Через пандемію коронавірусу 2020 рік став великим викликом для світу, який змушений був оперативно адаптуватися до нових реалій життя. Це торкнулося абсолютно усіх сфер діяльності і політика не стала винятком.
На фоні таких подій робота українського парламенту також зазнала змін. Протягом дев'яти місяців депутати вимушені були часто працювати в режимі позачергових засідань і сесій та частково коригувати свою законотворчу діяльність відповідно до нових, зумовлених коронавірусом, потреб країни.
Якими саме ухваленими у 2020 році законами запам'ятається робота Верховної Ради? Радіо Свобода вирішило скласти свій короткий суб'єктивний рейтинг про це.
РИНОК ЗЕМЛІ
Як голосувала Рада?
У ніч із 30 на 31 березня Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення, чим нарешті розблокувала роботу парламенту, який до цього майже два місяці вимушений був розглядати (з емоційними виступами, суперечками та навіть штовханиною) понад чотири тисячі правок до нього.
У день фінального голосування позачергове засідання не лише затягнулося на понад шість годин, але і перетворилось на справжній бенефіс фракції ОПЗЖ (і, зокрема, одного з її депутатів, – Нестора Шуфрича).
При цьому спікер Верховної Ради Дмитро Разумков самоусунувся від головування на засіданні і повернувся до сесійної зали лише за кілька хвилин до фінального голосування.
Законопроєкт підтримали 259 народних депутата. Власних голосів «слугам народу» тоді не вистачило, тому їм допомогли «ЄС», «Голос», група «Довіра» та частина позафракційних парламентарів.
Проти голосували «ОПЗЖ» і «Батьківщина», які пізніше внесли до Ради низку проєктів постанов про скасування закону про ринок землі, чим тимчасово заблокували процес його підписання спікером парламенту та президентом. Однак, жодну із цих постанов парламентарі не підтримали у сесійній залі.
Що передбачає документ?
– ринок землі в Україні має запрацювати 1 липня 2021 року;
– купувати землю зможуть громадяни України, територіальні громади, держава та юридичні особи, «створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади»;
– юридичні особи зможуть купувати землю лише з 2024 року;
– іноземці матимуть право купувати землі винятково після рішення референдуму;
– із 2024 року загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина «не може перевищувати 10 тисяч гектарів;
– загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не зможе перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більш ніж 10 тисяч гектарів.
– до 2024 року громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів (обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності положеннями закону).
ПРО БАНКИ
Як голосувала Рада?
Законопроєкт про банки, який був необхідний Україні для затвердження нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ), Верховна Рада проголосувала 13 травня.
Для того, щоб підтримати ухвалення документа, парламент того дня відвідав президент України Володимир Зеленський.
Цьому передувала низка перешкод у вигляді рекордних понад 16,5 тисяч правок, які група парламентарів подала між першим та другим чином, намагаючись у такий спосіб затягнути розгляд документу.
На відміну від земельного законопроєкту, коли головними авторами правок стали ОПЗЖ та «Батьківщина», авторами понад 16,5 тисяч правок до законопроєкту про банки стали, зокрема, екс-слуга народу та чинні представники монобільшості, а також співголова депутатської групи «За майбутнє».
Задля того, щоб уникнути повторення сценарію, який відбувся із розглядом 4 тисяч правок до законопроєкту про ринок землі, які депутати розглядали у сесійній залі понад два місяці, парламент вніс зміни до регламенту, чим розблокував розгляд законопроєкту про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності.
У підсумку за законопроєкт в другому читанні та в цілому проголосували 270 народних депутатів. Однак, як і у випадку з ухваленням закону про ринок землі, низка депутатів зареєстрували постанови про скасування результатів голосування за банківський закон, хоча врешті-решт в сесійній залі жодну з них не підтримали.
Що передбачає документ?
– власники і колишні власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінансової установи з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі.
– визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.
ПРО ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС
Як голосувала Рада?
За легалізацію грального бізнесу в Україні Верховна Рада проголосувала 14 липня.
