Вона відправила десятки листів, зустрічалася з понтифіком, з кардиналом, плекаючи надію обійняти сина
Близько трьох тисяч людей в 11 в’язницях потрапили в окупацію з моменту масштабного вторгнення Росії – Мін’юст
Їх незаконно вивезла Росія, але не квапиться забирати назад Україна. Засуджені до тюремного строку в’язні, які опинилися в окупації під час відбування покарання – були вивезені на російську територію. Там зазнали знущання й приниження
Українські біженці в Німеччині організували курси вивчення української мови для дітей. Щотижня понад 120 учасників віком від 10 до 14 років відвідують заняття у чотирьох містах Німеччини, зберігаючи зв'язок з Батьківщиною та удосконалюючи свої мовні навички.
У Празі дітей українських біженців та молодь відзначили за громадську активність та успіхи у навчанні. Утім, деякі виклики щодо інтеграції молодих українців все ще актуальні
«Ми продовжуємо боронити Україну на культурному фронті»
Чого очікувати українським біженцям у Чехії у наступному році?
Як та чому люди наважилися на виїзд, а також – що їм пропонує країна, яка їх приймає
На випускному вони танцювали традиційний для України вальс, а не польський полонез та співали «Ще не вмерли України».
Цьогоріч на національний мультипредметний тест за кордоном зареєструвалося 20 тисяч українських школярів. Щоб усі вони могли скласти випускні іспити, тимчасові екзаменаційні центри відкрили у 32 країнах світу.
Єдиний лист від чоловіка з полону до Оксани йшов цілий рік
Покрокова інструкція, куди звертатися скривдженому і яку допомогу отримати, щоб подолати завдану травму
Вісім годин українські жінки засипали питаннями головний офіс Міжнародного Комітету Червоного Хреста. На цій зустрічі вони прямо заявили: Червоний Хрест бездіє
Упродовж понад року оренду житла для біженки Катерини із сім'єю оплачував уряд Чехії. Коли ж правила змінилися, і за оренду переселенці стали платити самостійно, з Катерини почали вимагати гроші одразу дві фірми. Одна з них тепер погрожує жінці судом
Що довелося пережити багатодітній родині з Вовчанщини під час війни та евакуації
Негайно звільнити усіх українських полонених: військових і цивільних, а також – повернути додому депортованих Росією дітей. З таким закликом у швейцарському місті Люцерн розпочалася акція, приурочена до Глобального саміту миру
Легальне перебування українців, які знайшли прихисток у Польщі з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, продовжено до 30 вересня 2025 року
Доля щонайменш 4 тисяч дітей без батьків, яких примусово вивезли до Росії, невідома
21 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA показав низку картин, де зафіксовано життя людей, яких війна вигнала з дому.
Статтю про відвагу колег і професійну відданість публікуємо з нагоди Дня журналіста
Чи зможуть прихистки впоратися, якщо потік переселенців із Харківщини збільшиться?
Ганна Даніленко прожила в окупованій Каховці. Виїхала сама звідти та допомогла вибратися брату Володимиру Кузіну. Чоловік волонтерив у Запоріжжі, а тоді – пішов добровольцем. Після поранення, відправили на реабілітацію в Німеччину. Там його смертельно вдарив ножем, за підозрою поліції, росіянин.
Історію 9-річної Ангеліни з Куп’янська її опікунка Зоя Лаврикова збирала по крупинці. Мама покинула кількамісячну Ангеліну і вона залишилась з татом. Він загинув на очах у дитини, а вона була важкопоранена – втратила праве око, отримала численні уламкові травми, порохові опіки обличчя.
З прикордонних районів Харківщини продовжують евакуювати людей. Поряд з Вовчанськом більшість вивезли ще на початку загострення на кордоні. У селах та хуторах залишилися найстійкіші. З ними працюють волонтери під час так званих інформаційних рейдів.
Киянка Наталія Гуменюк, яка з доньками прожила в Бельгії два роки, вирішила повернутися додому, бо сумує за чоловіком. Якщо його мобілізують, жінка готова і сама приєднатися до лав ЗСУ
Понад 10 тисяч людей евакуювалися із трьох прикордонних районів Харківщини. Частина з них – виїхали самі. Людей із інвалідністю, літніх – вивозить поліція, рятувальники та волонтери. У Харкові їм після реєстрації, при необхідності, надають житло. Людей розселяють по гуртожитках міста.
Що пережила в окупації, як евакуювалася й адаптувалася до нових умов дружина військового Олена Сінчура
Пʼять українських шкіл у Варшаві організували «Вишиванка фест». Його проводять вже третій рік поспіль, а учасники – українці, переважно воєнні біженці – учні, вчителі і батьки. Головна ціль фестивалю – зберегти українську ідентичність, а також – зібрати гроші для благодійного фонду «Діти героїв».
Анастасія родом з Мелітопольщини, село Плодородне, нині під окупацією РФ. Свого часу воно називалося Райхенфельд, і було засноване німцями. Утім, радянська влада влаштувала селищу жорстоку депортацію. У 2020 році нащадки депортованих німців повернулися в село, щоби дізнатися історію своїх предків.
Із собою з дому переселенка, каже, взяла найцінніше – свої вишивки
БІЛЬШЕ
