Ведуча: Юлія Жмакіна(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Юлія Жмакіна: Якщо інформаційними рядками телеканалів CNN, BBC і Euronews “побігла” інформація про Україну, а випуски новин російських телеканалів починаються з розлогих репортажів з Києва — це надійна прикмета: криза із внутрішньополітичної “доросла” масштабами до зовнішньополітичної.
“Помаранчева революція була даремною” (німецька Suddeutsche Zeitung), “Політична криза вступила у незворотну стадію” (іспанська El Mundo), “Хитка рівновага з розподілом влади в Україні у понеділок обвалилася” (американська The New York Times).
Як за межами України оцінюють рішення Президента про розпуск парламенту та реакцію на це уряду і коаліції? Що прогнозують західні експерти? Як має розвиватися ситуація, щоб світ не сумнівався в легітимності української влади?
Шановні гості, останні події – це удар по іміджу України? Юрій Щербак: Безперечно, оскільки Україна стає непередбачуваною країною, в ряді видань міжнародних вже названа “хаотичною країною”.
Але це почалося не сьогодні і не вчора, з указом Президента. Цей процес тривав досить довго — нестабільність політична, оскільки, на мій погляд, обидві сторони хотіли домогтися максимальної перемоги, максимально можливої, тобто поставити на коліна, знищити суперника, домогтися капітуляції такої, як у Берліні в 1945 році домоглися радянські війська. Це абсолютно хибний підхід і дуже небезпечний для України.
Я не стаю на бік якоїсь сторони. Я маю свої симпатії, і можу це сказати. Але я просто вважаю, що процес ішов дуже небезпечний, нестабільний.
З другого боку, я не можу погодитися з думкою німецької газети про те, що Помаранчева революція виявилася даремною. Нічого подібного! У мене своя теорія. Помаранчева революція – це процес довгий, так само, як Французька революція — 10 років чи Американська революція — 8 років. Це не одномоментний акт. Тому вона триває.
Сергій Комісаренко: Великою мірою я згоден з Юрієм Миколайовичем, але я хотів би сказати, що я не думаю, що криза є ознакою серйозних подій, які тривають в Україні, і яка позначиться на її іміджеві.
Для іміджу України буде головним те, як вона вийде з цієї кризи, як вона закінчиться.
Мені дуже шкода казати про те, що роки української незалежності продемонстрували, що у нас немає чіткої стратегії на майбутнє. Великою мірою наші політики і політика нашої країни є непередбачуваною. Саме це і є, мабуть, причиною цієї кризи. В інших країнах і розпускаються парламенти, деякі з парламентів взагалі існують досить коротко, але це не є ознакою відсутності демократії чи зіпсування іміджу країни.
Може, перевибори в країні нічого не змінять?
Юрій Щербак: Перевибори змінять, навіть якщо буде той самий розклад, інші люди прийдуть. Все рівно, якби ви не хотіли, 70-80% залишиться, але 30% буде нових.
Сергій Комісаренко: Але не буде конституційної більшості, до чого прагнуть зараз.
Юрій Щербак: Потім уроки перевиборів, я думаю, дадуть вже можливість людям задуматися, тим політикам, які будуть сидіти у ВРУ, що не можна так себе агресивно поводити і треба баланс якийсь підтримувати. Тобто, я думаю, що шанс якийсь є для України.
Сергій Комісаренко: Тоді народ проголосував за партії, за таке-то відношення, за таку-то кількість і їхнє представництво в парламенті. Тоді ми повернемося чи до такого розкладу, чи до приблизно такого ж розкладу, але не до того, який створився абсолютно штучно, який не відображає результатів голосування.
Юрій Щербак: Більше того, Ви ж правильно сказали, що ми стали заручниками тієї системи недолугої, за закритими списками, якої в світі просто не може існувати, тому що якщо вона пропорційна, то відкриті списки і регіонально прив’язані депутати. А тут взагалі невідомо, що і як. Ми ж знаємо, хто там був у списках і все. Причому це для всіх партій, не для однієї.
Америка і Канада мене навчили тому, що найкращий принцип – це мажоритарний, обирають конгресмена по округу, у нього там штаб залишається, він відповідальний перед виборцями.
