Через рекордні понад 16 тисяч поправок до «антиколомойського» законопроекту Верховній Раді довелося змінювати свій регламент, аби «поправковий спам» знову не заблокував роботу парламенту на кілька місяців, як це сталося під час нещодавнього розгляду законопроекту про ринок землі.
І хоч голосів за це вдалося назбирати, утім, багато депутатів висловили свій протест (серед них – не лише автори тисячі поправок до «антиколомойського» законопроекту).
242 депутати підтримали 16 квітня зміни до регламенту роботи парламенту.
Ухвалити це рішення вдалося завдяки вже традиційній останнім часом коаліції «Слуги народу» з групою «Довіра», а також частковій підтримці фракції «Опозиційна платформа – «За життя» і позафракційних депутатів.
Виступаючи з трибуни, член групи «Довіра» Павло Бакунець наголошував: «Депутати-мажоритарники проти законодавчого спаму. Ми за конструктивну роботу парламенту на користь нашої країни. В цій залі є парламентаризм! В цій залі буде парламентаризм! Адже в цій залі є «Довіра»!»
Але якщо «Довіра» підтримала запропоновані зміни до регламенту майже одноголосно, то в ОПЗЖ і позафракційних депутатів думки розділились.
Ось так під час обговорення критикував законопроєкт член «Опозиційної платформи – «За життя» Василь Німченко: «Це ж наскільки треба було опустити народних депутатів, називаючи закон «Щодо протидії зловживання правами»!? Сама така назва робить проєкт антиконституційним і таким, що протирічить взагалі верховенству права і розумінню суб'єкта законодавчої ініціативи, яким є народний депутат».
Однак, згодом він цей законопроєкт все ж підтримав.
Таких, як Німченко, у ОПЗЖ набралось 15 і майже стільки ж її членів (16) не брали участі в голосуванні.
При цьому 5 представників «Опозиційної платформи – «За життя» натисли кнопку «проти». Одна з них Наталія Приходько.
«Усі зміни до регламенту в цьому скликанні – непослідовна, несистемна робота! Треба напрацювати один раз регламент, затвердити і не розривати безкінечними змінами! Щодо 1043. Які б не були благі наміри, не можна цим виправдовувати методи, якими їх досягають! Розгляд 1043 в новій редакції суперечить Конституції, регламенту і звужує права народних депутатів на законотворчу ініціативу. Я вже мовчу про те, що якість законопроєктів також буде знижена, адже доведеться обирати обмежену кількість пропозицій», – пояснила вона свою позицію у коментарі Радіо Свобода.
А ось аргументи її колеги по фракції Олега Волошина, який теж проголосував проти змін до регламенту: «Я подав декілька сотень правок до закону про землю, але в голову мені не прийшло подати 6 тисяч, як зробив пан Поляков.Тому у нас були дуже складні дискусії у фракції. І було вирішено вільно голосувати. Тобто я, як і говорив, проголосував проти».
На відміну від ОПЗЖ, «ЄС», «Батьківщина», та «Голос» не підтримали зміни до регламенту у повному складі.
«Це не про регламент. Ми зараз розглядаємо: залишається парламентаризм чи ні. Коли не буде можливості в депутата висловитися по поправках, а мусить одну вибрати, скажіть, будь ласка, може, давайте парламент закриємо на амбарний замок і розійдемося всі?» – наголошував з трибуни член фракції «Батьківщина» Іван Крулько.
У свою чергу «ЄС» та «Голос» спочатку були готові підтримати законопроєкт. Але за однієї умови: обмеженні терміну його дії.
«Як тимчасова міра це можливо, але позиція нашої фракції не змінилася: ми вимагаємо, щоб цей законопроєкт набув статусу тимчасового не після голосування, а до голосування», – наполягав голова фракції «Голос» Сергій Рахманін.
А ось як аргументувала позицію «ЄС» співголова цієї фракції Ірина Геращенко: «Голова Верховної Ради може взяти на себе зараз політичну відповідальність і обмежити під стенограму дію цього закону і тоді демократична опозиція державницька піде, щоб підтримати цей закон заради того, щоб вберегти країну від дефолту. В іншому випадку все це політичні ігрища, які не вартують навіть одноразової маски».
