Він чи вона: прогнози щодо другого туру парламентських виборів у Франції

Ігор Севрюгин

Олексій Александров

190 кандидатів лівої коаліції, яка в цілому по країні посіла друге місце в першому турі, уже знялися з другого туру виборів до парламенту Франції. Він відбудеться за кілька днів, 7 липня. Ці кандидати вдалися до такого кроку, щоб збільшити шанси центристів проти ультраправого «Національного об'єднання». «Жодного голосу, жодного місця більше для нього», – сказав засновник лівої партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон.

Чому більшість тих французів, які взяли участь у першому турі виборів, віддали свої голоси ультраправим? До чого це може призвести для самої Франції? Як це вплине на підтримку України у її протистоянні російській агресії? Думки аналітиків щодо цьго зібрав телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.

У Франції за підсумками першого туру позачергових парламентських виборів лідирує лідерка ультраправого «Національне об'єднання» – Марін Ле Пен «Національне об'єднання».

Правляча центристська партія президента Еммаюуеля Макрона посідає лише третє місце. Макрон був вимушений розпустити парламент і призначити вибори після того, як праві отримали велику підтримку на вибррах до Європарламенту.

Чергові вибори мали пройти через три роки, але в історію уже увішли призначені Макроном позачергові, бо саме на них французи продемонстрували найвищу за останні 40 років явку – майже 70 відсотків.

За «Національне об'єднання» та його найближчих соратників проголосувала третина виборців. Для ультраправих у Франції це історичний максимум на парламентських виборах. Дещо відстають ліві сили, що отримали майже 29 відсотків. А за президентську коаліцію голосував лише кожний п'ятий виборець. Таким чином, у блоку Емманюеля Макрона трохи більше двадцяти відсотків.

«Це форма великого звільнення для людей. Вони повертають собі свободу і сповнені рішучості захищати себе від політичних сил, які завдали їм болю, послабили їх та зруйнували», – заявила ввечері після оголошення перших результатів виборів Марін Ле Пен.

Марін Ле Пен після результатів першого туру дострокових парламентських виборів у Франції в Енен-Бомон. Франція, 30 червня 2024 року

Ультраправі на порозі влади

«Національне об'єднання» – найвідоміша націоналістична та антиіммігрантська права партія, яка раніше не брала участі в управлінні країною. Її політики обіцяють дешевші енергоносії, мають намір звільнити молодь до 30 років від прибуткового податку та скасувати французьке громадянство для дітей іноземців.

«Національне об'єднання» вважають проросійськими налаштованою, а її лідерку Марін Ле Пен – пов'язаною із Кремлем. Однак, вона на підтримала Україну після повномасштабного вторгнення Росії.

Марін Ле Пен у Кремлі тисне руку Володимиру Путіну. 24 березня 2017 року

Соратник Ле Пен Жордан Барделла, якому пророкують місце прем'єра, виступав за постачання Україні оборонного озброєння, але проти ударів по Росії, що, на його думку, може призвести до ескалації конфлікту. Днями Барделла заявив, що готовий допомагати Україні, якщо це не зіпсує стосунки з Москвою.

Ле Пен же казала, що у разі призначення Барделли прем'єром французьких військ в Україні не буде, і що її партія не дозволить перейти цю «червону лінію».

Франція – президентська республіка, тому саме головнокомандувач ухвалює подібні рішення. Але за бюджет, тобто виділення грошей на ту чи іншу ініціативу, відповідає уряд.

«Якби уряд сформували на чолі з вкрай правими, це могло би вплинути, наприклад, на такі питання, як бюджет, що, у свою чергу, могло би негативно позначитися на фінансуванні України та підтримці її зусиль проти Росії. Це також, скоріше за все, вплинуло б на позицію Франції щодо ЄС, а також потенційно на процес розширення ЄС», – вважає експерт Німецького фонду Маршалла Гізіне Вебер.

У Кремлі, коментуючи результати першого туру парламентських виборів у Франції, сказали, що «політичні уподобання французів більш-менш зрозумілі».

Зрозуміло, що всі точки над і поставлять результати другого туру.

Соцопитування прогнозують правим від 230 до 310 мандатів із 577. Вони прагнуть отримати 289 – це абсолютна більшість у парламенті. Нинішня влада закликає виборців не дати реалізуватися такому сценарію, однак як стверджують експерти, він цілком можливий.

«Крайні праві знаходяться на порозі влади. Мета зрозуміла: не допустити, щоб «Національне об'єднання» отримало абсолютну більшість у другому турі і, отже, керувало країною за допомогою свого катастрофічного проєкту», – каже прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь.

