 |
| Борис Нємцов |
| (RadioSvoboda.Ua) |
Всіх цікавить, що ж сталося? Чому Ви більше не є його радником?
Борис Нємцов (переклад): Дійсно, я після Помаранчевої революції став радником Президента Ющенка на громадських засадах. Займався в основному проблемами економічного характеру, зокрема ми підготували ряд законопроектів про захист інвестицій в Україні, приготували законопроект про акціонерні товариства, зниження податків і так далі.
Але потому Президент вирішив, що треба цих радників, які є позаштатними, тобто на громадських засадах, їх треба розпустити. І цей інститут було скасовано.
Одночасно Президент нагородив мене ще орденом Ярослава Мудрого (за що я йому дуже вдячний!) за захист демократії і свободи в Україні. Та все ж він цей інститут розпустив.
Я, чесно кажучи, його не запитував, навіщо він це зробив, але я особливо не образився, чесно кажучи, ну розпустив і розпустив.
Моє ставлення, до речі, ні до Ющенка, ні до процесів, які відбуваються в Україні, ні в якому разі не помінялося.
Це дуже цікаво, тому що минулого тижня у нас було інтерв’ю з Давидом Жванією. Він нам сказав, що він розчарувався в Ющенкові, сам особисто в Ющенкові він розчарувався.
У Вас немає такого почуття?
Борис Нємцов: Знаєте, коли люди стоять на Майдані Незалежності і навколо помаранчевий колір, то їм здається, що відбудеться диво, і Україна буде членом ЄС, народ український буде гарно жити, все це відбудеться швидко.
Але, знаєте, шлях до процвітання довгий, важний і тернистий. Я не розчарувався в Ющенкові. Я вважаю, що в нього є дві прекрасні риси. По-перше, він дійсно має в голові цінності: те, що Україна повинна бути європейською країною, і те, що Україна має бути єдиною країною. Мені здається, що ці цінності важливіше усіх навіть нехай прорахунків і помилок, які він зробив. Він їх, звісно, зробив немало...
А яка найбільша його помилка?
Борис Нємцов: Я Вам скажу так конкретно. Я вважаю помилкою призначення Тимошенко прем’єр-міністром, оскільки вона людина яскрава, харизматична і безумовно талановита, але в економічному плані вона руйнівник.
А тоді де місце Тимошенко? В опозиції?
Борис Нємцов: Вона – революціонерка. Напевне, в парламенті її місце, можливо, навіть спікер парламенту. Але економічні погляди її такі, що за 7 місяців роботи вона спромоглася з процвітаючої економіки зробити кризу. Було плюс 12%, коли вона стала прем’єр-міністром, на початку 2005 року, а в серпні було мінус 2%. Книга рекордів Гіннеса її чекає по масштабах руйнації!
Розмови про реприватизацію, розмови про фіксовані ціни, провокування бензинової кризи, цукрової (це все за 7 місяців сталося), величезний вивіз капіталу з країни... Тобто, розумієте, як Мамай пройшов просто Україною. Що це таке?
А чому ж люди її підтримують? Чому ж рейтинги в неї високі?
Борис Нємцов: Вона яскрава, вона харизматична, вона дуже телегенічна, вона переконливо говорить. Людям це все подобається. Вона, як атомна зброя... Вірніше, вона, як атомне паливо. Атомне паливо можна використовувати в мирних цілях, а можна у військових. Вона допоки у революційному пориві, то вона позитивну роль грає, а як тільки в кабінет вона сідає, вона перетворюється в атомну бомбу. Ну що це таке?
Взагалі українці дуже розчаровані у всіх своїх політиках зараз. Більше 70% не довіряють взагалі нікому: ні Тимошенко, ні Януковичу, ні Президенту.
Саме зараз лідери України вважають, що вибори, які призначені на 30 вересня, мають вирішити цю проблему і вирішити взагалі політичну кризу.
Ви думаєте, що це найліпший спосіб?
Борис Нємцов: Я Вам так скажу: іншого немає. Ну що, диктатуру влаштовувати чи що? Іншого немає.
Я думаю, що результат виборів доволі передбачуваний. Мені здається, що навряд чи щось радикально поміняється. Напевне, перше місце займе Янукович, друге Тимошенко, а третє Ющенко. Велика ймовірність, що Янукович залишиться прем’єр-міністром. І це, до речі, не гірший варіант.
