Три персонажі відомої і в Україні байки російського автора Івана Крилова: Лебідь, Щука і Рак – саме з ними можна порівняти євроінтеграційні зусилля України. Щоправда, в Україні інтеграцією в ЄС займаються чотири установи: Міністерство закордонних справ, Міністерство економіки, Міністерство юстиції та підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів.
Кілька місяців тому професор Сассекського Європейського інституту при британському Університеті Сассекс Алан Мейг’ю опублікував у «Дзеркалі тижня» статтю про те, що в Україні бракує єдиного центру європейської інтеграції. Такий центр, на думку британського дослідника, мав би забезпечити не вертикальну співпрацю, яка досить непогано налагоджена всередині кожної євроінтеграційної установи, а горизонтальну – тобто співпрацю між міністерствами.
Через кілька місяців після публікації статті при Секретаріаті Кабінету Міністрів було створене Координаційне бюро європейської та євроатлантичної інтеграції.
Аланові Мейг’ю було надзвичайно приємно дізнатися про створення цього бюро, хоча він очікував створення незалежної агенції. «Ймовірно, що так найкраще, що бюро створили при Кабінеті Міністрів. Як засвідчив досвід інших країн, які теж мали подібні центри, у лоні уряду їх сприймають як центр координації, а не як конкурентне міністерство», – сказав дослідник.
Із усіх країн-новачків у ЄС Мейг’ю найбільше співпрацював із польським міністерством та литовським бюро євроінтеграції. На його думку, основні вимоги до працівників такого органу – це вміння делікатно спілкуватися, знати кілька мов, молодість та активність.
Чому важливо створити такий орган, Мейг’ю пояснює так: «Коли Україна інтегрується в Європу, вся політика, починаючи із закордонної, включаючи гармонізацію законодавства та внутрішню політику і закінчуючи спільним ринком, – усе це буде дуже заплутаним. А ЄС захоче працювати з одним органом, який би був у курсі всього, що відбувається».
Європейська інтеграція – це на 95% внутрішня політика
Хоча раніше від 2011 року, коли очікується запровадження нової угоди про асоціацію, описана ситуація Україні не загрожує, готуватися їй уже зараз ніхто не заважає. Керівник новоствореного Координаційного бюро Вадим Трюхан каже, що основне завдання нової установи – підштовхувати процеси, пов’язані з євроінтеграцією.
«Європейська інтеграція – це практичний процес, це не якась абстрактна політика. Це приведення норм та стандартів України до тих, які вже давно існують у Європейському Союзі. Дуже багато фахівців чомусь думали і досі думають, що європейська інтеграція – це зовнішня політика, насправді ж це на 95% політика внутрішня», – вважає він.
Директор міжнародного центру перспективних досліджень Ольга Шумило вважає, що новостворене бюро – це важливе надбання для євроінтеграції України. Плюси його створення в тому, що туди прийдуть нові люди, нова ідеологія. Мінуси – що Секретаріат Кабінету Міністрів є досить «сталою» і бюрократичною установою.
Новостворене бюро, каже Ольга Шумило, – це компроміс між різними сферами інтересів, а саме – різних міністерств, які боялися втратити частину свої повноважень через створення координаційного бюро.
Інша важлива функція бюро – це координація європейської технічної допомоги. Ідеться про всі фінанси, які надає Україні ЄС. Скоро в Україні ці гроші будуть іти не через проекти, які контролює Представництво Європейської Комісії, а безпосередньо в український бюджет.
Нині бюро має 30 людей і просто не готове до виконання цієї функції. Вона буде передана йому на початку року, коли штат буде розширений до 70 осіб, каже політолог.
На чому має бути зроблено більший наголос: на європейській чи євроатлантичній інтеграції? Ольга Шумило вважає, що співвідношення має бути 50 на 50. Потреби і завдання цих підрозділів відрізнятимуться: з Європейським Союзом готують нову угоду, а щодо НАТО треба проводити інформаційну кампанію.
