Чорношкірий біженець із Конго (Браззавіль) в Одеському тимчасовому притулку |
(Ukrinform) |
Р.С.: Окрім насилля, які ще проблеми виникають у біженців в Україні?
Ж.В.М.: Управління Верховного комісара ООН у справах біженців працює в Україні з середини 1990-х. Ми активно співпрацюємо з українським урядом, з неурядовими організаціями, ми підтримували створення національного законодавства і побудову ефективної системи надання притулку. Україна й інші країни регіону мають купу різних проблем – економічних, політичних, соціальних. І низка викликів відсунула проблему надання притулку на кінець порядку денного. До того ж здатність уряду України вирішувати питання притулку була послаблена інституційними реформами, і тим, що органи, відповідальні за біженців, були реструктуризовані. Все це робить ситуацію в Україні особливо складною. Ми також намагаємося займатися біженцями, які борються за виживання в атмосфері, яка і для українського населення є дуже складною.
Р.С.: Чи Ви можете приблизно сказати, скільки біженців перебуває на території України?
Ж.В.М.: Наприкінці минулого року ми говорили про 2235 біженців. Ми також маємо біженців з війни в Абхазії – це близько 5000 осіб. І потім велика кількість людей, до 60 тисяч, це люди без громадянства. Здебільшого, це громадяни колишнього Радянського Союзу, які офіційно оголосили себе людьми без громадянства. І нині про них слід турбуватися. Біженці приїжджають з різних місць – здебільшого з Афганістану, країн СНД, Близького Сходу і африканського континенту. Тож ви бачите, що існує велике розмаїття шукачів притулку, якими займається Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні.
Матеріали до теми:
Як живеться біженцям-нелегалам в Україні? Свій серед чужих. Лише 48 іноземців за минулий рік отримали в Україні статус біженця – експерт Структура ООН стурбована атаками на шукачів притулку в Україні “Давайте жити дружньо!” Чи є в Україні грунт для розквіту ксенофобії? Толерантність українців: правда і вигадки «Сьогодні журналісти готові висвітлювати найскладніші проблеми відкрито й чесно», вважає директор «Проекту з Міжетнічних відносин» Лівія Плакс Ксенофобія по-українськи