Нью-Йорк – Cаміт було скликано за ініціативою президента США Джорджа Буша, і назвали це зібрання «екстреним» з огляду на дальше поглиблення кризи.Вона почалася на Волл-стріт і поступово розросталася, набувши справді глобального масштабу і загальмувавши світовий економічний розвиток.
Питання глобальної фінансової кризи стояло у центрі порядку денного зустрічі «Групи 20». Відповідь була одностайна: глобальна економіка вимагає глобального підходу, потребує дій якщо не колективних, то принаймні узгоджених, спільних. У складі групи – лідери держав з найбільшими економіками та країн, що розвиваються швидкими темпами — як Індія, Аргентина, Мексика тощо. Також брали участь у саміті керівники фінансових інститутів, таких як Міжнародний валютний фонд, і світових організацій, включно з ООН.
Тим самим визнавалося, що провідна роль у світовій економіці не обмежується елітною групою промислово найрозвинутіших держав — дедалі важливішу роль відіграють нові економічні потуги.
Мабуть, не випадково на державному прийнятті у Білому домі за обіднім столом праворуч від президента Буша сидів Луїз Інасіу Лула да Сілва, президент Бразилії, а ліворуч – Ху Цзіньтао, китайський лідер. Натяк був доволі прозорий. «Групу 20» було створено 1999-го року після тодішньої фінансової кризи, але досі ця організація збиралася лише на рівні міністрів фінансів і керівників центробанків. Цей саміт перший.
Практичні наслідки саміту – пошук прозорості і формування конкретних заходів
Найзначнішим досягненням наради «Групи 20» оглядачі вважають визнання учасниками того факту, що, як пише «Нью-Йорк Таймс», «фінансова архітектура сучасного світу набуває дедалі більшого взаємопов’язаного і взаємозалежного характеру...». Учасники саміту домовилися провести реформи, виробити нові запобіжні механізми для складної та заплутаної глобальної фінансової системи. Йдеться про впровадження своєрідної сигналізації на випадок ризикованих інвестицій, щоб уникнути банкрутства великих фірм, що може спричинитися до ефекту доміно, як це трапилося останнім часом з цілою низкою найбільших американських брокерських фірм та банків.
Про це йдеться у прикінцевому комюніке, багатому на обіцянки, але бідному на подробиці. «Ми домовилися, що наші фінансові ринки мусять бути прозорішими... Надзвичайно важливо, щоб інвестори та регулюючі органи мали відомості про реальний стан речей. Ми повинні поліпшити... регулюючі механізми, з тим щоб фінансові фірми та фінансові продукти були відкриті для ревізії та нагляду»,— сказав президент Буш.
Конкретні заходи вирішили розробити до березня наступного року, коли відбудеться нова зустріч. Хоча йшлося про відкритість і прозорість ринків, саміт проходив за зачиненими дверима. Якщо там було якесь зіткнення думок і пропозицій, пресі про це не повідомляли, можливо, побоювалися негативного впливу на курси цінних паперів у понеділок.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
Питання глобальної фінансової кризи стояло у центрі порядку денного зустрічі «Групи 20». Відповідь була одностайна: глобальна економіка вимагає глобального підходу, потребує дій якщо не колективних, то принаймні узгоджених, спільних. У складі групи – лідери держав з найбільшими економіками та країн, що розвиваються швидкими темпами — як Індія, Аргентина, Мексика тощо. Також брали участь у саміті керівники фінансових інститутів, таких як Міжнародний валютний фонд, і світових організацій, включно з ООН.
Тим самим визнавалося, що провідна роль у світовій економіці не обмежується елітною групою промислово найрозвинутіших держав — дедалі важливішу роль відіграють нові економічні потуги.
Мабуть, не випадково на державному прийнятті у Білому домі за обіднім столом праворуч від президента Буша сидів Луїз Інасіу Лула да Сілва, президент Бразилії, а ліворуч – Ху Цзіньтао, китайський лідер. Натяк був доволі прозорий. «Групу 20» було створено 1999-го року після тодішньої фінансової кризи, але досі ця організація збиралася лише на рівні міністрів фінансів і керівників центробанків. Цей саміт перший.
Практичні наслідки саміту – пошук прозорості і формування конкретних заходів
Найзначнішим досягненням наради «Групи 20» оглядачі вважають визнання учасниками того факту, що, як пише «Нью-Йорк Таймс», «фінансова архітектура сучасного світу набуває дедалі більшого взаємопов’язаного і взаємозалежного характеру...». Учасники саміту домовилися провести реформи, виробити нові запобіжні механізми для складної та заплутаної глобальної фінансової системи. Йдеться про впровадження своєрідної сигналізації на випадок ризикованих інвестицій, щоб уникнути банкрутства великих фірм, що може спричинитися до ефекту доміно, як це трапилося останнім часом з цілою низкою найбільших американських брокерських фірм та банків.
Про це йдеться у прикінцевому комюніке, багатому на обіцянки, але бідному на подробиці. «Ми домовилися, що наші фінансові ринки мусять бути прозорішими... Надзвичайно важливо, щоб інвестори та регулюючі органи мали відомості про реальний стан речей. Ми повинні поліпшити... регулюючі механізми, з тим щоб фінансові фірми та фінансові продукти були відкриті для ревізії та нагляду»,— сказав президент Буш.
Конкретні заходи вирішили розробити до березня наступного року, коли відбудеться нова зустріч. Хоча йшлося про відкритість і прозорість ринків, саміт проходив за зачиненими дверима. Якщо там було якесь зіткнення думок і пропозицій, пресі про це не повідомляли, можливо, побоювалися негативного впливу на курси цінних паперів у понеділок.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
