(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Юлія Жмакіна: Кожна година кінця березня — початку квітня 2007-го приносить новини, що не дозволяють “перегравати” ситуацію.
Точки неповернення. Яка з них виявиться такою, що запустить розвиток лише одного сценарію для України? Найкращі і найгірші прогнози дають українські і закордонні оглядачі.
Кирило Булкін: Кожен день протистояння приносить якісь новини. Я б хотів нагадати основні “гарячі” події та повідомлення сьогоднішнього дня.
Взаємні звинувачування уряду та президентської сторони щодо тиску на голову Верховного Суду Івана Домбровського.
Реакція обласних рад на підтримку або Президента, або уряду та коаліції. Тут знову розділення за географічною ознакою.
Спроба захоплення ЦВК депутатами від коаліції. Натомість непускання депутатів від тієї ж таки коаліції до Секретаріату Президента.
Ну, про полум’яні виступи з трибуни Верховної Ради уже не випадає й говорити... Юлія Жмакіна: І сьогодні озвучили ще про можливість введення прямого президентського правління (хочеться запитати у наших гостей, що це таке, а також чи є таке у правовому полі в Україні) і про оголошення надзвичайного стану. А завтра зранку Ющенко збере РНБО.
Шановні гості, якщо ви погоджуєтеся з таким визначенням, як точка неповернення, від якої події наступила незворотність кризи?
Лариса Івашина: Я думаю, що парламент дуже гарячково загострив ситуацію, особливо зі створенням паралельної ЦВК. Я думаю, що це дуже серйозна помилка. Після цього Президенту дуже складно йти на компроміси, бо цей крок показує, що були підпільні сценарії і до того. Адже внесення проекту про повернення пана Кивалова, як виявилося, було вже два місяці тому.
Скидається на те, що анонс про 300 голосів був не випадковий — коаліція до цього йшла. І призначенням Кивалова парламентарі морально легітимізували кроки Президента.
Роман Крик: Як на моє відчуття, ця вся ситуація розвивається в напрямку одночасних парламентських виборів.
До чого не повернеться? Я не знаю. Мені здається, що це все, що відбувається, то це все-таки треба дивитися в руслі нового досвіду країни, яка вчиться жити в демократичних умовах.
Я вчора переглядав пресу, в тому числі польську пресу, там дуже багато матеріалів про те, що дуже небезпечно, що може тут бути конфлікт, що тут така напруга.
Насправді я два дні між тими людьми ходив на Майдані, біля ВР, то там не відчувається якоїсь такої напруги і так далі. Все достатньо спокійно. Зараз концерт, зараз там співають люди, танцюють. Все це досить смішно.
Юлія Жмакіна: Тема напруги найчастіше лунала з вуст коментаторів Росії.
Пане Ганапольський, сьогодні на Радіо Свобода, російської служби, дзвонили росіяни і запитували: “Ну що, у вас уже впали помаранчеві окуляри?”
Як сприймаються Росією події в Україні?
Матвій Ганапольський: Ви знаєте, що є офіційна Росія. Я сказав би так, що якщо дивитися програми Першого каналу (“ОРТ” він колись називався) чи програми російського телебачення офіційного, то такий баланс видно.
Знаєте, влада Росії вже не хоче грати на якомусь боці, тим більше, що вона зараз не дуже розуміє, хто вийде вперед.
Звичайно, коли дивишся програми Першого каналу, а це найбільш адекватний, я так би сказав, кремлівському погляду на українські події, то бачиш такий легкий ухил у бік коаліції, у бік Януковича.
Але тут я хочу зазначити одну важливу річ! Справа в тому, що Росія якби не грає на боці Януковича, тому що (я не знаю, чи буде ще про це мова, чи не буде) в Росії є свої претензії до Януковича. Але Росію взагалі турбує те, що діється. Розумієте? Я сказав би, що ставлення обережне.
Роман Крик: Після того, як стало очевидним, що Ющенко назад не піде, то залишилася ще надія на КСУ.
Тут я ще не розумію, що буде з КСУ. Але я так розумію, що сьогодні весь день були якісь спроби, щось робилося довкола суддів, довкола голови КСУ.
Юлія Жмакіна: Очевидно, що тиск був.
Роман Крик: Так.
Лариса Івшина: Але є вже один публічний урок, бо багато було спроб, щоб зробити КСУ таким чином, щоб він був паралізований. І тепер, зрештою, політики зрозуміли, що вигідно робити все так, як слід у нормальній правовій країні.
Юлія Жмакіна: А хто хотів паралізувати?
