Рада легалізувала гральний бізнес. Чим він стане: прибутковим казино чи «російською рулеткою»?

Легалізація грального бізнесу, посилення кримінальної відповідальності для нелегальних казино –​ це передбачено законопроєктом «Про державне регулювання азартних ігор», який Верховна Рада ухвалила 14 липня у другому читанні. Парламент розглянув понад 3 тисячі правок до цього документа. Між тим, експерти і частина депутатів бачать в законі як позитиви, так і суттєві ризики. Представники ж грального (лотерейного) бізнесу теж оцінюють його неоднозначно.

(Радіо Свобода опитало експертів, представників галузі та підготувало цей матеріал на початку липня, під час розгляду правок до законопроєкту. Після ухвалення закону в цілому ми наводимо цей текст з незначними оновленнями)

Законопроєкт про державне регулювання азартних ігор (№2285-д) Верховна Рада мала б ухвалити ще на початку липня, планували лідери парламентської більшості. Так, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія 1 липня запевнив журналістів, що законопроєкт стане законом 2 липня (у четвер) в обід.

Значну кількість поправок до законопроєкту Арахамія пояснив бажанням частини депутатів «політично поторгуватися», і додав, що партія влади торгуватися не буде.

«Просто зараз вирішили, що не будемо ні з ким іти на ці переговори, і просто будемо йти (розглядати законопроєкт) у робочому порядку», – запевнив лідер фракції.

Зрештою депутати розглянули понад три тисячі правок: більшість відхилили, але при цьому підтримали деякі правки від «ЄС» та «Голосу», які створюють певні запобіжники для грального бізнесу.

У чому ж суть закону, та якою бачать депутати легалізацію грального бізнесу?

Що передбачає закон

Він регламентує легальну роботу казино (в готелях), гральних автоматів, онлайн-казино, букмекерську діяльність, тоталізатор, особливості роботи іподромів тощо.

• З переліку регульованих державою азартних ігор виключили ті, в яких немає ставок або можливості отримання призу, або немає фактору випадковості. Також у переліку азартних ігор не згадуються державні лотереї.
• Держава створює Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, яка керує цією галуззю, формує реєстри операторів цього ринку, а також реєстр хворих на лудоманію (ігрову залежність) – яким обмежують доступ до цієї індустрії розваг.
• Організатори азартних ігор отримують ліцензії, використовують касові апарати (РРО), а також надають регулятору документи на готель, в якому цей бізнес працює.
• Азартні ігри може проводити лише українська юридична особа, яка має статутний капітал 30 мільйонів гривень і більше.
• Власники, керівники та бухгалтери цього бізнесу повинні мати «бездоганну ділову репутацію» та не можуть бути громадянами країни-агресора. Заборонений і опосередкований контроль над гральним бізнесом громадян або підприємств країни-агресора.
• Гравці та працівники сфери азартних ігор не можуть бути молодшими за 21 рік.
• Оператор азартних ігор не має права дозволяти грати в кредит, або розміщувати на території ігрового закладу кредитні установи.
• Організатор азартних ігор не має права допускати до них людину з вираженою ігровою залежністю, або ж людину, яка є в реєстрі залежних осіб.
• Людина може сама обмежити свою участь в азартних іграх, написавши заяву, або ж це можуть зробити члени її родини, однак у такому разі обмеження можна оскаржити в суді.
• Всі гральні автомати мають бути приєднані до державної системи онлайн-моніторингу, причому законопроєкт забороняє використовувати обладнання, в якому можна регулювати частку виграшу, або яке виготовляє країна-агресор.
• Гральні автомати можуть розміщуватися у готелях категорії не менше трьох зірок, казино – в готелях категорії п'ять зірок, в яких є не менше 100 номерів, або 150 для столичних готелів.
• Гральні автомати не можуть бути в недобудовах, МАФах, також їх не повинно бути в населених пунктах, які мають менше від 10 тисяч мешканців.
• Окрім того, уряд може створювати своїми рішеннями спеціальні великі гральні зони – але не більше від п'яти в усій країні.
• За порушення правил ведення грального бізнесу передбачені штрафи, позбавлення ліцензії, кримінальна відповідальність.
• Законопроєкт дозволяє інвестиційні проєкти з будівництва готелів, які матимуть казино. Законопроєкт припиняє дію закону про заборону грального бізнесу від 2009 року.
• Реклама грального бізнесу – дозволена, але з обов'язковим попередженням про ігрову залежність та з іншими обмеженнями.

