Верховинщина – єдиний район Івано-Франківської області, що повністю розташований у Карпатах. Єдиний, що не має залізничного сполучення. Єдиний, що має державний кордон із Румунією – майже у 50 кілометрів.
Уже понад 10 років ведуться розмови про відкриття пункту пропуску, що скоротив би на 200– 250 кілометрів сполучення з балканськими державами.
Та насамперед його переваги відчули б мешканці прикордонних сіл. На румунському боці, в долині річки Рускова, в десяти українськомовних селах живе близько 30 тисяч місцевих українців.
Сільський голова найбільшого з них, Поєніле-де-суб-Мунте, або ж Руських Полян, Степан Онча переконаний у необхідності переходу. Він каже, що у людей, які живуть обабіч кордону, схожі назви гір і полонин, імена і прізвища, звичаї та традиції.
«Ми гуцули, як і жителі Верховинщини. Я ще розмовляю українською, але моїм дітям важко утримувати зв’язок. Цей проект має сприяти тому, щоб ми не забули рідну мову, свої традиції. Хочемо ходити один до другого і, спілкуючись, підтримувати нашу національну ідентичність», – каже голова українського села в Румунії.
Перехід для Верховини – як «Буковель» для Яремчі
Зараз із нього до сусіднього села в Україні треба добиратися в далекий обхід 5 годин. Була б дорога і прикордонний перехід – вистачило б і 20 хвилин.
Представники української та румунської громад говорять і про економічне значення переходу: розвиток туризму, створення нових робочих місць, збільшення обсягів торгівлі між Україною та Румунією.
Це могло б стати для району таким же каталізатором, як гірськолижний курорт «Буковель» для Яремчі, вважає експерт проекту «Створення транскордонної мережі розвитку і просування туризму між Івано-Франківською областю та повітом Марамуреш» Роман Шевчик.
Однак досі немає відповідної угоди і необхідної інфраструктури.
Нерентабельно: гори високі, погода примхлива, доріг немає
Потрібно прокласти 8 кілометрів дороги до кордону у високогір’ї з українського боку і 20 кілометрів із румунського.
У серпні минулого року Міністерство закордонних справ Румунії висловило свій погляд: заснування пункту перетину є важким для здійснення та нерентабельним із огляду на складні кліматичні умови.
Та вже пізніше одна з громадських організацій Румунії виграла ґрант Євросоюзу з вивчення можливості створення такого пункту на кордоні.
Якщо два проекти, український і румунський, доведуть таку можливість і доцільність, можна сподіватися на фінансування з боку ЄС, каже голова Туристичної асоціації Івано-Франківщини Оксана Федорович.
За підрахунками експертів проекту, на побудову дороги потрібно 17 мільйонів євро. Це повинно б окупитися за 4 роки.
Якщо задум підтримають на найвищому рівні і юридично закріплять в угоді між Кабінетом Міністрів України і Урядом Румунії, то першим етапом стане створення пішохідного переходу на українсько-румунському кордоні у селах Шибене і Поєніле-де-суб-Мунте.
(Івано-Франківськ – Прага – Київ)
Уже понад 10 років ведуться розмови про відкриття пункту пропуску, що скоротив би на 200– 250 кілометрів сполучення з балканськими державами.
Та насамперед його переваги відчули б мешканці прикордонних сіл. На румунському боці, в долині річки Рускова, в десяти українськомовних селах живе близько 30 тисяч місцевих українців.
Сільський голова найбільшого з них, Поєніле-де-суб-Мунте, або ж Руських Полян, Степан Онча переконаний у необхідності переходу. Він каже, що у людей, які живуть обабіч кордону, схожі назви гір і полонин, імена і прізвища, звичаї та традиції.
«Ми гуцули, як і жителі Верховинщини. Я ще розмовляю українською, але моїм дітям важко утримувати зв’язок. Цей проект має сприяти тому, щоб ми не забули рідну мову, свої традиції. Хочемо ходити один до другого і, спілкуючись, підтримувати нашу національну ідентичність», – каже голова українського села в Румунії.
Перехід для Верховини – як «Буковель» для Яремчі
Зараз із нього до сусіднього села в Україні треба добиратися в далекий обхід 5 годин. Була б дорога і прикордонний перехід – вистачило б і 20 хвилин.
Представники української та румунської громад говорять і про економічне значення переходу: розвиток туризму, створення нових робочих місць, збільшення обсягів торгівлі між Україною та Румунією.
Це могло б стати для району таким же каталізатором, як гірськолижний курорт «Буковель» для Яремчі, вважає експерт проекту «Створення транскордонної мережі розвитку і просування туризму між Івано-Франківською областю та повітом Марамуреш» Роман Шевчик.
Однак досі немає відповідної угоди і необхідної інфраструктури.
Нерентабельно: гори високі, погода примхлива, доріг немає
Потрібно прокласти 8 кілометрів дороги до кордону у високогір’ї з українського боку і 20 кілометрів із румунського.
У серпні минулого року Міністерство закордонних справ Румунії висловило свій погляд: заснування пункту перетину є важким для здійснення та нерентабельним із огляду на складні кліматичні умови.
Та вже пізніше одна з громадських організацій Румунії виграла ґрант Євросоюзу з вивчення можливості створення такого пункту на кордоні.
Якщо два проекти, український і румунський, доведуть таку можливість і доцільність, можна сподіватися на фінансування з боку ЄС, каже голова Туристичної асоціації Івано-Франківщини Оксана Федорович.
За підрахунками експертів проекту, на побудову дороги потрібно 17 мільйонів євро. Це повинно б окупитися за 4 роки.
Якщо задум підтримають на найвищому рівні і юридично закріплять в угоді між Кабінетом Міністрів України і Урядом Румунії, то першим етапом стане створення пішохідного переходу на українсько-румунському кордоні у селах Шибене і Поєніле-де-суб-Мунте.
(Івано-Франківськ – Прага – Київ)
