Президент Барак Обама прокидається перед 7-ою ранку, 45 хвилин проводить у спортзалі, потім снідає і десь о 8-й іде до свого офісу. Помічник уже підготував йому на перегляд 10 із 40 тисяч приватних листів, які щодня приходять до Білого Дому з порадами й побажаннями. Цю десятку він читає у вільні хвилини, яких обмаль.
Розклад кожного дня президента є ранковою справою його штату: 25 помічників, 25 заступників помічників, 50 спеціальних помічників. Зустрічаються о 7.30. Вони контролюють інформацію, що лягає на стіл президента. Додати ще трьох каліграфістів, які пишуть від імені президента запрошення та листи подяки, і двох особистих помічників, що всюди супроводжують президента, роблять для нього телефонні дзвінки.
Найближчі люди президента, серед них шеф канцелярії Рам Емануель і відповідальна за розклад Алісса Мастромонако, прибувають до Білого Дому перед 7-ою ранку на нараду. Час президента вважається у Білому Домі найважливішим.
Різноманітні помічники є зв’язковими Обами з міністрами, губернаторами, законодавцями, бо він не має досить часу для особистих розмов із посадовцями. Телефон на столі в його офісі запрограмований номерами важливих діячів так, що подзвонити можна, натискаючи одну цифру.
О 10-ій ранку – нарада з найближчими помічниками. Об 11 годині Обама, зазвичай, бере участь у громадській події. О 12 – ланч з одним із радників, раз на тиждень – із віце-президентом Джо Байденом. І так до кінця робочого дня, який ніколи не буває коротшим, ніж 11 годин. Але й після обіду у родинному колі Обама далі працює, читає приблизно до 1-ої години ночі всілякі папери, документи, рапорти тощо, підготовані штатом на завтра.
Державні обов’язки і особисте життя
Баланс між державними обов’язками і особистим життям вдається знайти, але далеко не завжди. Брак Обама, наприклад, прагне встановити певні межі. Хоча його родину у Білому Домі обслуговує штат з 92 осіб, включно з шістьма служницями, електриками, прибиральниками, кухарями тощо, його діти, 10-річна Малія й семирічна Саша, прокидаються за своїм будильником, самі прибирають свої ліжка, наводять чистоту у кімнаті. Їм не дозволяється їсти забагато солодощів попри те, що першу родину обслуговує окремий кухар для печива й тортів.
Барак Обама запрошує на вечорниці друзів, влаштовує танці під оркестр. Але закон є закон, обов’язкові правила втручаються й тут. Кожен запрошений повинен подати службі президентської охорони – SecretService – на перевірку свій номер картки соціального забезпечення, домашню адресу й дату народження, а президент змушений вибачатися перед друзями.
Президент Барак Обама подав номер свого мобільника близьким людям, але попередив, щоб нікому не давали й самі дзвонили лише у разі необхідності. Він не може піти до ресторану з друзями, бо ресторан господарі повинні будуть зачинити для решти охочих.
Таке життя президента у Білому Домі.
(Нью-Йорк–Київ–Прага)
Розклад кожного дня президента є ранковою справою його штату: 25 помічників, 25 заступників помічників, 50 спеціальних помічників. Зустрічаються о 7.30. Вони контролюють інформацію, що лягає на стіл президента. Додати ще трьох каліграфістів, які пишуть від імені президента запрошення та листи подяки, і двох особистих помічників, що всюди супроводжують президента, роблять для нього телефонні дзвінки.
Найближчі люди президента, серед них шеф канцелярії Рам Емануель і відповідальна за розклад Алісса Мастромонако, прибувають до Білого Дому перед 7-ою ранку на нараду. Час президента вважається у Білому Домі найважливішим.
Різноманітні помічники є зв’язковими Обами з міністрами, губернаторами, законодавцями, бо він не має досить часу для особистих розмов із посадовцями. Телефон на столі в його офісі запрограмований номерами важливих діячів так, що подзвонити можна, натискаючи одну цифру.
О 10-ій ранку – нарада з найближчими помічниками. Об 11 годині Обама, зазвичай, бере участь у громадській події. О 12 – ланч з одним із радників, раз на тиждень – із віце-президентом Джо Байденом. І так до кінця робочого дня, який ніколи не буває коротшим, ніж 11 годин. Але й після обіду у родинному колі Обама далі працює, читає приблизно до 1-ої години ночі всілякі папери, документи, рапорти тощо, підготовані штатом на завтра.
Державні обов’язки і особисте життя
Баланс між державними обов’язками і особистим життям вдається знайти, але далеко не завжди. Брак Обама, наприклад, прагне встановити певні межі. Хоча його родину у Білому Домі обслуговує штат з 92 осіб, включно з шістьма служницями, електриками, прибиральниками, кухарями тощо, його діти, 10-річна Малія й семирічна Саша, прокидаються за своїм будильником, самі прибирають свої ліжка, наводять чистоту у кімнаті. Їм не дозволяється їсти забагато солодощів попри те, що першу родину обслуговує окремий кухар для печива й тортів.
Барак Обама запрошує на вечорниці друзів, влаштовує танці під оркестр. Але закон є закон, обов’язкові правила втручаються й тут. Кожен запрошений повинен подати службі президентської охорони – SecretService – на перевірку свій номер картки соціального забезпечення, домашню адресу й дату народження, а президент змушений вибачатися перед друзями.
Президент Барак Обама подав номер свого мобільника близьким людям, але попередив, щоб нікому не давали й самі дзвонили лише у разі необхідності. Він не може піти до ресторану з друзями, бо ресторан господарі повинні будуть зачинити для решти охочих.
Таке життя президента у Білому Домі.
(Нью-Йорк–Київ–Прага)
