Нині навіть для багатьох закарпатців старовинний замок Сент-Міклош, що в селі Чинадієво поблизу Мукачева, невідомий. Так само мало хто знає й про те, що саме тут зародилося велике кохання між легендарною Ілоною Зріні, матір'ю угорського національного героя Ференца Ракоці ІІ, та ватажком повстанців-куруців Імре Текелі.
Художник і орендар замку Йосип Бартош розповів: «Відомо, що в 1682 році відбувалося найбільше кохання, яке змінило долю не лише двох люблячих сердець, а й цілого народу. Вся Західна Європа спостерігала за цими подіями, Сталося те, що Ілона Зріні віддала руку і серце повстанцю, і за це австрійці її сильно покарали – відібрали в неї майже все, заточили у в’язницю і потім виселили за межі Австро-Угорщини, де вона й померла. Фактично з її боку це було жертвоприношенням як задля свого кохання, так і задля свого народу. Народ це зрозумів».
Йосип Бартош називає Ілону Зріні музою цього місця, тому її портрет намалював із особливою любов’ю і натхненням та розмістив на одній зі стін замку. Незабаром тут постане галерея постатей-володарів цієї будівлі. Але це – згодом. А вже зараз тут уже відкрито музей кельтських і скіфських знахідок, серед яких є історичні речі та авторські скульптури закарпатських митців.
Крім того, замок Сент-Міклош» уже кілька років є осередком міжнародних пленерів. І твори художників із України і Європи знайшли тут собі місце Але плани ще грандіозніші.
«Насамперед створюється зал, де будуть укладати шлюби, Плануємо відтворити спальню Ілони Зріні, тут молоді зможуть проводити свою першу ніч. У середньовіччі навіть існувало таке правило: молодята повинні були закладати свій шлюб, проводити свою першу ніч на культовому місці, яке служило б запорукою їхнього подальшого життя», – каже Йосип Бартош .
Про те, що замок культовий, свідчить його старовинна історія. Сент-Міклош дослідники відносять до справжніх середньовічних замків.
Бої понищили замок найменше
Мукачівський історик Василь Попович зазначає: «Барон Перені побудував цей замок на межі 14-15 століть. Він зазнав численних перебудов, набувши в остаточному варіанті рис романських оборонних споруд. У двоповерховій будівлі розмістились шість кімнат та зала на першому поверсі, і стільки ж кімнат – на другому. Як і личить замку, він мав підземний хід до церкви, що неподалік. Із одного боку споруду захищала Латориця, з інших, у різний час, загорожі з загострених стовпів, рови, земляні вали. Для ведення боїв були призначені дві башти та десятки бійниць у стінах замку».
Щоправда, бої понищили замок найменше, найбільше – безгрошів’я та байдужість. Може, зараз від замку залишився б хіба що фундамент, якби у 2002 році митці Закарпаття не об’єдналися задля його порятунку. Художники створили громадське об’єднання «Калган-А», яке і взяло замок в оренду. Ентузіасти збирали гроші для порятунку фортеці з усього світу, навіть отримали 1 мільйон форинтів фінансової допомоги від Міністерства культурної спадщини Угорщини. Нині Сент-Міклош щиро відкриває свої двері для всіх гостей, і так само щиро сподівається, що справа його порятунку не розіб’ється об міцні мури фінансової кризи…
(Ужгород – Київ – Прага)
Художник і орендар замку Йосип Бартош розповів: «Відомо, що в 1682 році відбувалося найбільше кохання, яке змінило долю не лише двох люблячих сердець, а й цілого народу. Вся Західна Європа спостерігала за цими подіями, Сталося те, що Ілона Зріні віддала руку і серце повстанцю, і за це австрійці її сильно покарали – відібрали в неї майже все, заточили у в’язницю і потім виселили за межі Австро-Угорщини, де вона й померла. Фактично з її боку це було жертвоприношенням як задля свого кохання, так і задля свого народу. Народ це зрозумів».
Йосип Бартош називає Ілону Зріні музою цього місця, тому її портрет намалював із особливою любов’ю і натхненням та розмістив на одній зі стін замку. Незабаром тут постане галерея постатей-володарів цієї будівлі. Але це – згодом. А вже зараз тут уже відкрито музей кельтських і скіфських знахідок, серед яких є історичні речі та авторські скульптури закарпатських митців.
Крім того, замок Сент-Міклош» уже кілька років є осередком міжнародних пленерів. І твори художників із України і Європи знайшли тут собі місце Але плани ще грандіозніші.
«Насамперед створюється зал, де будуть укладати шлюби, Плануємо відтворити спальню Ілони Зріні, тут молоді зможуть проводити свою першу ніч. У середньовіччі навіть існувало таке правило: молодята повинні були закладати свій шлюб, проводити свою першу ніч на культовому місці, яке служило б запорукою їхнього подальшого життя», – каже Йосип Бартош .
Про те, що замок культовий, свідчить його старовинна історія. Сент-Міклош дослідники відносять до справжніх середньовічних замків.
Бої понищили замок найменше
Мукачівський історик Василь Попович зазначає: «Барон Перені побудував цей замок на межі 14-15 століть. Він зазнав численних перебудов, набувши в остаточному варіанті рис романських оборонних споруд. У двоповерховій будівлі розмістились шість кімнат та зала на першому поверсі, і стільки ж кімнат – на другому. Як і личить замку, він мав підземний хід до церкви, що неподалік. Із одного боку споруду захищала Латориця, з інших, у різний час, загорожі з загострених стовпів, рови, земляні вали. Для ведення боїв були призначені дві башти та десятки бійниць у стінах замку».
Щоправда, бої понищили замок найменше, найбільше – безгрошів’я та байдужість. Може, зараз від замку залишився б хіба що фундамент, якби у 2002 році митці Закарпаття не об’єдналися задля його порятунку. Художники створили громадське об’єднання «Калган-А», яке і взяло замок в оренду. Ентузіасти збирали гроші для порятунку фортеці з усього світу, навіть отримали 1 мільйон форинтів фінансової допомоги від Міністерства культурної спадщини Угорщини. Нині Сент-Міклош щиро відкриває свої двері для всіх гостей, і так само щиро сподівається, що справа його порятунку не розіб’ється об міцні мури фінансової кризи…
(Ужгород – Київ – Прага)
