У статті йдеться про звинувачення з боку опозиції на адресу уряду Президента Віктора Ющенка у тому, що він, цитуючи «Нью-Йорк Таймс», «потайки постачав (Грузії) зброю до і після серпневого конфлікту (з Росією) і продавав танки й протиповітряні ракетні системи зі значною знижкою».
Майкл Швирц, кореспондент «Нью-Йорк Таймс», пише, що опозиційні партії України створили парламентську комісію для розслідування звинувачень, що також містять твердження, нібито Президент Ющенко наказав достроково посписувати озброєння, конче потрібні Збройним силам України, і віддав їх Грузії. Репортер зазначає, що Ющенко категорично відкидає звинувачення у порушеннях і називає розслідування «політичним шоу».
Президент заявив, що Україна має право продавати зброю будь-якій країні, що не підлягає міжнародним санкціям. Але опозиція, як пише «Нью-Йорк Таймс», каже, що йдеться не про право України продавати зброю Грузії, а про те, що уряд робив це нишком, без розголошення, всупереч правилам, щоб не дратувати Росію. Крім того, опозиція стверджує, що, «частина прибутків від продажу опинилася не у державній скарбниці, а в людей з оточення пана Ющенка, хоча Збройним силам України гостро бракує фінансування».
У публікації наведені заяви опозиції без конкретики
Депутат Верховної Ради від Партії регіонів Віталій Коновалюк, голова парламентської комісії розслідування
сказав газеті «Нью-Йорк Таймс»: «Ми на межі колосального політичного скандалу, який може мати величезні політичні наслідки».
Він не уточнював, які саме наслідки, одначе, як зауважує кореспондент «Нью-Йорк Таймс», хоча парламентська комісія почала працювати два місяці тому, вона досі не спромоглася опублікувати всеохопного звіту з доказами, попри заяви пана Коновалюка про нібито вибуховий характер здобутої інформації.
Україна продає зброю не лише Грузії, а й Росії
Ніл Кавуто, оглядач телемережі новин «ФоксНьюз», зазначив, що Україна, коли здобула незалежність внаслідок розвалу СРСР, успадкувала значну частину радянського арсеналу, тож експорт цих озброєнь і військового спорядження становить вагому складову частину прибутків України.
«Нью-Йорк Таймс» додає, що в Україні урядовий контроль над експортом зброї поліпшився у порівнянні з дев’яностими роками минулого століття, коли Україну вважали головним джерелом озброєнь, що надходили до гарячих точок планети.
Минулого 2007-го року Україна продала Грузії, серед іншого озброєння, 74 танки моделі Т-72, бронетранспортери, ракетні зенітні системи «земля-повітря», самохідно-артилерійські установки. Ці дані містить «Реєстр звичайних озброєнь», що його видає ООН.
«Нью-Йорк Таймс» наводить заяву Ради національної безпеки й оборони України, де говориться, що останній вантаж військового спорядження прибув до грузинського порту Поті 8-го серпня (день початку війни), але там «не було зброї», а було «піротехнічне обладнання» (очевидно, сигнальні ракети) для літаків і ситеми запобігання пожежам.
Баррі Фарбер, консервативний коментатор нью-йоркської радіостанції WOR, навів недавню заяву Президента Ющенка де, зокрема, говориться: «Україна буде торгувати з тими (країнами), чиї відносини з нами відповідають нашим національним інтересам». Фарбер нагадує, що Україна продає зброю не лише Грузії, а й Росії.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
Майкл Швирц, кореспондент «Нью-Йорк Таймс», пише, що опозиційні партії України створили парламентську комісію для розслідування звинувачень, що також містять твердження, нібито Президент Ющенко наказав достроково посписувати озброєння, конче потрібні Збройним силам України, і віддав їх Грузії. Репортер зазначає, що Ющенко категорично відкидає звинувачення у порушеннях і називає розслідування «політичним шоу».
Президент заявив, що Україна має право продавати зброю будь-якій країні, що не підлягає міжнародним санкціям. Але опозиція, як пише «Нью-Йорк Таймс», каже, що йдеться не про право України продавати зброю Грузії, а про те, що уряд робив це нишком, без розголошення, всупереч правилам, щоб не дратувати Росію. Крім того, опозиція стверджує, що, «частина прибутків від продажу опинилася не у державній скарбниці, а в людей з оточення пана Ющенка, хоча Збройним силам України гостро бракує фінансування».
У публікації наведені заяви опозиції без конкретики
Депутат Верховної Ради від Партії регіонів Віталій Коновалюк, голова парламентської комісії розслідування
сказав газеті «Нью-Йорк Таймс»: «Ми на межі колосального політичного скандалу, який може мати величезні політичні наслідки».
Він не уточнював, які саме наслідки, одначе, як зауважує кореспондент «Нью-Йорк Таймс», хоча парламентська комісія почала працювати два місяці тому, вона досі не спромоглася опублікувати всеохопного звіту з доказами, попри заяви пана Коновалюка про нібито вибуховий характер здобутої інформації.
Україна продає зброю не лише Грузії, а й Росії
Ніл Кавуто, оглядач телемережі новин «ФоксНьюз», зазначив, що Україна, коли здобула незалежність внаслідок розвалу СРСР, успадкувала значну частину радянського арсеналу, тож експорт цих озброєнь і військового спорядження становить вагому складову частину прибутків України.
«Нью-Йорк Таймс» додає, що в Україні урядовий контроль над експортом зброї поліпшився у порівнянні з дев’яностими роками минулого століття, коли Україну вважали головним джерелом озброєнь, що надходили до гарячих точок планети.
Минулого 2007-го року Україна продала Грузії, серед іншого озброєння, 74 танки моделі Т-72, бронетранспортери, ракетні зенітні системи «земля-повітря», самохідно-артилерійські установки. Ці дані містить «Реєстр звичайних озброєнь», що його видає ООН.
«Нью-Йорк Таймс» наводить заяву Ради національної безпеки й оборони України, де говориться, що останній вантаж військового спорядження прибув до грузинського порту Поті 8-го серпня (день початку війни), але там «не було зброї», а було «піротехнічне обладнання» (очевидно, сигнальні ракети) для літаків і ситеми запобігання пожежам.
Баррі Фарбер, консервативний коментатор нью-йоркської радіостанції WOR, навів недавню заяву Президента Ющенка де, зокрема, говориться: «Україна буде торгувати з тими (країнами), чиї відносини з нами відповідають нашим національним інтересам». Фарбер нагадує, що Україна продає зброю не лише Грузії, а й Росії.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)