Радіо Свобода: Тепер, коли реформи конституційного процесу Євросоюзу зайшли до глухого кута, які Ви бачите можливі варіанти рішень?
Пйотр Качинський: На мій погляд, є два шляхи виходу із ситуації, що склалася. З одного боку, ми продовжуємо нинішній процес ратифікації Лісабонської угоди і всі 26 країн ухвалюють її. А наприкінці повертаємося до Ірландії та вирішуємо, що вони можуть зробити у цій ситуації. Або вони повністю виходять зі складу Євросоюзу, або проводять переголосування. При цьому слід визначити, що саме буде переголосовуватися: питання ухвали угоди чи питання членства у ЄС.
Інший шлях: країни, що висловили свою підтримку Лісабонській угоді, сьогодні ж припиняють її подальшу ратифікацію. Потім вилучають теперішню версію тексту угоди, адаптують її, і проводять процес ратифікації. Нова угода, що займе місце старої, буде не поліпшеною, а якісно відмінною. Це означатиме, що Євросоюз, котрий ми знаємо сьогодні, буде розпущений. А на його місці постане новий Євросоюз із 26 країнами-членами в його складі. Ірландцям нададуть можливість приєднатися до нього, але з цього моменту країни-члени не будуть залежати від Ірландії у їхньому подальшому просуванні.
Одразу після ірландського провалу ратифікації Лісабонської угоди залунали заяви про припинення розширення Євросоюзу. На Вашу думку, чи можливе прийняття нових країн до його складу у час, коли ЄС, фактично, постав на роздоріжжі?
– Очевидно, що нове розширення Євросоюзу без нової угоди неможливе. Зрозуміло, що для того, щоб продовжити процес розширення ЄС за рахунок Хорватії, Туреччини, чи інших країн, ми потребуємо нової ухваленої угоди.
Який вплив матиме на розв’язання політичної кризи у Євросоюзі той факт, що за два тижні головування у ЄС перейде до Франції?
– Звичайно, весь цей фарс, що ми зараз спостерігаємо після минулотижневого референдуму в Ірландії, припадає саме на початок головування Франції у Євросоюзі. І це при тому, що сама Франція готувалася до дуже сталого, безтурботного затвердження Лісабонської угоди, без жодних затьмарень цього процесу. Тому вони сфокусували свою увагу на інших проблемах: соціальній незахищеності, проблемах аграріїв, рості цін на продукти харчування та інших. Тепер вони будуть змушені відкласти більшу частину цих проблем, для повної концентрації на вирішенні «ірландського питання». Я особисто передбачаю, що на засіданні Ради Європи буде створена робоча група, котра протягом усього французького головування буде аналізувати всі процедури, переговори та можливості для виходу із кризи. І цю групу буде очолювати Франція, як це було, наприклад, у випадку з Португалією, під час підготовки тексту Лісабонської угоди.
Пйотр Качинський: На мій погляд, є два шляхи виходу із ситуації, що склалася. З одного боку, ми продовжуємо нинішній процес ратифікації Лісабонської угоди і всі 26 країн ухвалюють її. А наприкінці повертаємося до Ірландії та вирішуємо, що вони можуть зробити у цій ситуації. Або вони повністю виходять зі складу Євросоюзу, або проводять переголосування. При цьому слід визначити, що саме буде переголосовуватися: питання ухвали угоди чи питання членства у ЄС.
Інший шлях: країни, що висловили свою підтримку Лісабонській угоді, сьогодні ж припиняють її подальшу ратифікацію. Потім вилучають теперішню версію тексту угоди, адаптують її, і проводять процес ратифікації. Нова угода, що займе місце старої, буде не поліпшеною, а якісно відмінною. Це означатиме, що Євросоюз, котрий ми знаємо сьогодні, буде розпущений. А на його місці постане новий Євросоюз із 26 країнами-членами в його складі. Ірландцям нададуть можливість приєднатися до нього, але з цього моменту країни-члени не будуть залежати від Ірландії у їхньому подальшому просуванні.
Одразу після ірландського провалу ратифікації Лісабонської угоди залунали заяви про припинення розширення Євросоюзу. На Вашу думку, чи можливе прийняття нових країн до його складу у час, коли ЄС, фактично, постав на роздоріжжі?
– Очевидно, що нове розширення Євросоюзу без нової угоди неможливе. Зрозуміло, що для того, щоб продовжити процес розширення ЄС за рахунок Хорватії, Туреччини, чи інших країн, ми потребуємо нової ухваленої угоди.
Який вплив матиме на розв’язання політичної кризи у Євросоюзі той факт, що за два тижні головування у ЄС перейде до Франції?
– Звичайно, весь цей фарс, що ми зараз спостерігаємо після минулотижневого референдуму в Ірландії, припадає саме на початок головування Франції у Євросоюзі. І це при тому, що сама Франція готувалася до дуже сталого, безтурботного затвердження Лісабонської угоди, без жодних затьмарень цього процесу. Тому вони сфокусували свою увагу на інших проблемах: соціальній незахищеності, проблемах аграріїв, рості цін на продукти харчування та інших. Тепер вони будуть змушені відкласти більшу частину цих проблем, для повної концентрації на вирішенні «ірландського питання». Я особисто передбачаю, що на засіданні Ради Європи буде створена робоча група, котра протягом усього французького головування буде аналізувати всі процедури, переговори та можливості для виходу із кризи. І цю групу буде очолювати Франція, як це було, наприклад, у випадку з Португалією, під час підготовки тексту Лісабонської угоди.
