Перевізник Михайло Гакало має три автобуси «Богдан», які працюють на міських маршрутах. Транспорт придбав у кредит. Зараз його погашення для нього, як і багатьох інших, є проблемою. Долар зріс майже вдвічі, а підняти вартість перевезень в сьогоднішніх умовах нереально, каже Михайло Гакало.
«Прив’язуючись до середньої вартості кредиту, підприємець кожен, взявши цей кредит, розрахував собі, скільки років йому потрібно віддавати цей кредит, що він там заробить, тому що будь-який вид бізнесу мусить бути прибутковим. Тобто, ви щось мусите заробити з того, що ви вклали», – каже він.
А зараз ідеться не про прибутки, а хоча б про те, щоб не збанкрутувати, нарікають приватні підприємці, представники середнього бізнесу і навіть великих підприємств. Приміром, усередині минулого року деякі підприємства харчової галузі взяли кредити на закупівлю зерна, борошна. І здебільшого це були валютні кредити – через меншу відсоткову ставку. Зараз у них такі ж проблеми з погашенням кредитів.
Рух починається «знизу»
Під егідою «Громадського форуму Івано-Франківська» створений координаційний комітет захисту приватних підприємців та громадян міста, які, як наголошують його засновники, потерпіли від необдуманої політики влади всіх рівнів, Національного банку України та комерційних банків. До нього увійшли представники підприємств і навчальних закладів, таксисти, перевізники, звичайні люди, що брали кредити. Обіцяють долучитися забудовники і працівники ринку.
При цьому організатори наголошують, що це рух громадян «знизу», без участі в ньому будь-яких політичних партій, представників влади чи фінансування «згори», каже лідер громадської організації «Громадський форум Івано-Франківська» Юрій Соловей.
«Те, що сьогодні відбувається з національною валютою, практично на коліна поставило середній клас не тільки в Івано-Франківську, а й в Україні. Ми готові відстоювати, хочу наголосити на цьому слові, і в прямому, і в переносному змісті, право на нормальне цивілізоване життя і право на виконання законів і Конституції щодо простих громадян», – заявив він.
Влаштувати банкам «веселий бойкот»
Першим кроком такого захисту стало колективне звернення до Президента України, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради та голови НБУ з вимогою перевести всі валютні кредити в гривневі на умовах, що діяли на момент укладення договорів.
Якщо ж за місяць не відбудеться стабілізації національної валюти, комітет обіцяє перейти до активніших заходів. Можливо, це буде блокування банків, перешкоджання їхній роботі, але без екстремізму, десь навіть на межі дозволеного. «Перший крок зробили не ми», – каже викладач права Володимир Чорноус.
«Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від протиправних посягань. Те, що вчинили комерційні банки з позичальниками, особливо ті банки, які практикують і дотепер зміну в односторонньому порядку ставок та інших істотних умов кредитних договорів, – це вже є протиправні дії. Люди доведені до відчаю», – додає він.
Популізм чистої води
Із тим, що бізнес, особливо який кредитувався в іноземній валюті, зазнав серйозного удару і що зростання курсу долара було дуже значним, погоджується голова правління івано-франківського банку «Плюс-банк», депутат міської ради Андрій Рязанцев.
Але він одразу ж додає, що кожен бізнес бере до уваги ризики, і ті, хто брав валютні кредити, були свідомі ризикованості такого кроку. Пропозиції ж переведення таких кредитів у гривневі депутат і банкір вважає популістськими, нереальними.
«Такі речі фізично неможливі. Ні банківська система, ні бюджет держави не витримають того, щоб перевести валютні кредити в гривневі. Треба розуміти, що валютні кредити видані за рахунок валютних депозитів. То в такому випадку треба ухвалювати рішення взагалі про трансформування всіх наявних ресурсів і по активній, і по пасивній стороні в банківській системі в національну валюту. Але чи погодяться громадяни отримати замість своїх валютних депозитів, які вони поклали в банки, назад гривні? Думаю, що ні», – вважає він.
Один із виходів із ситуації фінансисти вбачають у прийнятті на рівні держави програми реструктуризації заборгованості хоча б по тих пріоритетних галузях, які можуть витягувати Україну з кризи. Такі програми повинні бути комплексними і аж ніяк не популістськими, кажуть вони.