Наскільки відкидає вся ця ситуація нас, якщо відкидає, наприклад, у поступі до СОТ, до збільшення інвестицій, до розширеної угоди з ЄС? Як це позначиться на стосунках України з цими структурами?
Юрій Щербак: Нічого не відкидає. Нікуди і нікого не відкидає.
А от міністр економіки вчора казав таке.
Юрій Щербак: Я не думаю, що він є спеціалістом з питань вступу до СОТ. Не він готував це. Всі закони ухвалені, всі протоколи підписані, механізм працює.
Яким чином чиновники СОТу можуть, які просто займаються питаннями торгівлі, втручатися в справи, там Президент і парламент.
Сергій Комісаренко: Воно так, але все-таки буде якийсь вплив мати.
Який вплив? Я думаю, що це залежатиме від глибини кризи і від того, як ми з неї вийдемо.
Пане Сергію, є два ЦВК. Куди ж далі ще глибина кризи?
Сергій Комісаренко: По-перше, невідомо, чи будуть вибори, чи ні, зрештою (все-таки існує ще невизначеність), і наскільки успішно Україна вийде з цієї кризи. А я думаю, що це дуже і дуже важливо.
Юрій Щербак: Я теж погоджуюся і думаю, що зараз ми ще не пройшли ту точку неповернення, як, знаєте, в авіації, коли літак злітає, вони пройшли таку точку, вони назад уже не повернуться...
Ви маєте на увазі найгірші сценарії розколу України?
Юрій Щербак: Звичайно. І саме цієї ситуації.
А чому тоді Європа не активна, якщо є така загроза?
Юрій Щербак: Тому, що вони і бачать, що ми ще не пройшли точку неповернення. Вони всі сподіваються, що повернуться...
Що це за “точка неповернення”, пане Сергію?
Сергій Комісаренко: Це тоді, коли діалог повністю припиняється, коли дві сторони не можуть знайти ніякого компромісу, який, зрештою, призводить до протистояння влади і до невиконання домовленостей між сторонами. В якісь мірі це продовження ситуації з універсалом.
Тоді ми пам’ятаємо, як 2004 року приїхали Лех Валенса до України, Кваснєвський, Солана. Був круглий стіл за участі впливових західних експертів...
Як ви гадаєте, може бути щось подібне в 2007 році?
Юрій Щербак: Я думаю, що у тому форматі це вже не повториться.
Чому? Бо тоді був Кучма, який довіряв особисто Кваснєвському. І на цьому все трималося. Кучма тримав владу, а Кваснєвський його переконував. Зараз немає ні Кучми, ні Кваснєвського, тому дуже важко сказати, як буде.
Сергій Комісаренко: Я думаю все-таки, що зараз закордоном дуже ретельно відстежують події, які відбуваються в Україні. Я думаю, що коли буде потреба, вони допоможуть Україні.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Фотогалерея:
Матеріали до теми:
Суд зупинив чинність постанов Верховної Ради про розпуск дотеперішнього складу Центрвиборчкому і поновлення складу ЦВК 2004 року, який фальшував вибори Указ Президента про розпуск парламенту підтримали голови 24 обласних держадміністрацій Президент України призупинив постанову Кабміну про визнання неконституційним указу про розпуск парламенту
У Євросоюзі стурбовані ситуацією в Україні Європейські політики коментують політичну ситуацію в Україні Позачергові вибори не вирішать кризову ситуацію в Україні, вважає керівник групи латвійсько-українського співробітництва в парламенті Латвії Криза влади в Україні. Парламент не підкоряється указу Президента про розпуск. (Огляд закордонної преси) Єврокомісія закликає політичні сили України до мирного шляху вирішення ситуації Офіційний Вашингтон ухиляється від оцінок ситуації в Україні Американський експерт Надя Дюк: «Політична еліта України має подумати про людей»
Перший день розпущеної Ради Кримська влада підтримала Верховну Ради України і Віктора Януковича Львівщина підтримує розпуск парламенту Одні готові, інші й не думають: закарпатські роздуми про вибори Гроші і штаби: у Дніпропетровську міряють готовність до виборів
