Крістоф Ільйон
По-перше, не виправдано мати формат угоди, що відрізняється від уже встановленого з центрально- і східноєвропейськими країнами у 90-их роках. У той час існувала в цьому потреба, це було політичне рішення — зробити різницю між пострадянськими країнами і країнами Центральної і Східної Європи.
Я намагаюся довести у статті, що нині асоціація є правильним форматом для майбутньої угоди з Україною.
По-друге, відносини з південно-середземноморськими країнами, які входять до європейської політики сусідства, вже базуються на угоді про асоціацію. І через це, якщо політика має бути послідовною, якщо, як ЄС пропонує, політика має бути такою самою для сходу, як для півдня, тоді українському уряду мають принаймні запропонувати угоду про асоціацію – для послідовності політики.
Я не очікую, що ЄС хоче понизити в ранзі свої відносини з середземноморськими країнами, пропонуючи щось нижче за рівнем від угоди про асоціацію, щоб виконати будь-які вимоги, які вони мають у відносинах з Україною.
Відомо, що угода про асоціацію не передбачає членства – приміром, Євросоюз має таку угоду з Мексикою, з якою, ясна річ, і мова не йде про її вступ до ЄС. Але чому Євросоюз не погоджується на угоду про асоціацію з Україною?
К.І.: Цього ми ще не знаємо, це до кінця не вирішено. Як ви знаєте, ЄС не є монолітним суб’єктом, він складається з 27-ми членів, які є гравцями на міжнародній арені, які мають власні національні інтереси.
Деякі країни ЄС дуже сильно хотіли б, щоб Україна ставала дедалі ближчою до ЄС, і це занадто м’яко сказано. Деякі інші країни ЄС втомлені від проведеного розширення ЄС з різних причин – я не буду вдаватися до подробиць.
Але я хочу сказати, що ЄС досі не має чіткої позиції. Подивимось, що вони запропонують. Виходячи з того, що я бачив і чув, не існує чіткої позиції щодо того, як назвати угоду (з Україною). Але переговори триватимуть довго – можливо, два-три роки. І це буде вирішено в перебігу переговорів.
Тож ви не виключаєте, що це буде угода про асоціацію?
К.І.: Ні, абсолютно ні.
Нова посилена угода передбачає, що Україна за певних умов може створити зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Чи означає це, що в цьому випадку Київ матиме такий самий рівень економічних відносин з ЄС, який існує у Європейському економічному просторі?
К.І.: Зона вільної торгівлі охоплює рух товарів і послуг, але не покриває інші аспекти внутрішнього ринку – вільний рух робочої сили, наприклад. І тому участь у Європейському економічному просторі все ж відрізняється від того, коли країна має всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС.
Різниця полягає тільки в русі робітників?
К.І.: У перебігу переговорів має з’ясуватися, чи охоплює зона вільної торгівлі рух капіталу. Я вважаю, що рух капіталу буде включено. Не можна собі уявити, що українські компанії матимуть можливість улаштуватися на внутрішньому ринку ЄС без можливості повертати до себе в країну деякі чи всі прибутки, здобуті всередині Євросоюзу. Тож деякий рух капіталу буде, але чи буде він абсолютно вільним – це інше питання, я не знаю. Це б вирішиться в процесі переговорів…
Ви спілкуєтеся з дослідниками і посадовцями європейських інституцій. Чи склалася там думка, що серед усіх учасниць Європейської політики сусідства (ЄПС) Україна є першою країною, яка потенційно стане членом Євросоюзу?
К.І.: З одного боку, ви маєте розрізняти ті країни, які мають право на членство, згідно зі Статтею 49 угоди про ЄС, і є країни, які не мають такого права. Існує велике питання про кордони Європи. Я не є великим фахівцем щодо цього. Коли ви зробите таку відмінність, ви можете поцікавитися, чи Україна є найбільш успішною в галузі реформ. Для того, щоб вступити до ЄС, країна мусить не тільки мати на це право, як це передбачено статтею угоди, країна повинна виконати передумови, які з часом стають дедалі суворішими.
Іншими словами, якщо Україна виконає копенгаґенські критерії – тобто, критерії для вступу, тоді так, Україна може бути в найкращій позиції,щоб претендувати на членство. Порівнюючи, якщо я можу так сказати, з Білоруссю, Україна має кращу позицію.
А якщо порівняти з Молдовою?
К.І.: Слід подивитися на оціночний звіт Єврокомісії, який припускає, що з різних питань Україна більше просунулася в економічних реформах, політичних реформах, ніж Молдова… Головне питання щодо Молдови полягає в її стабільності як незалежної країни.
Матеріали до теми:
Перспективи України щодо ЄС туманні і пов’язані з її транзитною роллю (огляд європейської преси). Меркель поговорила з Ющенком про енергетичні інтереси. Зустріч «Україна — Трійка ЄС» у Києві. Політичні консультації трійки Євросоюзу та України у Києві. Посол України при ЄС Роман Шпек: "Я бачу багато позитивного в рішенні ЄС розпочати переговори про нову угоду з Україною". ЄС і Україна починають у лютому переговори про нову угоду. ЄС хоче нових відносин із Україною, але не може вирішити, яких саме.