В коаліції з ким?
Борис Нємцов: Можливо, Литвин пройде. Можливо, навіть Вітренко пройде...
А Ви припускаєте, що з Ющенком буде коаліція, “НУ” і Партія регіонів?
Борис Нємцов: Це ситуативне питання. Я не знаю... Вони, можливо, і домовляться.
Взагалі Україна за місяці кризи пройшла величезну дистанцію на шляху до демократії від повного правового нігілізму (звільнення суддів КСУ, суперечливий указ про розпуск) до знову повернення в правове русло. При цьому нікого не вбили, нікого не повісили, по парламенту не стріляли. Все це виглядало, не дивлячись на таку напругу, все-таки доволі цивілізовано.
Мені здається, що з цієї кризи люди отримала уроки. Перший урок, що все треба робити в рамках закону. Другий урок, що треба завжди шукати компроміс.
Мені здається, що це багато чого коштує. І Україна дуже далеко пішла від Росії в бік демократії після цього.
Дива не відбудеться 30 вересня. Це зрозуміло! Але і не відбудеться ніякої катастрофи. Тому треба налаштуватися на довготривалу, довголітню роботу.
Пане Нємцов, Ви сказали, що Україна далеко відійшла від Росії в бік демократії. Але ж ні для кого не секрет, що Росія намагається впливати і політично, і економічно на Україну.
Зокрема, в сьогоднішньому інтерв’ю британському щоденнику “Файненшл таймс” виконувач обов’язків СБУ, пан Валентин Наливайченко якраз і звинувачує Росію в політичному втручанні в Україну. Чи є воно?
Борис Нємцов: Ви знаєте, Путін уже зробив величезну помилку, коли грубо і безпардонно втручався в політичне життя під час Помаранчевої революції. Це його особиста найкрупніша поразка...
А він сам це розуміє, що це помилка?
Борис Нємцов: Впевнений, що так. Думаю, що так. Впевнений, що так.
Під час цієї кризи Путін себе вів по-іншому. Ззовні не втручався ні у що, от зараз з Ющенком зустрілися в Петербурзі, вітав те, що знайшли якийсь компроміс, що вибори і так далі.
Так, звісно, Путін не зацікавлений у перемозі демократії в Україні. Не зацікавлений. Це зрозуміло. Але Путін також зрозумів, що навіть Янукович не є проросійською силою. Він зрозумів, що Янукович не є проросійською силою. Янукович хоче мати гарні відносини з Росією, але не хоче бути сателітом Росії. Це Путін зрозумів, тому йому підтримувати там когось напряму, відкрито — це доволі накладно. По-перше, це завжди має зворотній результат... Якщо він хоче, щоб Янукович програв, то його треба підтримати, якщо він хоче, щоб програв Ющенко, то треба підтримати Ющенка, як Тимошенко, то Тимошенко. Він цю просту річ зрозумів.
Я не думаю, що влада Росії ось так безпардонно і грубо буде втручатися у виборчий процес в Україні. Я так не думаю!
Звісно, на рівні якихось там, може, процесів підкилимних вони і будуть щось робити, але публічно, відкрито і нахабно вони не будуть себе так вести. Це вже було!
Коли Ви востаннє були в Києві?
Борис Нємцов: Місяців два тому.
А Ви зустрічалися з Януковичем, Прем’єр-міністром?
Борис Нємцов: Ні, жодного разу. Ні, я нічого не можу сказати. Я можу сказати тільки про, я сказав би, очевидні речі.
По-перше, програма Регіонів – це вступ у ЄС. У програмі написано! В НАТО — ні, а в ЄС — так. Причому в НАТО чому ні? Бо народ проти. Далі. Янукович підписав універсал, а там чітко написано: європейський вектор розвитку країни. І це не порожні слова, вони насправді так думають, вони хочуть, щоб Україна стала європейською.
При цьому вони не хочуть сваритися з Росією. Загалом вони правильно роблять. До речі, Ющенко теж не хоче сваритися з Росією.
Так що говорити, що там є якась проросійська партія, а є антиросійська... Вже немає проросійських партій. Так що Вєрка Сердючка на “Євробаченні” заспівала пісню “Гудбай, Раша”, на мій погляд, то це національний консенсус в Україні.
