вондри, ці енергетичні проекти були «чіткою реакцією» на зимову газову кризу Європі, спровоковану російсько-українською суперечкою. Після того, як Росія припинила постачати газ через Україну, низка країн Південної і Східної Європи опинилися не лише без російського газу, але і без альтернативних шляхів постачання газу з інших країн Європи. Щоб не наражатися більше на подібну небезпеку, ЄС вирішив виділити 1,5 мільярди євро на сполучення додатковими газогонами європейських країн на випадок нових перебоїв із поставками. За словами Вондри, ці інвестиції «посилять нашу енергетичну безпеку».
«Потрібні скоординована глобальна стимуляція і реформа фінансових ринків»
Голови країн ЄС також домовилися про спільні позиції на майбутньому саміті «Групи Двадцяти», що має відбутися 2 квітня в Лондоні. Зокрема, збільшивши свій внесок до МВФ, Євросоюз очікуватиме, що і решта «двадцятки» також допоможе поповнити ресурси Фонду, щоб довести їх до 500 мільярдів доларів із нинішніх близько 200.
Однак ЄС відмовився робити якісь додаткові кроки для стимуляції економіки, незважаючи на заклики зі Сполучених Штатів. З іншого боку, Євросоюз погодився з тим, що потрібно краще регулювати фінансову галузь, і цим підтримав позицію США.
Позицію ЄС висловив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу: «Нам потрібні обидві речі: і скоординована глобальна стимуляція, і реформа фінансових ринків, – щоб відновити довіру. Адже без стимуляції не буде відродження, а без реформи фінансового ринку одужання не буде сталим».
Напередодні саміту «двадцятки» багато оглядачів висловлювало побоювання, що різниця в підходах між США і Європою може звести нанівець спроби спільними зусиллями рестартувати світову економіку.
(Київ – Прага)
Також після багатьох років вагань фінансової підтримки у розмірі 5 мільярдів євро від ЄС дочекалися низка інфраструктурних проектів, зокрема проект побудови газогону «Набукко» та проект сполучення країн ЄС додатковими відрізками газогонів. Прем’єр Чехії, яка нині головує в Євросоюзі, Мірек Тополанек, не приховував своєї радості з цього приводу, адже енергетична безпека – це один із пріоритетів чеського головування в Євросоюзі:
«П’ять мільярдів євро призначені на конкретні проекти з конкретними цілями, що мають підвищити енергетичну безпеку Європейського Союзу, а також на підтримку інновацій та нових технологій. І я дуже тішуся, що ми цей пакет схвалили», – зазначив Мірек Тополанек.
А за словами чеського віце-прем’єра Александра Вондри, ці енергетичні проекти були «чіткою реакцією» на зимову газову кризу Європі, спровоковану російсько-українською суперечкою. Після того, як Росія припинила постачати газ через Україну, низка країн Південної і Східної Європи опинилися не лише без російського газу, але і без альтернативних шляхів постачання газу з інших країн Європи. Щоб не наражатися більше на подібну небезпеку, ЄС вирішив виділити 1,5 мільярди євро на сполучення додатковими газогонами європейських країн на випадок нових перебоїв із поставками. За словами Вондри, ці інвестиції «посилять нашу енергетичну безпеку».
«Потрібні скоординована глобальна стимуляція і реформа фінансових ринків»
Голови країн ЄС також домовилися про спільні позиції на майбутньому саміті «Групи Двадцяти», що має відбутися 2 квітня в Лондоні. Зокрема, збільшивши свій внесок до МВФ, Євросоюз очікуватиме, що і решта «двадцятки» також допоможе поповнити ресурси Фонду, щоб довести їх до 500 мільярдів доларів із нинішніх близько 200.
Однак ЄС відмовився робити якісь додаткові кроки для стимуляції економіки, незважаючи на заклики зі Сполучених Штатів. З іншого боку, Євросоюз погодився з тим, що потрібно краще регулювати фінансову галузь, і цим підтримав позицію США.
Позицію ЄС висловив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу: «Нам потрібні обидві речі: і скоординована глобальна стимуляція, і реформа фінансових ринків, – щоб відновити довіру. Адже без стимуляції не буде відродження, а без реформи фінансового ринку одужання не буде сталим».
Напередодні саміту «двадцятки» багато оглядачів висловлювало побоювання, що різниця в підходах між США і Європою може звести нанівець спроби спільними зусиллями рестартувати світову економіку.
(Київ – Прага)