Аргументи «​За»​

Прихильники легалізації грального бізнесу, зокрема – розробники закону та представники галузі, вважають, що він стимулюватиме українську економіку, сприятиме інвесторам, та що він має достатньо запобіжників від можливих негативних ефектів для українців.

Ось позитиви, яких вони очікують:

• До 9 мільярдів гривень може отримати економіка у перший рік легалізації.
• Бюджет-2020 за рік може отримати до 4 мільярдів доходів та зборів від ігрової індустрії.
• Потік коштів, який раніше обертався в нелегальному гральному бізнесі, тепер не йтиме повз бюджет
• Суттєво зменшиться вплив криміналу, якого зазнавала галузь, перебуваючи в тіні.
• Спроби продовжувати працювати нелегально буде стримувати кримінальна відповідальність за створення і за покривання «підпільних казино».
• Законопроєкт передбачає рівні умови для різних видів грального бізнесу, не даючи особливих преференцій окремим видам.

Сам факто того, що чинна влада виконує свою обіцянку щодо легалізації цієї досить прибуткової галузі, є позитивом, вважає експерт цього ринку, керуючий партнер юридичної компанії «Праймлекс» (яка декілька років надає підтримку операторам лотерейного бізнесу) Олександр Хацкевич.

«Політична сила, яка нині при владі, підтверджує, що, дійсно, її мета – це легалізувати те, що перебуває в нелегальній площині. Адже в Україні працювало багато фейків під виглядом державних лотерей, багато бізнесів, які взагалі ніяк не оподатковувались, а грошовий потік, який існував, йшов просто повз бюджет. Тому це головний позитив: що гральний бізнес таки буде легалізований», – зазначає експерт.

Водночас Олександр Хацкевич вважає перебільшенням ті фінансові очікування, на які сподіваються автори законопроєкту вже в перший рік легалізації. Також він припускає, що система онлайн-моніторингу грального бізнесу запрацює не одразу та бачить інші труднощі, які, утім, не перекривають позитиву від «ігрової реформи».

Що треба виправити?

Істотні претензії до провладного закону є у представників опозиції. І якщо фракції «ОПЗЖ» та «Батьківщина» – проти легалізації грального бізнесу як такого, то представники «ЄС» та «Голосу» пропонували поліпшити його за рахунок правок.

Так, заступник голови фракції «Голос» Ярослав Желєзняк 2 липня заявив, що парламент врахував дві принципові правки з тих, які пропонувала його політична сила: відтепер гральні автомати не можуть розташовуватися ближче, ніж за пів кілометра від шкіл.

Окрім того, якщо працівники грального бізнесу дозволять відвідувати залу гральних автоматів та казино людині з ігровою залежністю, то вони муситимуть компенсувати його родині суму його програшу в десятикратному розмірі.

Зрештою, вносили правки представники і тих фракцій, які були категорично проти. Так, парламент підтримав частину пропозицій щодо закону, які вніс представник «Батьківщини» Сергій Соболєв.

Зі свого боку, депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, який виступив проти нинішньої версії легалізації, запропонував до документа свої правки, частину з яких депутати підтримали.

«Це не просто підводні камінчики. Це цілий риф, це надводна скеля, об яку розіб'ється багато людських доль. Для декого цей закон буде джекпотом. Для більшості українців – суцільним програшем. Раніше Зеленський казав, що йтиметься про п'ятизіркові готелі, щоб багаті туристи могли приїхати і пограти. А зараз вже йдеться про 3-4-зіркові готелі, які можна і в райцентрі знайти. Люди виноситимуть гроші з родин, і лише мала частина з них дійде до бюджету. Ще частина осяде по гаманцях тих, хто просуває цей закон, а також у створених завдяки ньому корупційних комісіях».

