Жити на одну стипендію. Як воно?
Студентка одного зі столичних вузів Оксана має стипендію 320 гривень. З урахуванням цін, що постійно зростають на всі продукти та одяг, з урахуванням, що треба ще платити за гуртожиток, щоб елементарно вижити, Оксані треба близько 700 гривень. Від 1 вересня вона отримуватиме вищу стипендію, але тільки 500. Залишається сподіватися на допомогу батьків, розповідає Оксана. «Моєї стипендії в 300 гривень вистачає на чай, каву, сік, проїзд та проживання в гуртожитку – 40 гривень на місяць. А їсти хочеться багато, взуватися й одягатися, тому гроші беру у батьків».
Взагалі українським студентам ніколи не щастило на пристойні стипендії. Наприклад, після Другої Світової війни, в 50-ті роки у студентів не було іноді грошей навіть на хліб, але вони навчалися і потім ставали знаними науковцями. Один зі студентів середини минулого століття - нинішній директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди, академік Мирослав Попович. «Я до 3-го курсу був завжди голодний. І не лише я, а й більшість моїх однокурсників. Але на відміну від них, мені допомагала мама, яка на той час працювала вчителькою на селі. Але ми все проїдали. І були дуже бідні хлопці, які взагалі їли лише варену картоплю. Це жахлива річ, тому краще їх не згадувати».
«За львівськими розрахунками»
У Києві ціни вищі, можливо, в інших містах студенти можуть дозволити собі на свої стипендії більше? Поспілкувавшись зі студентами економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, кореспондентка Радіо Свобода у Львові Галина Терещук дізналася, що із 30 студентів у групі майбутніх економістів лише 3 на державній стипендії. «Мої співрозмовники — другокурсники: львів’янка Христина та Ірина, яка приїхала вчитися у Львів з району. Наразі дівчата не знають, яку стипендію вони матимуть, але в Христини вона підвищена і дівчина каже, що не вірить, що це може бути майже 670 гривень. Для неї це великі гроші, оскільки вона мешкає з батьками. Суму, яку вдається відкласти, студентка використовує на розваги, якщо стипендія буде більша, то, каже, зможе заощадити на якусь мандрівку. «Я, мабуть, зможу собі більше дозволити. Я живу із батьками, і мені моєї стипендії вистарчає на дрібні витрати, якийсь одяг, речі, я ще залишаю 100 гривень на своєму рахунку на різні витрати, оскільки мене утримують батьки».
Ірина мешкає на квартирі, і батьки додають їй гроші до стипендії. «Я навіть не знаю достеменно, яка у мене буде стипендія. Вистачає, звісно, не на все. Більшість студентів не живуть зі стипендії, нам допомагають батьки».
На відміну від дівчат, студенти-хлопці, кажуть, що грошей їм постійно бракує, оскільки більше, аніж дівчата витрачають коштів на їжу, цигарки і на самих дівчат.
Наступне підвищення стипендії можливе з ухваленням нового держбюджету
Добре, що студентам підвищили стипендію бодай на стільки, каже заступник міністра освіти України Максим Стріха. Адже, за його словами, і це збільшення далося з великими труднощами, за того бюджету, з яким змушений працювати уряд. «Це невелике збільшення для окремої людини, але сумарно в рамках держави це потягнуло на сотні мільйонів гривень. Багато складнощів було, щоб забезпечити це підвищення з 1-го вересня, а не з 1-го листопада. На щастя, ці кошти вдалося відшукати. Але, зрозуміло, що подальше підвищення стипендії можливе лише з ухваленням нового бюджету 2009 року».
Резерви для суттєвішого зростання стипендій
Сучасним студентам розраховувати на стипендію хоча б у тисячу або більше гривень не доводиться, вважає економіст, депутат фракції Партії регіонів Олексій Плотников. На його думку, нинішній стан економіки сподіватися на солідніші суми не дозволяє. «Якщо зараз 534 гривні, то поставити 1000 гривень – дуже складно для держави. Коли буде нормальний розвиток держави, стабільне економічне зростання протягом хоча б 3 років без інфляційних процесів та без потрясінь – це дозволятиме зробити так, щоб на цю стипендію можна було б прожити».
Інший економіст, депутат від БЮТ Сергій Терьохін наполягає, що мінімальна стипендія має дорівнювати прожитковому мінімуму в Україні й не менше. Прожитковий мінімум сьогодні наближається до 800 гривень, але він ще й залежить від місця життя чи навчання. Мають бути диференціації. У Києві - вдвічі більший, ніж у містечку районного чи обласного підпорядкування. Та ще й дуже уважно потрібно підходити до того, кому платити стипендії, за якими причинами і в якому розмірі».
А поки що студентам професійно-технічних навчальних закладів доводиться задовольнятися стипендією у 200 гривень на місяць.
Студентка одного зі столичних вузів Оксана має стипендію 320 гривень. З урахуванням цін, що постійно зростають на всі продукти та одяг, з урахуванням, що треба ще платити за гуртожиток, щоб елементарно вижити, Оксані треба близько 700 гривень. Від 1 вересня вона отримуватиме вищу стипендію, але тільки 500. Залишається сподіватися на допомогу батьків, розповідає Оксана. «Моєї стипендії в 300 гривень вистачає на чай, каву, сік, проїзд та проживання в гуртожитку – 40 гривень на місяць. А їсти хочеться багато, взуватися й одягатися, тому гроші беру у батьків».