Лариса Івшина: По тих квотах, як це проходило через ВРУ, було видно те, яка боротьба йшла за кожне місце. Фактично це заблокувало можливість ухвалення будь-якого рішення. Можливо, це було пов’язано з конституційною реформою, яка була не зовсім досконалою. Але в будь-якому разі ці інтереси спрацювали проти самих політиків, тому що вердикт КСУ, який би все-таки складався зі справжніх професіоналів, не просто так їх смикати і тероризувати, він був би вигідний і суспільству, і, зрештою, політикам.
Але питання не тільки в цьому. Я думаю (коли я заговорила про моральні публічні уроки), суспільство після Майдану показало свою нову готовність жити за новими правилами. Політики, які прийшли за старими принципами, вирішили, що вони знову всіх обхитрують і будуть влаштовувати свої справи. Це ще одне публічне нагадування, що суспільство змінилося, воно хоче абсолютно іншого стандарту.
Якщо ми витримаємо цю процедуру і вийдемо на вибори, то це і для опозиції буде серйозний урок, бо вони своїми діями піднімають вимогливість суспільства.
Роман Крик: Я думаю, що взагалі було дуже правильним з боку опозиції, що на вулицях немає помаранчевих. Це було б достатньо провокативно.
До речі, для журналістів це було б навіть корисно, бо була б тема, напевне, було б цікавіше писати про це. А так їх просто немає. Тим більше синьо-білим не дуже відомо, що робити.
Кирило Булкін: Є ті, які мітингують зараз на Майдані на підтримку уряду. Що робити з цією великою частиною?
Лариса Івшина: Я, зрештою, не є активним прибічником будь-якої політичної сили. Тут потрібно звернутися до принципу.
Соціалісти були активними апологетами поправок до Конституції, вони хотіли виборів за пропорційною системою. Я вважала, наприклад, що вони для України були ще передчасні, або ми цей момент трошки вже пропустили. Неважливо.
Все-таки зараз вони намагалися зробити коаліцію в парламенті, користуючись мажоритарним принципом. Це є дуже суттєво! Народу це треба так само пояснювати, бо порушення правил гри зверху обертається внизу рейдерськими атаками, безправ’ям людей у судах, якщо всюди немає пошанування правил гри і закону, отже, людина є не захищеною. Це повинні зрозуміти і донеччанин, і людина з Луганська, і людина з Севастополя, і людина зі Львова.
Кирило Булкін: На Вашу думку, наскільки зараз ймовірний розкол?
Лариса Івшина: Дуже шкода, якщо політики будуть давати такі сигнали на загострення.
Але мені здається, що у нас ще є системний бізнес, який є і в тій силі, і в іншій, а він чудово вміє рахувати. А Регіони, наскільки я собі уявляю, збираються залишатися в політиці довго. Потрібно про це подбати.
Роман Крик: До речі, мені дзвонила із Донецька моя знайома. Там було засідання в облраді. Знаєте, хто найбільше опонував Регіонам щодо того, чи проводити вибори, чи не проводити? Звичайно, представники Блоку Вітренко. “Давайте вибори! Давайте, робіть вибори!”
Щодо Вашого питання, то, мені здається, тут прихильники Януковича не покарані, бо будуть вибори, вони можуть піти на вибори і проголосувати за Партію регіонів. І все нормально.
Юлія Жмакіна: А чи змінить це назагал ситуацію в країні? Це знак запитання. І він висить.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Матеріали до теми:
ФОТОРЕПОРТАЖ, 4.04.2007: Українські кольори в об''єктиві «Свободи»
Конституційний Суд у центрі уваги Ющенко перетворився на Кромвеля, але чи буде він так само послідовним далі? (Огляд європейської преси) «Дострокові вибори – нормальна демократична практика європейських держав» – європарламентар Міхал Томаш Камінскі Євродепутат радить політикам України працювати для народу, а не для себе «Кожен у собі має революцію, і всі вільні» – колишній музика «Гайдамаків» Руслан Трочинський, який в Естонії організував свій гурт і їде на гастролі до України Криза через вінця: як світ реагує на політичне загострення в Україні? У Євросоюзі стурбовані ситуацією в Україні Перший день розпущеної Ради
Луганська облрада не хоче дострокових виборів Кримська міліція до виборів не готується Лідер «Океану Ельзи» за майдани концертні, а не політичні Донецьк протестує і відсилає «обурення» на Київ Кримська влада підтримала Верховну Ради України і Віктора Януковича Львівщина підтримує розпуск парламенту Одні готові, інші й не думають: закарпатські роздуми про вибори Гроші і штаби: у Дніпропетровську міряють готовність до виборів
