Негайно звільнити усіх українських полонених: військових і цивільних, а також – повернути додому депортованих Росією дітей. З таким закликом у швейцарському місті Люцерн розпочалася акція, приурочена до Глобального саміту миру
Легальне перебування українців, які знайшли прихисток у Польщі з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, продовжено до 30 вересня 2025 року
Доля щонайменш 4 тисяч дітей без батьків, яких примусово вивезли до Росії, невідома
21 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA показав низку картин, де зафіксовано життя людей, яких війна вигнала з дому.
Статтю про відвагу колег і професійну відданість публікуємо з нагоди Дня журналіста
Чи зможуть прихистки впоратися, якщо потік переселенців із Харківщини збільшиться?
Ганна Даніленко прожила в окупованій Каховці. Виїхала сама звідти та допомогла вибратися брату Володимиру Кузіну. Чоловік волонтерив у Запоріжжі, а тоді – пішов добровольцем. Після поранення, відправили на реабілітацію в Німеччину. Там його смертельно вдарив ножем, за підозрою поліції, росіянин.
Історію 9-річної Ангеліни з Куп’янська її опікунка Зоя Лаврикова збирала по крупинці. Мама покинула кількамісячну Ангеліну і вона залишилась з татом. Він загинув на очах у дитини, а вона була важкопоранена – втратила праве око, отримала численні уламкові травми, порохові опіки обличчя.
З прикордонних районів Харківщини продовжують евакуювати людей. Поряд з Вовчанськом більшість вивезли ще на початку загострення на кордоні. У селах та хуторах залишилися найстійкіші. З ними працюють волонтери під час так званих інформаційних рейдів.
Киянка Наталія Гуменюк, яка з доньками прожила в Бельгії два роки, вирішила повернутися додому, бо сумує за чоловіком. Якщо його мобілізують, жінка готова і сама приєднатися до лав ЗСУ
Понад 10 тисяч людей евакуювалися із трьох прикордонних районів Харківщини. Частина з них – виїхали самі. Людей із інвалідністю, літніх – вивозить поліція, рятувальники та волонтери. У Харкові їм після реєстрації, при необхідності, надають житло. Людей розселяють по гуртожитках міста.
Що пережила в окупації, як евакуювалася й адаптувалася до нових умов дружина військового Олена Сінчура
Пʼять українських шкіл у Варшаві організували «Вишиванка фест». Його проводять вже третій рік поспіль, а учасники – українці, переважно воєнні біженці – учні, вчителі і батьки. Головна ціль фестивалю – зберегти українську ідентичність, а також – зібрати гроші для благодійного фонду «Діти героїв».
Анастасія родом з Мелітопольщини, село Плодородне, нині під окупацією РФ. Свого часу воно називалося Райхенфельд, і було засноване німцями. Утім, радянська влада влаштувала селищу жорстоку депортацію. У 2020 році нащадки депортованих німців повернулися в село, щоби дізнатися історію своїх предків.
Із собою з дому переселенка, каже, взяла найцінніше – свої вишивки
Чи допомагають фестивалі в розвитку бізнесу переселенцям?
Пенсіонерка Галина Гудиліна ще до березня 2024 року проживала у Рижівці – селі на Сумщині, що на самому кордоні з Росією.
Після понад двох років повномасштабної війни українські воєнні біженці, які знайшли притулок у Польщі, продовжують мігрувати. Багато з них повертається в Україну, а дехто шукає кращої долі в інших країнах.
За межами України, за розрахунками ЦЕС, можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців
Як працювати з жінками у травмі та яким буде життя українок в майбутньому?
«Якби ми повернулися до нормального життя, я б з задоволенням навчала писанкарства дітей»
Безкоштовна ночівля і відпочинок. У Польщі на автовокзалі Варшава-Західна понад два роки діє Центр матері і дитини. Тут українські біженці можуть перевести подих в очікуванні наступного рейсу, їдучи далі на захід або повертаючись в Україну. З проєктом «Ти як?» вони поділилися своїми історіями.
«Для нас дуже важливо зберегти в дітях цю частинку українства, не дати їм загубити власну ідентичність»
Іван Вівсяник розповів, що російські солдати забрали в нього паспорт громадянина України й погрожували зброєю
«Були виявлені ознаки того, що причиною смерті в обох випадках були важкі ножові поранення»
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з українськими чоловіками у Німеччині та дослідив реакцію німецької влади щодо майбутнього українських біженців
Німеччина, Польща, Чехія і Бельгія. Журналісти Радіо Свобода у чотирьох країнах опитали українців про те, що вони думають про «заморозку» консульських послуг для чоловіків призовного віку.
Чи справді такий крок може повернути в Україну «ухилянтів» з-за кордону?
У шелтері для маломобільних та літніх переселенців у Дніпрі від початку повномасштабного вторгнення Росії допомогли тисячам людей
«Фото моєї квартири, якої уже немає». Бахмутці зібралися у Києві, щоб згадати життя до війни
БІЛЬШЕ
