Львів – З огляду на популярність хореографії, в українських містах відкриваються десятки танцювальних гуртків. Але далеко не всі професіонали навчають дітей, говорять викладачі кафедри хореографії при львівському університеті імені Франка. Тому вирішили започаткувати соціальний проект – інститут підвищення кваліфікації для хореографів. Хореографи також просять владу створити у Львові театр танців.
Численні танцювальні талант-шоу посприяли популяризації хореографії серед молоді. Батьки поспішають записати дітей у танцювальні гуртки, переважно на бальні танці. Навчають танцям у Львові у сотні різних гуртків.
Відтак, попит зростає, цим користуються ділки: заняття проводяться навіть у підвальних приміщеннях, навчають дітей і чимало людей без освіти, наголошує доцент кафедри режисури та хореографії університету імені Франка, соліст балету львівської опери Олег Петрик.
«Зараз усі діти хочуть танцювати, і це добре. Небезпека у тому, що хореографія – це великий фізичний вплив на організм. Це джерело підвищеної небезпеки. Людина, яка навчає, мусить мати знання. Якщо людина танцює, а тим більше вчить інших, не маючи знань, навиків, вона не повинна викладати. Зараз без прав викладають у студіях. У нас вже є великий відсоток травматизму, особливо серед дітей, а буде ще більше. Зараз викладає багато людей, які не розуміють, яке навантаження піде на дитину», – каже артист.
Хореографія – це наука, а не аматорство
Якщо хореографію не розглядати як науку, то вона приводитиме до травматизму, говорить Олег Петрик. Бо, коли неправильно навчити дитину певного руху, при стрибках травмується хребет. Тому важлива методичність у викладанні. Група митців ініціює створення інституту підвищення кваліфікації для хореографів як соціальний проект, щоб люди, які навчають танців, могли поліпшити свої знання кожні п’ять років.
Головний дитячий ортопед-травматолог на Львівщині Василь Прусенко розповів Радіо Свобода, що досить рідко у шпиталь потрапляють дітлахи із травмами внаслідок занять у гуртках.
«Дуже рідко буває випадок, коли у шпиталь потрапляє дитина, яка травмувалась на заняттях спортом чи у танцювальному гуртку. Може, на тисячу випадків – один такий, що до нас потрапляє. Від травня до вересня у шпиталь потрапляє утричі більше травмованих дітей, ніж зазвичай. Найчастіше діти отримують побутові травми, бо влітку покинуті самі на себе: гойдалки, мотоцикли, дерева», – розповів лікар.
Втім, лікар припускає, що тренери стараються не допустити розголосу травмування дитини під час занять.
Інститут підвищення кваліфікації для хореографів важливо зробити обов’язковим, каже артист Олег Петрик, бо професійні митці зможуть передати знання. Соліст опери наводить десятки прикладів, як через непрофесійність тренерів дитячий організм не витримує навантаження, і цей процес неконтрольований.
Хореографія – не аматорство, а наука, зауважує відомий український режисер Федір Стригун. За його словами, нині панує велика конкуренція на цьому ринку. І фахові хореографи затребувані.
У Львові вже роками говорять про потребу створення театру танців, але наразі цей проект залишається нереалізованою мрією.
Численні танцювальні талант-шоу посприяли популяризації хореографії серед молоді. Батьки поспішають записати дітей у танцювальні гуртки, переважно на бальні танці. Навчають танцям у Львові у сотні різних гуртків.
Відтак, попит зростає, цим користуються ділки: заняття проводяться навіть у підвальних приміщеннях, навчають дітей і чимало людей без освіти, наголошує доцент кафедри режисури та хореографії університету імені Франка, соліст балету львівської опери Олег Петрик.
«Зараз усі діти хочуть танцювати, і це добре. Небезпека у тому, що хореографія – це великий фізичний вплив на організм. Це джерело підвищеної небезпеки. Людина, яка навчає, мусить мати знання. Якщо людина танцює, а тим більше вчить інших, не маючи знань, навиків, вона не повинна викладати. Зараз без прав викладають у студіях. У нас вже є великий відсоток травматизму, особливо серед дітей, а буде ще більше. Зараз викладає багато людей, які не розуміють, яке навантаження піде на дитину», – каже артист.
Хореографія – це наука, а не аматорство
Якщо хореографію не розглядати як науку, то вона приводитиме до травматизму, говорить Олег Петрик. Бо, коли неправильно навчити дитину певного руху, при стрибках травмується хребет. Тому важлива методичність у викладанні. Група митців ініціює створення інституту підвищення кваліфікації для хореографів як соціальний проект, щоб люди, які навчають танців, могли поліпшити свої знання кожні п’ять років.
Головний дитячий ортопед-травматолог на Львівщині Василь Прусенко розповів Радіо Свобода, що досить рідко у шпиталь потрапляють дітлахи із травмами внаслідок занять у гуртках.
«Дуже рідко буває випадок, коли у шпиталь потрапляє дитина, яка травмувалась на заняттях спортом чи у танцювальному гуртку. Може, на тисячу випадків – один такий, що до нас потрапляє. Від травня до вересня у шпиталь потрапляє утричі більше травмованих дітей, ніж зазвичай. Найчастіше діти отримують побутові травми, бо влітку покинуті самі на себе: гойдалки, мотоцикли, дерева», – розповів лікар.
Втім, лікар припускає, що тренери стараються не допустити розголосу травмування дитини під час занять.
Інститут підвищення кваліфікації для хореографів важливо зробити обов’язковим, каже артист Олег Петрик, бо професійні митці зможуть передати знання. Соліст опери наводить десятки прикладів, як через непрофесійність тренерів дитячий організм не витримує навантаження, і цей процес неконтрольований.
Хореографія – не аматорство, а наука, зауважує відомий український режисер Федір Стригун. За його словами, нині панує велика конкуренція на цьому ринку. І фахові хореографи затребувані.
У Львові вже роками говорять про потребу створення театру танців, але наразі цей проект залишається нереалізованою мрією.
