 |
Р.С. Чи це значить, що Україна зараз далі від Євросоюзу, ніж це було одразу після Помаранчевої революції?
В.Б. Так, я думаю, що Україна не ближче до європейської інтеграції, ніж після Помаранчевої революції. Але це пов”язано не тільки з внутрішніми політичними баталіями і викликами, але також і з Євросоюзом. Тому що фактично навіть Туреччина, як ми бачимо сьогодні, не наблизилась до Євросоюзу у порівнянні з тим, коли вони почали переговори.
Р.С. Щодо Туреччини. Новий президент Франції Ніколя Саркозі виступає проти вступу Анкари до ЄС. Чи ви думаєте, що така позиція матиме великий вплив на дебати про розширення і особливо стосовно можливого вступу Києва до Євросоюзу?
В.Б. Я думаю, що такий вплив буде – через те, що Франція є настільки впливовою країною. Решта країн-членів ЄС кажуть, що мають дотримуватися зобов”язань щодо Туреччини, що ми почали переговори, і якщо ми їх не продовжимо, це позначиться на нашому авторитеті. А Саркозі мусить відмовитися від таких поглядів – ідеї не може підтримуватися лише лідер, це непопулярна позиція в Євросоюзі. Але інше питання полягає в тому, наскільки є популярним членство Туреччини для Німеччини. Тому що Ангела Меркель ще до того, як стати канцлером, говорила радше про привілейоване партнерство, ніж про повноправне членство Туреччини. Я думаю, що серед великих членів ЄС тільки Британія має повну підтримку вступу Туреччини. Тому що Британія зацікавлена в розширенні ЄС. Щодо України. Я думаю, що дебати про те, де закінчується Європа, де закінчується розширення, мають негативні наслідки для всіх країн Європейської політики сусідства – всіх європейських країн, таких як Україна. Тому що немає причин тримати Україну виключеною з процесу. Але всі дебати про неможливість подальшого розширення Євросоюзу матимуть негативні наслідки для таких країн, як Україна, також Молдова, можливо, колись Білорусь, якщо вона висловить бажання вступити до ЄС.
Р.С. Що б ви порекомендували Україні, виходячи з досвіду на шляху до Європи вашої країни Болгарії?
В.Б. Перше, що має зробити Україна – її політична еліта має дати постійний сигнал: ми європейська країна, ми хочемо бути членами Євросоюзу. Україна потребує перейти у певному сенсі через бар”єр - це визнання Євросоюзом того, що Україна є потенційним кандидатом. Цього бар”єру Болгарія не мала. Адже всі центральноєвропейські країни, які вступили до ЄС 2004 року – Польща, Чеська Республіка, Словаччина, Угорщина та інші — боролися на початку 1990-х проти цього бар”єру, тому що тоді Євросоюз не хотів брати на себе зобов”язання щодо цих країн. Тож вони боролися проти цієї перешкоди, і Болгарія отримала від цього користь. Тож перша річ, яку має зробити Україна, – це боротися проти бар”єру з боку ЄС. А коли Євросоюз визнає, що Україна є потенційним кандидатом, тоді в галузі політичної стабільності Україна має засвідчити, що може виконувати зобов”язання і бути позитивним партнером. Це стосується також і регіональної інтеграції. Наприклад, Україна і Польща дуже тісно співпрацюють. Польща, Литва та деякі інші країни ЄС готові лобіювати вступ України до Євросоюзу. Процес вступу, звичайно, забирає багато часу. Але, принаймні, це буде рух уперед.
Матеріали до теми:
Адріан Северин: «Кращий візовий режим для українців – це не подарунок для них. Ідеться про інтерес Євросоюзу» Що має і чого не має робити Україна на шляху до Європи — думки експертів Україна має йти в Європу, незважаючи на політичні баталії Західний дослідник пропонує надати Україні статус спостерігача в Європарламенті Членство в Євросоюзі – це щось на кшталт членства в престижному тенісному клубі... “Україна може першою серед країн-сусідів претендувати на членство в ЄС” – європейський дослідник.