«Якби росіяни не вирішили вторгнутися до Грузії, я не впевнений, чи міністр оборони приїхав би на цю зустріч», – сказав у вівторок речник Пентагону Джефф Моррелл. За його словами, своїм приїздом міністр оборони США Роберт Ґейтс хотів сказати, що Сполучені Штати і далі підтримують Україну, а також країни Балтії та інших східноєвропейських партнерів у НАТО.
Дослідниця з естонського Міжнародного центру оборонних досліджень Мерле Майґре говорить, що в Естонії приїзд американського міністра сприймають саме так: «Було важливо продемонструвати підтримку Україні та країнам Балтії, особливо коли так сталося, що зустріч відбувається саме тут. Це було важливо з погляду геополітики».
Кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Ахто Лоб’якас говорить, що після того, як Росія пообіцяла захищати права своїх громадян за кордоном і зі зброєю в руках зробила це в Південній Осетії та Абхазії, жодна з країн Балтії не почувається в безпеці: «Балтійці є у схожій ситуації. Естонія і Латвія мають великі російські меншини, серед яких велику частину становлять російські громадяни. Вони побоюються, що цей конфлікт призвів до певного стирання ліній, які не можна перетинати, і Росія може тепер спробувати збільшити свій вплив і на їхній території».
Тому країни Балтії домагаються, щоб партнери у НАТО чітко продемонстрували, що вони є поза межею досяжності Росії, веде далі Ахто Лоб’якас: «Країни Балтії зараз хочуть мати якомога більше всіляких маневрів НАТО на своїй території, в Балтійському морі, в повітрі. І, звичайно, вони б хотіли мати якісь прямі оборонні проекти зі США, подібні до тих, які мають тепер чехи і поляки у зв’язку з протиракетними установками, бо вони вважають це найбільшою гарантією безпеки».
На США сподіватися, а самим готуватися
Але розбіжності всередині НАТО поки що не дають країнам Балтії досягти бажаного результату. Франція, Італія, Німеччина та Іспанія хотіли би зменшення напруженості у стосунках з Росією, навіть ціною інтересів інших держав.
Ці ж країни з тих самих причин стримують процес приєднання Грузії та України до Плану дій для членства в НАТО. І напередодні грудневої зустрічі міністрів закордонних справ країн Північноатлантичного союзу, на якій це питання знову буде стояти на порядку денному, Вашингтон намагається домогтися, щоб рух цих країн до НАТО не припинявся, навіть якщо рішення надати План дій і не ухвалять.
Як наголошує естонська дослідниця Мерле Майґре, це також і можливість для українців продемонструвати свою готовність.
«Талліннська зустріч є останньою зустріччю на високому рівні перед грудневою нарадою і останньою можливістю для українців переконати партнерів у своєму поступі. І чим краще вони впораються з цим завданням, тим вища ймовірність позитивного сигналу в грудні», – говорить естонська дослідниця.
(Прага – Київ)
