Посольство США та американська корпорація Sikorsky Aircraft готові фінансово підтримати реставрацію київського будинку, в якому жив визначний український авіаконструктор Ігор Сікорський, котрий на початку ХХ століття емігрував до Америки, де і заснував це підприємство, на якому було створено понад півсотні типів літаків і гелікоптерів. Садиба Сікорського, яку неодноразово підпалювали, змінила кількох власників, котрі не спромоглися її відновити. Про історію поневірянь будинку Сікорського, за яких умов її можливо відреставрувати, а також про роль конструктора у світовій історії далі у матеріалі Радіо Свобода.
Садиба Сікорського у центрі Києва є пам'яткою історії національного значення. Згідно з постановою уряду, відповідний статус вона отримала у 2018 році, а за рік перед цим фахівці оглянули технічний стан будівлі і дійшли висновку, що вона перебуває в аварійному стані. Будинок Сікорського вцілів лише на третину, його регулярно підпалюють. Остання пожежа сталась кілька днів тому. У захаращеному підвалі загорілося сміття.
Череда власників – результат один
У 2000 році садибу Сікорського орендував Міжнародний благодійний фонд «Музей повітроплавання та авіації імені Сікорського», який належав ексрегіоналу Нестору Шуфричу. Фонд взяв на себе зобов'язання відновити памֹ'ятку, проте за 15 років не проводив жодних реставраційних робіт. Споруда опинилася під загрозою руйнування.
Міністерство оборони через суд повернуло її собі і передало на баланс підвідомчого готелю ДП «Готель Козацький». Оборонне відомство також планувало реконструювати будівлю, навіть створити у будинку Сікорського музей авіації, проте плани так і не вдалося реалізувати.
На думку виконавчої директорки Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ICOMOS) Олени Сердюк, усі власники доклали руку до руйнування архітектурної пам’ятки, а точніше, проявилиֹ абсолютну байдужість і бездіяльність.
Це не простий об’єкт, він не буде знесений, з ним потрібно працюватиОлена Сердюк
«Цей будинок має складну долю. Він пережив багато мандрівок від одного власника до другого. Це не простий об’єкт, він не буде знесений, з ним потрібно працювати. Київська міська державна адміністрація свого часу ініціювала досить цікавий законопроєкт, який стосувався передачі занедбаних об’єктів у власність держави від власників, які не виконують свої функції по належному утриманню і реставрації об’єктів.
Як не дивно, цей документ був заблокований на рівні парламентського комітету, його не випустили навіть на перше читання», – розповіла Олена Сердюк в інтерв’ю Радіо Свобода.
Мрії про музей
13 травня на сесії міськради депутати звернулися до урядовців із проханням передати будинок Сікорського міській владі. За це неодноразово виступав і київський міський голова.
«Уже не перший рік ми добиваємося, аби будинок Сікорського Міністерство оборони передало громаді столиці. Щоб місто могло його відреставрувати», – написав у фейсбуці Віталій Кличко, анонсуючи два роки тому відкриття пам’ятника авіаконструктору.
Оборонне відомство, якому фактично належить споруда, свого часу також планувало реконструювати її, навіть мало намір створити у будинку музей авіації, проте плани так і не вдалося реалізувати.
Позиція Міноборони полягає в тому, що сьогодні воно не може передати будинок Сікорського київській громаді, оскільки суд наклав на нього арешт.
Мріють про створення музею і столичні громадські активісти. Спільнота «Будинок Сікорського» на своїй сторінці у фейсбуці пише, що ще у лютому відбувся круглий стіл, під час якого ухвалили рішення про те, що «Міністерство оборони України розпочне передачу будинку (вул. Ярославів Вал, 15-Б) на баланс міста Києва та візьме участь у спільній робочій групі з КМДА з напрацювання концепції музею імені Сікорського». Проте очільник відомства нічого про це не знає, зауважують активісти і пропонують написати Андрію Тарану листи.
Чи можлива реставрація?
США висловили готовність допомогти відновити садибу Сікорського, якщо Міністерство оборони України ухвалить рішення про початок реконструкції, заявив на пленарному засіданні Верховної Ради народний депутат від фракції «Слуги народу» Арсеній Пушкаренко.
«Сьогодні і корпорація Сікорських, капіталізація якої – мільярди, і Сполучені Штати Америки готові фінансово взяти реалізацію цього проєкту», – наголосив він. Арсеній Пушкаренко закликав підтримати звернення до оборонного відомства, щоб міністерство почало процес реконструкції садиби.
На необхідності збереження цього архітектурного та історичного об’єкта наголошував і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. У квітні в інтерв'ю каналу «1+1» він заявляв, що садибу Сікорського можуть внести до переліку Президентської програми «Велика реставрація», якщо відповідне рішення ухвалить столична влада.
Будинок Сікорського в першу чергу потребує протиаварійних робіт, стверджує Олена Сердюк. В залежності від того, як ці роботи пройдуть, можна буде говорити про те, в яких обсягах він буде відреставрований.
«Існує такий термін, як реставраційне відтворення. Такі вщент зруйновані пам'ятки, як Михайлівський Золотоверхий собор або Успенський собор Києво-Печерської лаври були фактично відтворені з нуля. Щодо будинку Сікорського треба говорити окремо лише після проведення повного комплексу обстеження, якого виду роботи на цьому об'єкті можна і потрібно проводити», – каже експерт з охорони культурної спадщини.
За словами Олени Сердюк, насамперед мають бути попередні наукові дослідження, які б визначили стан конструкції будівлі, а згодом повинен з'явитися проєкт або реставраційного відтворення або протиаварійних робіт.
Проєктна документація на цей об’єкт так само, як і повний комплекс досліджень, відсутніОлена Сердюк
«На даний момент, наскільки мені відомо, проєктна документація на цей об'єкт так само, як і повний комплекс досліджень, відсутні. Коли я була на посаді генерального директора «Софії Київської» у 2012 році, тоді провідний архітектор національного заповідника Марія Арсенян розробила концепцію реставрації цієї будівлі, але, на жаль, подальші події не дали нам реалізувати цей задум», – зауважує Олена Сердюк.
Про будинок і його знаменитого мешканця
Родина професора медицини Івана Сікорського придбала будинок у другій половині 19-го століття. Спочатку це була дерев’яна одноповерхова споруда, а у 1904 році замість неї звели триповерхову кам’яницю. У 1904–1912 роках у будинку жив його син Ігор Сікорський (1889–1972), який став першопроходцем в авіаконструкторській галузі.
Він прославився на весь світ успішною розробкою конструкції гелікоптера. Саме в цьому будинку Ігор Сікорський збудував свої перші дві найпростіші моделі гелікоптерів.
У 1912 року Ігор Сікорський переїхав до Санкт-Петербургу, а через шість років емігрував спершу до Франції, а згодом до США. В Америці заснував власну компанію, яка розробила понад 50 типів літаків та гелікоптерів, які нині використовуються у військовій і цивільній авіаціях багатьох світових країн.