Представники цієї галузі, зі свого боку, теж мають претензії до законопроєкту. Зокрема, правник та експерт ринку грального бізнесу Олександр Хацкевич має претензії до правил розташування гральних автоматів у готелях. Однак, на його думку, проблема в тому, що цих готелів в Україні замало, і розташувати заплановану кількість ігрового обладнання в державі просто ніде.

«В Україні не так багато готелів, які зможуть отримати ліцензії. Навіть якщо і будуть охочі отримати дозвіл в тих вже побудованих готелях, то в Україні всіх готелів, які мають «зірковість», близько 500, а 5-зіркових готелів – вкрай мало. Тож навіть, якщо буде бажання, то де-факто це неможливо зробити. І та кількість автоматів, яка пропонувалась на першому читанні (40 тисяч автоматів) – їх просто немає де розмістити. Тому, ця норма мертвонароджена з самого початку, – наголошує експерт. – Якщо ж ми дивимося на економічну складову, то кількість коштів, які отримає бюджет, буде набагато менша від запланованої. І головна проблема цього законопроєкту – існування системи онлайн моніторингу і те, коли її впровадять. Впровадження цієї системи, яка буде контролювати виплати гравцям, обмежувати доступ гравців із залежністю та лудоманією, триватиме протягом двох років! Гарантій, що вона буде створена раніше, немає. Тобто в наступні два роки бізнес, який був нелегальним, залишатиметься поза державним контролем над доходами та над людьми, які там грають».

Зі свого боку, економіст Борис Кушнірук, який в цілому підтримує легалізацію грального бізнесу, критикує і форму, і спосіб, в які це робиться в Україні.

«В чому проблема законопроєкту? Він відображає боротьбу різних лобістських груп, пов'язану з тим, як регулювати гральний бізнес у різних площинах. Відтак все, пов'язане з цим бізнесом, вони туди запхали. При тому, що регулювання кожної сфери мало б бути відмінним: букмекери, гральні автомати, казино – мали б регулюватися по-різному, – вважає економіст. – Моя принципова претензія пов'язана з тим, що велике поширення азартних ігор створить соціальну напругу, від цього потерпатимуть багато пересічних громадян. Але треба дивитися, в якому вигляді зрештою цей документ ухвалять», зауважив економіст 2 липня, під час розгляду правок до цього документа.

Також Борис Кушнірук критикує те, що закон не робить мінімальні ставки високими, щоб невеликі витрати на першому етапі не провокували ігроманію. Окрім того, він не виключає, що легалізація робиться в інтересах профільного російського бізнесу, про що вже повідомляли деякі українські медіа.

Головні претензії, які мають до закону його критики:

• Дозвіл ставити гральні автомати у тризіркових готелях поширить азартні ігри по всій Україні;
• Запобіжники від лудоманії – не достатньо потужні, або ж відтерміновані в часі;
• Є умови для домінування у цій галузі певних бізнесових груп (із тих, які зараз заробляють на нелегальному бізнесі), а також для домінування в ньому людей з оточення президента та російського капіталу.

Під час розгляду законопроєкту в першому читанні його критикували за ці ризики навіть політичні сили та рухи, які називають себе принциповими прихильниками легалізації.

• Законопроєкт не враховує відмінностей між гральними автоматами, казино, букмекерською діяльністю та грою в карти чи кості, які потребують відмінного регулювання;
• Законопроєкт не гарантує тих прибутків для економіки та бюджету, які анонсували його співавтори;
• Механізм створення регуляторного органу та пропонована процедура ліцензування створюють додаткове поле для корупції.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про легалізацію грального бізнесу 16 січня 2020 року. Його підтримали 260 народних депутатів.14 липня закон ухвалили у другому читанні , він набрав 248 голосів.

Документ запроваджує кримінальну відповідальність за організацію азартних ігор без ліцензії. Також законопроєкт дозволяє розташовувати зали з гральними автоматами лише в готелях, які мають три, чотири або п’ять зірок. Крім того, згідно з документом, резидентам держави-агресора буде заборонено мати гральний бізнес на території України.

Із 2009 року в Україні був заборонений гральний бізнес, однак експерти вказують, що він просто перейшов працювати в «тіні».

(У підготовці статті брав участь Дмитро Кучірка)