(Івано-Франківськ – Прага – Київ)
«Прив’язуючись до середньої вартості кредиту, підприємець кожен, взявши цей кредит, розрахував собі, скільки років йому потрібно віддавати цей кредит, що він там заробить, тому що будь-який вид бізнесу мусить бути прибутковим. Тобто, ви щось мусите заробити з того, що ви вклали», – каже він.
А зараз ідеться не про прибутки, а хоча б про те, щоб не збанкрутувати, нарікають приватні підприємці, представники середнього бізнесу і навіть великих підприємств. Приміром, усередині минулого року деякі підприємства харчової галузі взяли кредити на закупівлю зерна, борошна. І здебільшого це були валютні кредити – через меншу відсоткову ставку. Зараз у них такі ж проблеми з погашенням кредитів.
Рух починається «знизу»
Під егідою «Громадського форуму Івано-Франківська» створений координаційний комітет захисту приватних підприємців та громадян міста, які, як наголошують його засновники, потерпіли від необдуманої політики влади всіх рівнів, Національного банку України та комерційних банків. До нього увійшли представники підприємств і навчальних закладів, таксисти, перевізники, звичайні люди, що брали кредити. Обіцяють долучитися забудовники і працівники ринку.
При цьому організатори наголошують, що це рух громадян «знизу», без участі в ньому будь-яких політичних партій, представників влади чи фінансування «згори», каже лідер громадської організації «Громадський форум Івано-Франківська» Юрій Соловей.
«Те, що сьогодні відбувається з національною валютою, практично на коліна поставило середній клас не тільки в Івано-Франківську, а й в Україні. Ми готові відстоювати, хочу наголосити на цьому слові, і в прямому, і в переносному змісті, право на нормальне цивілізоване життя і право на виконання законів і Конституції щодо простих громадян», – заявив він.
Влаштувати банкам «веселий бойкот»
Першим кроком такого захисту стало колективне звернення до Президента України, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради та голови НБУ з вимогою перевести всі валютні кредити в гривневі на умовах, що діяли на момент укладення договорів.
Якщо ж за місяць не відбудеться стабілізації національної валюти, комітет обіцяє перейти до активніших заходів. Можливо, це буде блокування банків, перешкоджання їхній роботі, але без екстремізму, десь навіть на межі дозволеного. «Перший крок зробили не ми», – каже викладач права Володимир Чорноус.
«Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від протиправних посягань. Те, що вчинили комерційні банки з позичальниками, особливо ті банки, які практикують і дотепер зміну в односторонньому порядку ставок та інших істотних умов кредитних договорів, – це вже є протиправні дії. Люди доведені до відчаю», – додає він.
Популізм чистої води
Із тим, що бізнес, особливо який кредитувався в іноземній валюті, зазнав серйозного удару і що зростання курсу долара було дуже значним, погоджується голова правління івано-франківського банку «Плюс-банк», депутат міської ради Андрій Рязанцев.
Але він одразу ж додає, що кожен бізнес бере до уваги ризики, і ті, хто брав валютні кредити, були свідомі ризикованості такого кроку. Пропозиції ж переведення таких кредитів у гривневі депутат і банкір вважає популістськими, нереальними.
«Такі речі фізично неможливі. Ні банківська система, ні бюджет держави не витримають того, щоб перевести валютні кредити в гривневі. Треба розуміти, що валютні кредити видані за рахунок валютних депозитів. То в такому випадку треба ухвалювати рішення взагалі про трансформування всіх наявних ресурсів і по активній, і по пасивній стороні в банківській системі в національну валюту. Але чи погодяться громадяни отримати замість своїх валютних депозитів, які вони поклали в банки, назад гривні? Думаю, що ні», – вважає він.
Один із виходів із ситуації фінансисти вбачають у прийнятті на рівні держави програми реструктуризації заборгованості хоча б по тих пріоритетних галузях, які можуть витягувати Україну з кризи. Такі програми повинні бути комплексними і аж ніяк не популістськими, кажуть вони.
(Івано-Франківськ – Прага – Київ)
