Музей, культурний хаб чи бізнес-центр. Яке майбутнє Гостинного двору в Києві?

Міністерство культури планує зробити з Гостинного двору мистецький простір за прикладом європейських країн, щоб вберегти його від подальшого руйнування

Гостинний двір – одна з візитівок київського Подолу – переходить до управління Міністерства культури та інформаційної політики. Про це заявив очільник відомства Олександр Ткаченко. Після завершення усіх формальностей, планується розпочати протиаварійні та реставраційні роботи для збереження пам’ятки архітектури. Яким бачать Гостинний двір можновладці, історики та захисники культурної спадщини?

Фонд державного майна України передає Гостинний двір до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики, написав на своїй сторінці у фейсбуці голова міністерства Олександр Ткаченко. За його словами, до складу комісії з питань передачі пам’ятки увійшли представники Міністерства культури, співробітники Національного заповідника «Софія Київська» та Фонду держмайна.

«Комісія оглянула об’єкт та винесла рішення, що передача Гостинного двору в управління МКІП відбудеться 29 червня», – зазначив Олександр Ткаченко.

Сучасний музей у планах

У січні цього року Олександр Ткаченко просив передати споруду на баланс його відомству і анонсував створення Музею сучасного мистецтва. Як повідомляв міністр у своєму телеграм-каналі, Мінкульт разом із громадськістю мали намір створити там культурний простір за прикладом європейських країн, щоб вберегти Гостинний двір від подальшого руйнування. При цьому Олександр Ткаченко запевнив, що споруда «не буде передана під приватну забудову».

Проте історик і фахівець зі збереження історичних пам’яток Олена Сердюк доволі скептично ставиться до амбітних планів міністерства зробити з Гостинного двору Музей сучасного мистецтва, оскільки архітектура приміщення не пристосована до таких цілей.

Експерти кажуть, що приміщення Гостинного двору невеликі і не пристосовані для сучасних музеїв. Фото Володимира Фаліна. 1986 рік. Із фондів УКРІНФОРМу

Немає проєкту реставрації і пристосування цього об’єкту, а також розуміння його функцій
Олена Сердюк

«Тут я бачу дві проблеми. По-перше, немає проєкту реставрації і пристосування цього об’єкту, а також розуміння його функцій.

По-друге, чи буде зміна планування структури всередині. Але ж мова не йде про перебудову інтер’єру під картинну галерею! Споруду треба лишити в її первинному вигляді», – наголосила Олени Сердюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

За її словами, з самого початку Гостинний двір задумувався як торговельні площі, відтак приміщення там специфічні, досить камерні. Вони підходять під «класичні» варіанти музеїв, як, наприклад, Музей історії Києва або ж під бібліотеку.

Сучасне мистецтво потребує великих площ, для таких задумів, як правило, будуються нові об’єкти. Відтак, архітектурна пам’ятка не відповідає тим задачам, які поставило перед собою міністерство, каже історик.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Будинок зі складною долею. Як зберегти садибу авіаконструктора Сікорського у Києві?

Пам’ятка архітектури як «об’єкт внутрішньої владної боротьби»

Гостинний Двір передадуть не самому Міністерству культури, а Національному заповіднику «Софія Київська», який підпорядковується цьому відомству. Таке рішення є нерозумним кроком, зазначив в коментарі Радіо Свобода один із активних захисників Гостинного двору, колишній народний депутат Ігор Луценко.

На його думку, історичні заповідники мають зовсім інші задачі і цілі, до того ж – найголовніше – їм бракує коштів.

Гостиний двір. Фото датують 1920-ми роками

Головне, виходить, не зберегти пам’ятку, а з’ясувати стосунки між міністром культури і мером Києва
Ігор Луценко

«Як на мене, то ця ситуація «пахне авантюрою». Головне, виходить, не зберегти саму пам’ятку, а з’ясувати стосунки між міністром культури і мером Києва. А Гостинний двір є об’єктом їхньої внутрішньої боротьби.

У влади немає чіткого бачення ситуації. Це малореалістичний сценарій, який не здійсниться просто через управлінську непрофесійність», – сказав Ігор Луценко.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Суперечка довкола «Миколаївської фортеці». Найстрашніше – втрата історичної пам’яті – науковець

Коротко про історію і реконструкцію Гостинного двору

  • Гостинний двір був побудований на початку 19-го століття на Контрактовій площі в Києві як торговельні крамниці.
  • У 20-х роках 20-го століття будівлю почали перебудовувати, первинний архітектурний вигляд був втрачений.
  • У 70-х роках Гостинний двір повністю розібрали і на старому фундаменті звели нову будівлю, яку можна бачити сьогодні.
  • До травня 2012 року в Гостинному дворі розташовувались численні громадські установи: державний науково-дослідний «Укрпроєктреставрація», наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Заболотного, Київський академічний драматичний театр на Подолі тощо.
  • У серпні 2011 року Гостинний двір виключили з переліку памʼятників архітектури.
  • У квітні 2012 року Київрада дозволила реконструкцію споруди під торговельно-офісний центр. Це викликало протести громадськості, яка почала акції протесту в Гостинному дворі з вимогою повернути будівлі статус архітектурної пам'ятки.
  • У 2018 році Київський апеляційний господарський суд повернув споруду у державну власність. Гостинний двір перейшов до Фонду держмайна.
  • Київський міський голова Віталій Кличко заявляв, що уряд має повернути Гостинний двір у комунальну власність.
  • 19 травня 2021 року Кабінет міністрів надав споруді статус пам'ятки національного значення.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Виморожування та 3D-моделювання: як на Хортиці унікальні підводні пам’ятки зберігають