Інша справа, що можна сказати “До побачення, дорога”, а можна сказати, що “Прощай, негідник”. Розумієте? Різниця саме така: одні кажуть, що до побачення, милий, дорогий, ми залишимося друзями, а інші кажуть, що прощай, ти стільки бридоти мені зробила, я тобі цього ніколи не забуду. Але це все-таки нюанси. Розумієте? Нюанси!
Напевне, тому, що українці дуже миролюбні люди.
Борис Нємцов: Вони на 100% дружелюбні, вони договороспроможні, вони не стріляють, не пуляють одне в одного.
Я взагалі дуже вірю, що проект “демократична Україна” вийде.
Єдине, від чого я б застеріг: не треба вимагати, щоб швидко все вийшло.
Знаєте, я тут в Києві виступав з Черномирдіним на конференції по підсумках Помаранчевої революції. Так, як Жванія, виходить журналіст і каже: “А ви не розчаровані у підсумках Помаранчевої революції?” Я їм відповідаю: “Слухайте, панове, євреї по пустелі ходили 40 років, щоб забути про рабство. А ви що, розумніші євреїв? Ви розумніші євреїв, українці” . Всі сміються. Ну що, ви ж пройшли тільки пару років. Ну, терпіть.
Пане Нємцов, і ще декілька запитань по Росії.
Оскільки сьогодні більшість росіян задоволені президентом Путіним (це показують соціологічні дослідження), то в цій ситуації як може бути успішною опозиція в Росії? Який вихід?
Борис Нємцов: Рівень довіри Путіну 75-80%.
У цих умовах єдиний шанс в опозиції тільки тоді, якщо вона висуне єдиного кандидата в президенти. Я завзятий прихильник подібного роду розвитку подій. Вважаю, що кулуарно домовитися про кандидата неможливо. Навіть на рівні “Другої Росії” ви бачите, що це і Касьянов, і Гуляєв, і Геращенко, плюс ще Явлінський, плюс, можливо, Союз правих сил когось висуне, а в результаті це буде повне знущання над здоровим глуздом, повне знущання над громадянами і нашими прибічниками.
А президент Путін вже має спадкоємця?
Борис Нємцов: Взагалі, з точки зору Путіна, ідеальний варіант – це двох спадкоємців пустити на вибори, нехай вони обоє беруть участь.
Подивіться, що для Путіна важливо? Для нього важливо, щоб був президент лояльним до нього, і щоб він був слабким. Він уже обрав таких: Іванов і Медведєв, які відповідають цими рисами. Нехай вони обоє беруть участь!
Далі. Вони пройдуть у другий тур. Для цього Чуров уже призначений, головний принцип якого є один закон: Путін завжди правий. Знаєте, у нас такий керівник комісії, який сказав: “Путін завжди правий”. Тобто, у другий тур увійдуть ці два кандидати: обоє лояльні, обоє слабкі, ці лояльні і слабкі будуть змагатися. Все буде залежати від Путіна. Тобто, він не буде кривенькою качкою, він буде постійно впливати на ситуацію, його голос буде визначальним, він лишиться президентом до останнього, кожен, хто буде ним підтриманий, буде йому зобов’язаний, що є добре, а другого також прилаштують, наприклад, прем’єр-міністром назначать.
Мені здається, що тут велике значення має така багатовікова історія самодержавства. Розумієте, в крові у людей тема престолонаслідування. Слухайте, 300 років династії Романових, потім спадкоємство в комуністів: Ленін, Сталін, Хрущов і так далі – все це генетично всмоктувалося з молоком матері.
Знаєте, так швидко все це вибити з голови людини, що повинні бути чесні вибори, що на них у конкретній боротьбі хтось перемагає, – це доволі складно.
Матеріали до теми:
Сергій Головатий: "Я не хочу, щоб була американська Україна і Україна російська" Українська карта в російській політиці Політика безпеки? Україна російського газу не купує Україна й Росія підпишуть план дій двосторонніх відносин на 2007-2008 роки до серпня в рамках засідання міждержавної українсько-російської комісії Президенти України та Росії домовилися переглянути практику оголошення персонами нон-ґрата громадян обох країн Українсько-російські політичні ігри
