Варшава – У Польщі завершилася кампанія легалізації нелегальних заробітчан. Вона тривала півроку. Всупереч сподіванням експертів, заяви на легалізацію подало близько двох тисяч громадян України. Це одна четверта частина від загальної кількості всіх іноземців, які вирішили легалізувати своє перебування в Польщі. За прогнозами, з тіні мало вийти значно більше українців, деякі експерти передбачали, що таких буде щонайменше 10 тисяч. Чому цього не сталося?
Впродовж шести місяців 8801 іноземець звернувся до польської держави з проханням легалізувати його перебування на території країни. Найбільше таких прохань (6817) – у столичному Мазовецькому воєводстві.
За кількістю поданих заяв, на першому місці – громадяни В’єтнаму (2026). На другому місці – українці, які подали 1941 заяву на легалізацію. Третя національна група у цьому списку – пакистанці (1321).
«Тепер я нічого не боюся, навіть була у лікаря»
Понад 5 років львів’янка Оксана Фера працювала у Польші нелегально. Вона – одна з майже двох тисяч українців, які легалізували своє перебування в цій країні. Отримавши дозвіл на легальне перебування у Польщі, Фера зітхнула з полегшенням.
«Що мені дала легалізація? – розмірковує українка. – Скажу щиро – я перестала боятися своєї тіні. Тепер я нічого не боюся, навіть була у лікаря. Є добре, справді є добре. Їду додому спокійно, перше, що я зробила – це поїхала додому. У мене відчуття такого спокою».
Міколай Павляк, соціолог із Варшавського університету, який вивчає заробітчанську проблематику, таких як пані Оксана називає переможцями. Тепер, каже Павляк, ці дві тисячі українців почуватимуться соціально захищеними. Вони мають ті самі права, що й поляки, які працюють і сплачують податки. Утім, розводить руками Павляк, кількість українців, які вийшли з тіні, його неабияк здивувала.
«Я сподівався, – каже Павляк, – що заявок на легалізацію буде більше. Мені здавалося, що цією можливістю скористається більше українців. Не приховую, що сподівався більшої кількості, та я не назвав би легалізацію поразкою».
Не легалізувалися, бо це невигідно, чи тому що боялися?
Як запевняє Міколай Павляк, польська держава зробила все можливе, щоб заробітчани-іноземці, а передусім українці, легалізувалися. Чому ж так небагато громадян України подали заяви на легалізацію? На це запитання Радіо Свобода соціолог відповів: «Мені здається, що деяким українцям, які перебували тут нелегально, з різних причин невигідно легалізувалится. Цього разу, на відміну від попередніх легалізацій, зроблено все, щоб потрапити до заробітчан з інформацією про легалізацію. Можливо, це найважливіший висновок – що українцям, які перебувають у Польщі нелегально, не аж так погано».
Згідно з іншою гіпотезою, каже Павляк, українських нелегалів у Польщі не так вже й багато. Можливо, припускає соціолог, окремі українці-нелегали не завдавали собі клопоту легалізацією, бо вони не мають наміру залишатися в Польщі на тривалий час.
У свою чергу Оксана Фера, яка ще кілька місяців тому жила у Польщі без дозволу, говорить, що деякі з українських заробітчан просто боялися. Мовляв, не всі нелегали повірили у чистоту намірів польських чиновників. «Я зустрічаю тут таких людей, – каже вона. – Я знаю одну старшу пані, яка тут уже 10 років. Я кажу, пані Віро, чому ж Ви не йдете? А вона: «Ай, Оксано, а ти віриш їм?»
Як зазначає Оксана Фера, українці, які не використали шанс на легалізацію, дуже багато втратили. За першої-ліпшої нагоди нелегала можуть видворити з Польщі та ще й заборонити йому в’їзд на територію ЄС на кілька років.
Впродовж шести місяців 8801 іноземець звернувся до польської держави з проханням легалізувати його перебування на території країни. Найбільше таких прохань (6817) – у столичному Мазовецькому воєводстві.
За кількістю поданих заяв, на першому місці – громадяни В’єтнаму (2026). На другому місці – українці, які подали 1941 заяву на легалізацію. Третя національна група у цьому списку – пакистанці (1321).
«Тепер я нічого не боюся, навіть була у лікаря»
Понад 5 років львів’янка Оксана Фера працювала у Польші нелегально. Вона – одна з майже двох тисяч українців, які легалізували своє перебування в цій країні. Отримавши дозвіл на легальне перебування у Польщі, Фера зітхнула з полегшенням.
Я перестала боятися своєї тіні
Міколай Павляк, соціолог із Варшавського університету, який вивчає заробітчанську проблематику, таких як пані Оксана називає переможцями. Тепер, каже Павляк, ці дві тисячі українців почуватимуться соціально захищеними. Вони мають ті самі права, що й поляки, які працюють і сплачують податки. Утім, розводить руками Павляк, кількість українців, які вийшли з тіні, його неабияк здивувала.
«Я сподівався, – каже Павляк, – що заявок на легалізацію буде більше. Мені здавалося, що цією можливістю скористається більше українців. Не приховую, що сподівався більшої кількості, та я не назвав би легалізацію поразкою».
Не легалізувалися, бо це невигідно, чи тому що боялися?
Можливо, українцям, які перебувають у Польщі нелегально, не аж так поганоСоціолог Міколай Павляк
Згідно з іншою гіпотезою, каже Павляк, українських нелегалів у Польщі не так вже й багато. Можливо, припускає соціолог, окремі українці-нелегали не завдавали собі клопоту легалізацією, бо вони не мають наміру залишатися в Польщі на тривалий час.
У свою чергу Оксана Фера, яка ще кілька місяців тому жила у Польщі без дозволу, говорить, що деякі з українських заробітчан просто боялися. Мовляв, не всі нелегали повірили у чистоту намірів польських чиновників. «Я зустрічаю тут таких людей, – каже вона. – Я знаю одну старшу пані, яка тут уже 10 років. Я кажу, пані Віро, чому ж Ви не йдете? А вона: «Ай, Оксано, а ти віриш їм?»
Як зазначає Оксана Фера, українці, які не використали шанс на легалізацію, дуже багато втратили. За першої-ліпшої нагоди нелегала можуть видворити з Польщі та ще й заборонити йому в’їзд на територію ЄС на кілька років.