Мораль згаданої байки Івана Крилова вже надто часто справджується в українській політиці.Залишається сподіватися, що віз європейської та євроатлантичної інтеграції не застрягне на мертвій точці, а координаційне бюро не стане його п’ятим колесом.
(Київ – Прага)
Кілька місяців тому професор Сассекського Європейського інституту при британському Університеті Сассекс Алан Мейг’ю опублікував у «Дзеркалі тижня» статтю про те, що в Україні бракує єдиного центру європейської інтеграції. Такий центр, на думку британського дослідника, мав би забезпечити не вертикальну співпрацю, яка досить непогано налагоджена всередині кожної євроінтеграційної установи, а горизонтальну – тобто співпрацю між міністерствами.
Через кілька місяців після публікації статті при Секретаріаті Кабінету Міністрів було створене Координаційне бюро європейської та євроатлантичної інтеграції.
Аланові Мейг’ю було надзвичайно приємно дізнатися про створення цього бюро, хоча він очікував створення незалежної агенції. «Ймовірно, що так найкраще, що бюро створили при Кабінеті Міністрів. Як засвідчив досвід інших країн, які теж мали подібні центри, у лоні уряду їх сприймають як центр координації, а не як конкурентне міністерство», – сказав дослідник.
Із усіх країн-новачків у ЄС Мейг’ю найбільше співпрацював із польським міністерством та литовським бюро євроінтеграції. На його думку, основні вимоги до працівників такого органу – це вміння делікатно спілкуватися, знати кілька мов, молодість та активність.
Чому важливо створити такий орган, Мейг’ю пояснює так: «Коли Україна інтегрується в Європу, вся політика, починаючи із закордонної, включаючи гармонізацію законодавства та внутрішню політику і закінчуючи спільним ринком, – усе це буде дуже заплутаним. А ЄС захоче працювати з одним органом, який би був у курсі всього, що відбувається».
Європейська інтеграція – це на 95% внутрішня політика
Хоча раніше від 2011 року, коли очікується запровадження нової угоди про асоціацію, описана ситуація Україні не загрожує, готуватися їй уже зараз ніхто не заважає. Керівник новоствореного Координаційного бюро Вадим Трюхан каже, що основне завдання нової установи – підштовхувати процеси, пов’язані з євроінтеграцією.
«Європейська інтеграція – це практичний процес, це не якась абстрактна політика. Це приведення норм та стандартів України до тих, які вже давно існують у Європейському Союзі. Дуже багато фахівців чомусь думали і досі думають, що європейська інтеграція – це зовнішня політика, насправді ж це на 95% політика внутрішня», – вважає він.
Директор міжнародного центру перспективних досліджень Ольга Шумило вважає, що новостворене бюро – це важливе надбання для євроінтеграції України. Плюси його створення в тому, що туди прийдуть нові люди, нова ідеологія. Мінуси – що Секретаріат Кабінету Міністрів є досить «сталою» і бюрократичною установою.
Новостворене бюро, каже Ольга Шумило, – це компроміс між різними сферами інтересів, а саме – різних міністерств, які боялися втратити частину свої повноважень через створення координаційного бюро.
Інша важлива функція бюро – це координація європейської технічної допомоги. Ідеться про всі фінанси, які надає Україні ЄС. Скоро в Україні ці гроші будуть іти не через проекти, які контролює Представництво Європейської Комісії, а безпосередньо в український бюджет.
Нині бюро має 30 людей і просто не готове до виконання цієї функції. Вона буде передана йому на початку року, коли штат буде розширений до 70 осіб, каже політолог.
На чому має бути зроблено більший наголос: на європейській чи євроатлантичній інтеграції? Ольга Шумило вважає, що співвідношення має бути 50 на 50. Потреби і завдання цих підрозділів відрізнятимуться: з Європейським Союзом готують нову угоду, а щодо НАТО треба проводити інформаційну кампанію.
Мораль згаданої байки Івана Крилова вже надто часто справджується в українській політиці.Залишається сподіватися, що віз європейської та євроатлантичної інтеграції не застрягне на мертвій точці, а координаційне бюро не стане його п’ятим колесом.
(Київ – Прага)