Взагалі українським студентам ніколи не щастило на пристойні стипендії. Наприклад, після Другої Світової війни, в 50-ті роки у студентів не було іноді грошей навіть на хліб, але вони навчалися і потім ставали знаними науковцями. Один зі студентів середини минулого століття - нинішній директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди, академік Мирослав Попович. «Я до 3-го курсу був завжди голодний. І не лише я, а й більшість моїх однокурсників. Але на відміну від них, мені допомагала мама, яка на той час працювала вчителькою на селі. Але ми все проїдали. І були дуже бідні хлопці, які взагалі їли лише варену картоплю. Це жахлива річ, тому краще їх не згадувати».
«За львівськими розрахунками»
У Києві ціни вищі, можливо, в інших містах студенти можуть дозволити собі на свої стипендії більше? Поспілкувавшись зі студентами економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, кореспондентка Радіо Свобода у Львові Галина Терещук дізналася, що із 30 студентів у групі майбутніх економістів лише 3 на державній стипендії. «Мої співрозмовники — другокурсники: львів’янка Христина та Ірина, яка приїхала вчитися у Львів з району. Наразі дівчата не знають, яку стипендію вони матимуть, але в Христини вона підвищена і дівчина каже, що не вірить, що це може бути майже 670 гривень. Для неї це великі гроші, оскільки вона мешкає з батьками. Суму, яку вдається відкласти, студентка використовує на розваги, якщо стипендія буде більша, то, каже, зможе заощадити на якусь мандрівку. «Я, мабуть, зможу собі більше дозволити. Я живу із батьками, і мені моєї стипендії вистарчає на дрібні витрати, якийсь одяг, речі, я ще залишаю 100 гривень на своєму рахунку на різні витрати, оскільки мене утримують батьки».
Ірина мешкає на квартирі, і батьки додають їй гроші до стипендії. «Я навіть не знаю достеменно, яка у мене буде стипендія. Вистачає, звісно, не на все. Більшість студентів не живуть зі стипендії, нам допомагають батьки».
На відміну від дівчат, студенти-хлопці, кажуть, що грошей їм постійно бракує, оскільки більше, аніж дівчата витрачають коштів на їжу, цигарки і на самих дівчат.
Наступне підвищення стипендії можливе з ухваленням нового держбюджету
Добре, що студентам підвищили стипендію бодай на стільки, каже заступник міністра освіти України Максим Стріха. Адже, за його словами, і це збільшення далося з великими труднощами, за того бюджету, з яким змушений працювати уряд. «Це невелике збільшення для окремої людини, але сумарно в рамках держави це потягнуло на сотні мільйонів гривень. Багато складнощів було, щоб забезпечити це підвищення з 1-го вересня, а не з 1-го листопада. На щастя, ці кошти вдалося відшукати. Але, зрозуміло, що подальше підвищення стипендії можливе лише з ухваленням нового бюджету 2009 року».
Резерви для суттєвішого зростання стипендій
Сучасним студентам розраховувати на стипендію хоча б у тисячу або більше гривень не доводиться, вважає економіст, депутат фракції Партії регіонів Олексій Плотников. На його думку, нинішній стан економіки сподіватися на солідніші суми не дозволяє. «Якщо зараз 534 гривні, то поставити 1000 гривень – дуже складно для держави. Коли буде нормальний розвиток держави, стабільне економічне зростання протягом хоча б 3 років без інфляційних процесів та без потрясінь – це дозволятиме зробити так, щоб на цю стипендію можна було б прожити».
Інший економіст, депутат від БЮТ Сергій Терьохін наполягає, що мінімальна стипендія має дорівнювати прожитковому мінімуму в Україні й не менше. Прожитковий мінімум сьогодні наближається до 800 гривень, але він ще й залежить від місця життя чи навчання. Мають бути диференціації. У Києві - вдвічі більший, ніж у містечку районного чи обласного підпорядкування. Та ще й дуже уважно потрібно підходити до того, кому платити стипендії, за якими причинами і в якому розмірі».
А поки що студентам професійно-технічних навчальних закладів доводиться задовольнятися стипендією у 200 гривень на місяць.
| Наскільки Вам вистачає стипендії та на що саме Ви її витрачаєте? | |
 | Яна: Близько 300 грн. стипендії на життя не вистачає. Це просто додаткові гроші. Тому я відкладала їх на поїздку за кордон. |
 | Андрій: Отримую стипендію в Державному університеті інформаційних та комунікаційних технологій у розмірі 500 грн. Я киянин, тому стипендію витрачаю на пиво і дівчат. |
 | Наталка: У минулому році моя підвищена стипендія становила 380 грн. Вистачало на 2 тижні на проїзд, харчування в студентському кафе, морозиво та шоколадку щодня. |
 | Славко: До підвищення стипендія була 250, а зараз уже мають нарахувати 500. Це пристойна сума. На хліб з молоком (основну їжу студента) має вистачити. |
 | Катерина: Стипендія в училищі культури і мистецтв становить трохи більше 200 грн.. Її вистачає лише на проїзд, бо я живу в Боярці під Києвом. Квиток на маршрутне таксі в один бік – 7 грн., а електрички ходять рідко. |