Утім, спікер на ці пропозиції не пристав (що «слуги народу» підтримали аплодисментами).
«Я думаю, що підміняти політичною доцільністю закон, як це звикли робити деякі народні депутати, м'яко кажучи, недоцільно і ще й незаконно. Тому дякую за пропозицію, але закон повинен бути один для всіх», – відповів на виступи представників опозиції Дмитро Разумков.
Не погодився спікер і з пропозицією групи «За майбутнє», яка теж мала застереження щодо запропонованого законопроєкту.
«Є норма закону про регламент. Стаття 50, частина третя, процедура ad hoc, яка дозволяє скористатись і відійти від процедури розгляду 16 тисяч тисяч правок. Чому ж ви не хочете це зробити?» – апелював до спікера член групи «За майбутнє» Дмитро Лубінець.
У відповідь на це Дмитро Разумков пригадав голосування за законопроєкт про землю, розгляд якого завдяки понад 4 тисячам правкам затягнувся на понад 4 місяці: «Казали, що ні «Треба піти по закону про регламент». Сьогодні всі починають говорити: «Та ну давайте 50, 119, 45 статтю запустимо». А чому тоді ви були проти? Коли була щира позиція: тоді чи зараз?»
Зрештою зміни до регламенту таки вдалося проголосувати.
Але законопроєкт хоч і був ініціативою монобільшості, однак підтримали його не всі «слуги народу», а лише 204. Решта 44 були проти, утримались, не голосували або взагалі були відсутні на засіданні.
Серед цих депутатів, очікувано, опинились і ті «слуги», хто подав тисячі правок до «антиколомойського» закнопроєкту: Дмитро Чорний, Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, Сергій Демченко, Олександр Дубінський.
Ось як у коментарі Радіо Свобода пояснила свій голос «утрималась Ольга Василевська-Смаглюк: «Назва Закону – «Про зловживання депутатів» – якось не клеїться із законодавством. Якщо «зловживання», то це – до правоохоронних органів, а не до Верховної Ради. Закон обмежує мої права. Одна поправка від депутата – це знущання, бо є поправки, пов’язані між собою. Утрималась, бо взагалі не хочу брати участь в цьому фарсі».
Утім, і ті депутати, хто подав до «антиколомойського» закону набагато меншу правок, зміни до регламенту теж не підтримали. Як, наприклад, «слуга народу» Олексій Мовчан у якого їх всього чотири
«Це – не поправковий спам, а конструктивні пропозиції. При цьому я стаю на один рівень із тими, хто подав 6 тисяч поправок. Це – несправедливо. По-друге, фінансовий комітет важко переконувати і я би наполягав на виступі в залі, щоб показати принципову позицію щодо своїх поправок. Але за тієї норми, яку заклали, я цього зробити не зможу і, відповідно, голос моїх виборців почутий не буде», – зазначив у коментарі Радіо Свобода член фракції «Слуга народу».
Серед тих «слуг», хто не підтримав зміни до регламенту, є і ті, хто взагалі не вносив правок в «антиколомойський» законопроєкт. Як, наприклад, Богдан Яременко. У коментарі Радіо Свобода він пояснив: утримався, бо вважає зміни правил гри під час самої гри – поганою політикою.
А от Жан Беленюк, який, згідно з поіменним списком голосування, не брав участі в ньому, пояснив: у нього просто не спрацювала кнопка. При цьому подавати заяву на ім'я спікера з проханням врахувати його голос, депутат не збирається. Каже, не бачить сенсу, бо, мовляв, це вже не вплине на результат самого голосування.
Що ж передбачають нововведення в регламенті Верховної Ради?
Зокрема, те, що кожна депутатська фракція чи група має право подавати до законопроєктів не більше 5 поправок, не врахованих головним комітетом, а позафракційні депутати – не більше від однієї.
Тим часом автор найбільшої кількості поправок до «антиколомойського законопроєкту» Антон Поляков уже зареєстрував проєкт постанови про скасування нині ухвалених змін до регламенту. Так само зробили і Олександр Дубінський та Ольга Василевська-Смаглюк.