Як і у випадку з законопроєктами про ринок землі та про банки, депутатам довелося знову розглядати значну кількість внесених між першим та другим читанням правок до документу (майже 3,5 тисяч). Голова фракції монобільшості Давид Арахамія пояснював таку їхню кількість тим, що частина депутатів хотіли так «політично поторгуватися», але наголошував, що партія влади торгуватися не буде.
Зрештою депутати все ж таки розглянули усі правки: більшість відхилили, але при цьому підтримали деякі правки від «ЄС» та «Голосу», які передбачали певні запобіжники для грального бізнесу. Під час фінального голосування документ підтримало 248 народних депутати..
Що передбачає документ?
Він регламентує легальну роботу казино, гральних автоматів, онлайн-казино, букмекерську діяльність, тоталізатор, особливості роботи іподромів тощо. Зокрема:
– виключає із переліку регульованих державою азартних ігор ті, в яких немає ставок чи можливості отримання призу або фактора випадковості, а також державні лотереї;
– передбачає створення державою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, яка має керувати цією галуззю, формувати реєстри операторів цього ринку, а також реєстр хворих на ігрову залежність, яким повинна обмежувати доступ до цієї індустрії розваг;
– зобов'язує організаторів азартних ігор отримувати ліцензії, використовувати касові апарати (РРО), а також надавати регулятору документи на готель, в якому цей бізнес працює;
– дозволяє проводити азартні ігри лише українським юридичним особам зі статутним капіталом 30 мільйонів гривень і більше та з «бездоганною діловою репутацію»;
– забороняє грати в азартні ігри та працювати у цій сфері людям, молодшим ніж 21 рік;
– забороняє операторам азартних ігор дозволяти грати в кредит, або розміщувати на території ігрового закладу кредитні установи;
– дозволяє розміщувати гральні автомати у готелях категорії не менше трьох зірок, казино – в готелях категорії п'ять зірок, в яких є не менше 100 номерів, або 150 для столичних готелів;
– забороняє розміщувати гральні автомати в недобудовах, МАФах, та населених пунктах, які мають менше від 10 тисяч мешканців.
ВІДНОВЛЕННЯ Е-ДЕКЛАРУВАННЯ
Як голосувала Рада?
4 грудня Верховна Рада ухвалила компромісний законопроєкт про покарання за неправдиве декларування. Максимальне покарання, яке цей документ передбачає за недостовірне декларування чи неподання декларації, – обмеження волі.
Документ підтримали 289 парламентарів, проти – жодного. Четверо парламентарів утрималися.
Однак, якщо народні депутати назвали це перемогою, то антикорупційні експерти та НАЗК наголосили, що такий закон є «корупційною змовою депутатів проти країни» через те, що він не передбачає ув'язнення для порушників е-декларування (як це було раніше).
Що передбачає документ?
– каратимуть за приховані статки лише обсягом понад 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто понад 1,135 мільйона гривень.
– покарання за порушення на суму від 1, 135 до 9,08 мільйона гривень каратимуться штрафом від 42,5 до 51 тисячі гривень, громадськими роботами від 150 до 240 годин, а також забороною обіймати низку посад протягом трьох років.
– порушення в деклараціях на суму понад 9,08 мільйона гривень передбачає штраф від 51 до 85 тисяч, а також додається обмеження волі на термін до двох років (покараний у такий спосіб перебуватиме у закладі на кшталт «гуртожитку», звідки зможе відлучатися з дозволу адміністрації);
– термін давності для таких правопорушень – не більший ніж два роки від моменту їхнього скоєння.
Окрім всього іншого 2020 рік видався багатим для Верховної Ради на скандали і резонансні заяви.
Сварка через фразу «Малолітні клоуни»; нецензурне зауваження голови фракції «Слуга народу» Миколі Тищенку, який запізнився на голосування; уроки угорської від Нестора Шуфрича; протистояння між Олексієм Гончаренком та Володимиром Зеленським...
Ці та інші яскраві моменти Радіо Свобода також зібрало у короткий огляд:
А ще ми запитали у самих депутатів думки про те:
- як вони оцінюють свою роботу у 2020 році;
- які із ухвалених у 2020 році законів вважають найбільш вдалими та важливими;
- чого чекають від діяльності Верховної Ради у 2021 році.
А як оцінюєте роботу парламенту та депутатів у 2020 році ви? Напишіть про це у коментарях.