Алістер Дарлінґ, міністр фінансів Великої Британії, нинішнього господаря світових антикризових самітів, заявив під час зустрічі міністрів фінансів двадцяти найбільших економік світу, що більшість учасників цього зібрання погодилася щодо «цілком зрозумілої необхідності спрямовування» антикризових кроків. Він також сказав: «Сьогодні чи не всі у світі розуміють - ми переживаємо один із найбільших викликів, перед якими будь-коли стояли попередні покоління».
Саміт у Горшамі, що неподалік Лондона, дійшов згоди щодо необхідності докласти зусиль для відновлення світового економічного зростання, збереження при цьому низького рівня відсоткових ставок, збільшення ресурсів Міжнародного валютного фонду, які служитимуть рятівним якорем для країн в економічній небезпеці.
Міністр фінансів США Тімоті Ґайтнер заявив після цього саміту журналістам: «Ви спостерігаєте спільні дії світу у швидкості і масштабах, безпрецедентних для нинішнього часу. Всі головні економічні потуги виділили суттєві фінансові пакети. Чим сильніша відповідь, тим скоріше настане відновлення».
Експерти відзначають, що й напередодні і під час саміту міністрів фінансів відчувалися суттєві розбіжності між США і деякими найбільшими країнами ЄС на кшталт Німеччини і Франції, які не погоджувалися з тиском Вашингтона щодо збільшення витрат для порятунку найбільш проблемних економік.
Аналітики звертають увагу на узгодження в Горшамі позицій щодо більшої ролі МВФ і його контролю за бюджетними діями в проблемних економіках, але разом із тим підкреслюють, що не дуже втішним є результат саміту щодо розширеного антикризового фінансування.
Спостерігачі відзначають, що напередодні 2 квітня, коли до Лондона з’їдуться лідери «двадцятки», залишається не зовсім ясним, якими мають бути масштаби підтримки проблемних економік із боку Міжнародного валютного фонду, і особливо незрозумілим, як уряди збираються позбуватися так званих «поганих банківських активів».
Міністр фінансів США Ґайтнер сказав у неділю з цього приводу, що він скоро оприлюднить деталі плану «зачистки» таких активів приблизно на один трильйон доларів, за що його перед цим критикували деякі конгресмени у США.
(Прага – Київ)
Саміт у Горшамі, що неподалік Лондона, дійшов згоди щодо необхідності докласти зусиль для відновлення світового економічного зростання, збереження при цьому низького рівня відсоткових ставок, збільшення ресурсів Міжнародного валютного фонду, які служитимуть рятівним якорем для країн в економічній небезпеці.
Міністр фінансів США Тімоті Ґайтнер заявив після цього саміту журналістам: «Ви спостерігаєте спільні дії світу у швидкості і масштабах, безпрецедентних для нинішнього часу. Всі головні економічні потуги виділили суттєві фінансові пакети. Чим сильніша відповідь, тим скоріше настане відновлення».
Експерти відзначають, що й напередодні і під час саміту міністрів фінансів відчувалися суттєві розбіжності між США і деякими найбільшими країнами ЄС на кшталт Німеччини і Франції, які не погоджувалися з тиском Вашингтона щодо збільшення витрат для порятунку найбільш проблемних економік.
Аналітики звертають увагу на узгодження в Горшамі позицій щодо більшої ролі МВФ і його контролю за бюджетними діями в проблемних економіках, але разом із тим підкреслюють, що не дуже втішним є результат саміту щодо розширеного антикризового фінансування.
Спостерігачі відзначають, що напередодні 2 квітня, коли до Лондона з’їдуться лідери «двадцятки», залишається не зовсім ясним, якими мають бути масштаби підтримки проблемних економік із боку Міжнародного валютного фонду, і особливо незрозумілим, як уряди збираються позбуватися так званих «поганих банківських активів».
Міністр фінансів США Ґайтнер сказав у неділю з цього приводу, що він скоро оприлюднить деталі плану «зачистки» таких активів приблизно на один трильйон доларів, за що його перед цим критикували деякі конгресмени у США.
(Прага – Київ)
