У зверненні чеченського омбудсмена до Генерального прокурора Росії, яке також оприлюднене на інтернет-сайті президента Чечні Рамзана Кадирова, мовиться, що «колона біженців… була обстріляна серед білого дня з танків і артилерії з висот Терського хребта, а далі старих, дітей і жінок холоднокровно добивали російські снайпери». Нурди Нухажієв повідомляє тут, що на підставі свідчень очевидців можна робити висновок про загибель біля станиці Горячеводська від 200 до 300 мирних жителів Чечні.
Водночас представник Назранського (Північна Осетія) регіонального центру російської правозахисної організації «Меморіал» Усам Байсаєв надав Радіо Свобода дещо іншу інформацію.
«Справа в тому, що це поховання було виявлено «Меморіалом» ще в червні 2000 року. Але нас цифра в 300 осіб, похованих там, здивувала. Звичайно, ми розуміємо, що в Чечні, якщо врахувати, що вбитих і зниклих десятки тисяч, то десь, вірогідно, і є поховання в триста тіл. В даному разі цифра в 300 осіб не дуже відповідає правді, бо коли ми відкрили те поховання, виявили з пожитками всього кількох людей. А загалом у тій колоні біженців 29 жовтня 1999 року було вбито, ми встановили, хоча й не остаточно, але на сьогодні це складає вбитими 27–28 осіб», – повідомив правозахисник.
Російська влада замовчує злочини своїх військових
Громадські організації Північного Кавказу, і «Меморіал» у тому числі, підтримують ініціативу уповноваженого з прав людини в Чечні розібратися у цьому факті воєнного злочину російських військових і довести справу до суду.
Правда й те, що упродовж восьми років центральна російська влада відповідала на вимоги «Меморіалу» й інших неурядових організацій про розслідування злочинів російських військових біля станиці Горячеводська, як каже Усам Байсаєв, одне й те ж саме: «Нам відповіли дуже просто і цинічно – в діях армії немає складу злочину».
Згаданий представник «Меморіалу» також повідомив Радіо Свобода, що того ж дня, 29 жовтня 1999 року, у той же самий час, лише в іншому місці Чечні, на півдні біля села Шаамі-Юрт, російські війська також розстріляли десятки мирних чеченських біженців, яких сама ж російська влада закликала покидати охоплену війною республіку. Цей факт уже засудив 24 лютого 2005 року Європейський суд із прав людини як злочин військових проти мирного населення Чечні.
(Прага – Київ)
Водночас представник Назранського (Північна Осетія) регіонального центру російської правозахисної організації «Меморіал» Усам Байсаєв надав Радіо Свобода дещо іншу інформацію.
«Справа в тому, що це поховання було виявлено «Меморіалом» ще в червні 2000 року. Але нас цифра в 300 осіб, похованих там, здивувала. Звичайно, ми розуміємо, що в Чечні, якщо врахувати, що вбитих і зниклих десятки тисяч, то десь, вірогідно, і є поховання в триста тіл. В даному разі цифра в 300 осіб не дуже відповідає правді, бо коли ми відкрили те поховання, виявили з пожитками всього кількох людей. А загалом у тій колоні біженців 29 жовтня 1999 року було вбито, ми встановили, хоча й не остаточно, але на сьогодні це складає вбитими 27–28 осіб», – повідомив правозахисник.
Російська влада замовчує злочини своїх військових
Громадські організації Північного Кавказу, і «Меморіал» у тому числі, підтримують ініціативу уповноваженого з прав людини в Чечні розібратися у цьому факті воєнного злочину російських військових і довести справу до суду.
Правда й те, що упродовж восьми років центральна російська влада відповідала на вимоги «Меморіалу» й інших неурядових організацій про розслідування злочинів російських військових біля станиці Горячеводська, як каже Усам Байсаєв, одне й те ж саме: «Нам відповіли дуже просто і цинічно – в діях армії немає складу злочину».
Згаданий представник «Меморіалу» також повідомив Радіо Свобода, що того ж дня, 29 жовтня 1999 року, у той же самий час, лише в іншому місці Чечні, на півдні біля села Шаамі-Юрт, російські війська також розстріляли десятки мирних чеченських біженців, яких сама ж російська влада закликала покидати охоплену війною республіку. Цей факт уже засудив 24 лютого 2005 року Європейський суд із прав людини як злочин військових проти мирного населення Чечні.
(Прага – Київ)
