Інтелектуали з України, Росії й ЄС назвали умови миру на Донбасі і деокупації Криму

Перш ніж домовлятися з президентом Росії Володимиром Путіним про мир в Україні, західним кранам потрібно визнати, що «Росія є учасником конфлікту на сході України і провадить гібридну війну» проти України і проти решти західного світу, переконані учасники зустрічі з України, Росії й країн Європейського союзу, що проходила минулого тижня в Парижі.

Українські, російські й європейські інтелектуали, правозахисники, представники церковних і світських організацій, які минулого року об’єдналися у Комісію «Правда, справедливість і відновлення миру між Росією та Україною, спільно з Європейським союзом», вважають, що дотеперішні мирні зусилля не дали відчутних результатів, бо не називали речі своїми іменами і були зорієнтовані радше на «швидке» рішення проблем, а не на довгострокові результати.

Протягом останніх місяців саме Франція взяла на себе ініціативу щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Президент Емманюель Макрон вже кілька разів зустрічався спочатку з кандидатом у президенти, а потім вже з президентом України Володимиром Зеленським, заявляючи, що з появою нового керівництва України з’явився новий шанс для встановлення миру.

Одночасно зустрічі президента Франції з президентом Росії Володимиром Путіним і його заяви про потребу «перезавантаження» стосунків із цією країною викликають більше занепокоєння, ніж надій в учасників зустрічі, що проходила цими днями в Парижі.

Президент Франції Емманюель Макрон і президент Росії Володимир Путін на спільній пресконференції у Версалі, 29 травня 2017 року

Стежачи за дискусіями навколо «формули Штайнмаєра» і підготовкою до нової зустрічі в «нормандському форматі», не лише українські, але і російські, і європейські інтелектуали наголошували, що є велика небезпека того, що лідери європейських країн піддадуться на спокусу «заради миру» вплинути на жертву агресії. Члени комісії вважають, що для досягнення справедливого і довготривалого миру в Європі потрібно назвати істинні причини конфлікту і самого агресора, який вбирається у шати миротворця.

Зліва направо: Микита Петров, Костянтин Сігов, Антуан Аржаковський

«Слід беззаперечно визнати, що Росія є учасником конфлікту на сході України і провадить гібридну війну проти України, і тому не може претендувати на роль посередника і миротворця», – мовиться у заключному документі зустрічі.

Автори відозви, яку вони планують поширити у європейських медіа, серед європейських політиків та під час міжнародних зустрічей, вважають, що Європа повинна встановити для Кремля «червоні лінії», які б він не міг порушувати безкарно. Європа має важелі впливу на Росію і повинна їх використовувати.

Також ЄС, на думку учасників зустрічі, повинен взяти на себе більшу відповідальність за досягнення миру в Україні – долучити до переговорів свого верховного представника з закордонних справ і політики безпеки, надіслати європейські миротворчі війська на Донбас, допомогти Україні фінансово подолати наслідки війни.

Але довготривалий і справедливий мир, на думку членів комісії, можливі лише за умов, коли будуть названі й усунені причини війни: бажання Росії «обмежити суверенітет України, зупинити її просування по шляху євроінтеграції, і бажання кремлівського керівництва не допустити «розповсюдження демократії» на території України, щоб не створити схожого прецеденту для Росії.

«Ми переконані, що штучне умиротворення аж ніяк не дасть жодних позитивних результатів. Відновити міжнародний порядок неможливо у співпраці з тими, хто його порушує. Тим більше порушення правил не повинно стати підставою для зміни міжнародного права», – мовиться в документі.

При цьому члени комісії вважають, що Захід повинен чимшвидше усвідомити, що правда у цьому конфлікті «не лежить десь посередині», а в солідарності з Україною Захід захищає і себе – свої цінності і свою безпеку.

«Європа не є ні стороннім спостерігачем, ні нейтральним посередником, а захищає фундаментальні європейські цінності – верховенство права, права людини і справедливості, а також безпеку Європи, бо Росія систематично підриває європейську солідарність і безпеку», – вважають члени міжнародної комісії.

У документі надані і конкретні рекомендації щодо встановлення миру на Донбасі й деокупації Криму, про який окремо згадано, тому що тільки з повернення півострова під контроль України можна буде говорити про відновлення територіальної цілісності і суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах.

Учасники зустрічі наголошують, що не можна ставити політичні питання раніше, ніж будуть вирішені питання безпеки, зокрема на Донбасі, що потрібно повернутися до ідеї міжнародного миротворчого чи поліцейського контингенту, а потім і запровадження на цій території міжнародної адміністрації, які створили б умови для проведення виборів за українським законодавством.

Українське питання показало, що деякі міжнародні організації не можуть ефективно вирішувати покладені на них завдання, зокрема і через блокування їхньої роботи Росією. У зв’язку з цим міжнародні експерти говорять про необхідність реформувати такі організації, як ОБСЄ чи ООН, які могли б спрямувати на схід України миротворчі сили, але через вето Росії не можуть просунутися у цьому питанні.

Микита Петров та Костянтин Сігов під час презентації в Колежі бернардинів, Париж. 12 жовтня, 2019 року

Учасники зустрічі, серед яких були російський історик Микита Петров із Міжнародного товариства «Меморіал», колишній український дисидент і проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович, філософ, директор Центру європейських гуманітарних досліджень Києво-Могилянської академії Костянтин Сігов, французький публіцист, професор Інституту політичних досліджень Ніколя Тензер та організатор і натхненник зібрання, французький історик українсько-російського походження, керівник наукового відділу Коледжу бернардинців Антуан Аржаковський, вважають, що Захід має пам’ятати, що свого часу в Будапештському меморандумі обіцяв забезпечити Україні безпеку. І якщо він неспроможний це зробити зараз на всій території України, то повинен хоча б не допустити поширення конфлікту на інші частини України, прийнявши її в НАТО, навіть якщо частина Донбасу та Крим до того часу ще не повернуться під контроль України.

Авторка статті брала участь у роботі конференції коштом організаторів.