Прем’єр Франції Габріель Атталь стоїть перед екраном і зображенням президента України під час дебатів напередодні першого туру позачергових парламентських виборів. Париж, 27 червня 2024 року

«Є шанси не віддати «більшість»

Другий тур парламентських виборів відбудеться сьомого липня. Його результати можуть значно відрізнятись від першого туру, вважає український політолог Ігор Рейтерович.

За його словами, кандидати від інших політичних сил ще можуть зняти свої кандидатури на користь тих, хто матиме реальні шанси перемогти представників Національного об'єднання.

І судячи з тих заяв, які вони роблять, так, швидше за все, у певній кількості округів так і станеться.

«Тобто ті, хто має не дуже високу підтримку – більше 12,5%, що дозволило їм взяти участь у другому турі, – можуть об'єднати свої зусилля і таким чином не допустити якусь частину кандидатів від «Національного об'єднання» для перемоги в другому турі виборів», – вважає Ігор Рейтерович.

Ігор Рейтерович, політичний експерт

Також, за словами політолога, у Франції може скластися реальна лівоцентристська коаліція: новий «Народний фронт» плюс «Відродження» Макрона плюс ще кілька невеликих політичних сил неправопопулістського спрямування можуть об'єднати свої зусилля.

«А на сьогоднішній день у демократичних країнах значення мають коаліції: не перемога якоїсь однієї політичної сили, а подальші коаліційні переговори, – каже він. – Проблема «Національного об'єднання» в тому, що їм, за великим рахунком, нема з ким об'єднуватися . Вони претендують на одноосібне лідерство, але отримати 289 голосів – для них це дуже серйозне завдання, і далеко не факт, що вона здійснена»

Политолог Игорь Рейтерович – о результатах первого тура парламентских выборов во Франции

Чому ж у Франції центристи втрачають популярність, а вкрай ліві чи вкрай праві набувають більше підтримки?

На думку французької політологогині, професорки університету Ренн II Сесіль Вессьє, велика кількість французьких громадян не оберуть Макрона, зокрема тому, що коли були потрібні різні реформи, президент абсолютно не хотів їх обговорювати і не брав до уваги той факт, що багато хто був проти поточного стану справ.

Французский политолог Сесиль Вессье – о результатах парламентских выборов во Франции

«У народу виникло відчуття, що Макрон їх зневажає. І справді, величезна кількість людей зараз ненавидять його. Це на рівні нераціональних почуттів, але це відіграє свою роль, – пояснює вона. – Вони кажуть: «У нас уже були праві при владі, у нас були ліві. Давайте ми дамо шанс тим, хто ніколи не був при владі.

Сесіль Вессьє вважає, що зараз у партії Макрона шанси щось змінити дуже малі, і його партія набере максимум 20% голосів.

Сесіль Вессьє, політологиня та професорка Реннського університету

Щодо подальшої підтримки України Францією, політологиня прогнозує, що вона може постраждати через загальні розбіжності між президентом та майбутнім прем'єр-міністром.

«Офіційно президент відповідає за зовнішню політику, президент стоїть на чолі армії. Але, наприклад, Барделла вже сказав, що якщо він буде прем'єром, він займатиметься проблемами армії. Тобто буде боротьба, швидше за все, між президентом та прем'єром у тому, хто вирішує які питання, хто чим керує. І я боюся, що буде дуже великий бардак у Франції саме в тому, хто приймає рішення, і через це страждатиме підтримка України, – каже Сесіль Вессьє. – Наприклад, Марін Ле Пен та Барделла. якось сказали, що Франція не посилатиме солдатів в Україну. Але Україна ніколи й не просила, щоб Євросоюз послав туди солдатів. У людей є якісь причини обурюватися і боятися, а ультраправі якраз живуть саме на страхах народу».

Макрон грає у футбол. 24 квітня 2024 року

• З другого туру виборів до парламенту Франції, який відбудеться 7 липня, знялися вже 190 кандидатів, пише видання Le Monde.
• У другий тур вийшли кандидати, які в першому турі набрали менш як 50%, але понад 12,5% голосів. Раніше звичною була конкуренція двох кандидатів. Однак цього разу висока явка (майже 67%) і полярність французького суспільства призвели до того, що в більшості округів у другий тур вийшли по три кандидати, а в кількох – навіть по чотири.
• За такої ситуації лідери лівої коаліції, яка в цілому по країні посіла друге місце в першому турі, закликали кандидатів, які вийшли до другого туру з третіх місць, зняти свої кандидатури та підтримати суперника з найкращою позицією, щоб перемогти «Національне об'єднання».