Зарплати військовим, пенсії, виплати. Звідки Україна бере гроші під час війни?

Україна може запропонувати «надзвичайні можливості» і яскраво це демонструє. Російські обстріли не відлякують, а мобілізують інвесторів, які активно шукають засоби захисту своїх активів в Україні й переводять свої активи на енергонезалежні джерела, переконана колишня міністерка фінансів України Наталія Яресько.

Яресько, яка очолювала Міністерство фінансів України на початку російсько-української війни у 2014-2016 роках і, зокрема проводила реструктуризацію боргу, в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки прокоментувала нові ініціативи Києва щодо підвищення податків, принципу «воюй або працюй», реструктуризацію боргу та використання російських заморожених активів на користь України.

(Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності)

Наталія Яресько, ексміністрка фінансів України

– Попри війну, попри постійні обстріли, українська економіка демонструє стійкість. На чому тримається ця витривалість української економіки?

– Основне – це український народ, український народ, який бореться за життя, бореться за краще, за кращу країну і бориться вже століттями.

Я думаю, що народ дуже творчий і знаходить можливості: чи це нові технології, чи нові бренди, чи нові ринки, до котрих вони тепер продають свої товари чи послуги.

Крім цього, уряд підтримує бізнес, допомагає їм їхати зі сходу в центр чи на захід перемістити свої заводи, дає можливість разом з донорами доступ до кредитних ресурсів, до тренінгів для жінок та інших, до курсів з підприємництва.

І зараз, я думаю, що мрія щодо членства в ЄС збувається і український бізнес розуміє, що це відкриття (ринків - ред.), розуміє свою конкурентоспроможність, і що це значить, що треба бути готовим, не тільки конкурувати, а збільшити свою мрію, мрію щодо свого бізнесу, тому що ринок буде набагато більший, і ми будемо частиною цього ринку.

Це тепер реальність. Є процес. Це буде не через день, але ми всі віримо, що це реально. Запрошення було, переговори почались, ми йдемо вперед.

Харків. Наслідки російського удару по місту. 1 вересня 2024 року

– Обстріли Росії зруйнували значну кількість об'єктів енергетики і ми необхідні витрати на відбудову зростають і зростають. Як до цього ставиться міжнародна спільнота, чи це відлякує міжнародних донорів, чи це навпаки мобілізує їх?

– Думаю, що мобілізує, тому що інфраструктура електрики потрібна кожній особі. Це не якийсь там проєкт для якихось бізнесових груп, це проєкт виживання, і вони зараз роблять, що можуть, щоб купити ті трансформатори, генератори, все, що потрібно, щоби рятувати ситуацію до зими.

Тяжко це зробити за такий короткий період, на жаль, було б краще, якби більше вклали в повітряну оборону, менше було б потрібно шукати генераторів та трансформаторів.

Що найбільш важливо зараз:

• нам потрібно більше повітряної оборони,
• і нам потрібно мати можливість нищити ті місця, звідки Україну атакують.

Інакше будемо будувати, а вони будуть руйнувати, будемо будувати, будуть руйнувати.

І дещо, наприклад, може бути навіть гірше, ніж просто втрата електроенергії

Говоримо про Каховку, наприклад, або зараз спробували обстріляти греблю Київської ГЕС. Якб росіянам це вдалося, то це б не тільки перекрило електроенергію, стався екоцид.

Тож донори мобілізовані навколо українських пріоритетів, а українці дуже чітко кажуть про свої пріоритети.

– Навіть зараз попри війну, ми чуємо, що деякі приватні компанії інвестують в Україну, що саме їх тут приваблює?

– Дамо приклад тих, які вже були в Україні – Coca-Cola, McDonald's розширяють і збільшують свої інвестиції, тому що вони розуміють привабливість нашої економіки, вони розуміють український народ, вони вже, скажімо, присягались Україні.

Горять машини у Харкові внаслідок російського удару 30 серпня 2024 року

Про тих, хто інвестує в Україну

Є нові інвестори, наприклад, французький мільярдер, який вклав велику суму в Телеком, разом з Horizon Capital. Я думаю, що така особа бачить можливості цього ринку, бачить прогрес в тому, що Україна іде в ЄС, і вони просто вірять. Без віри таке неможливо.

Дехто інвестує в підприємства, які продають тільки на західні ринки, тобто вони не потребують, скажімо стабільності гривні, тому що продають на експорт.

А деякі не мають заводів, які потрібно страхувати. Якщо ти робиш інвестицію в ІТ – це мізки, це не будинки, це не заводи. Тобто різні бізнеси мають різні ризики.

– Чи користуються попитом міжнародні програми страхування воєнних ризиків , чи в принципі інвестори вже і так знають, що приймають цей ризик?

– По-різному, але попит є. На нашій конференції в Берліні з відновлення сказали, що вони використали для німецьких інвесторів весь бюджет на страхування, який вони мали для України.

Особливо є попит від існуючих інвесторів, українців та іноземних інвесторів, які вже вклали в Україну, але є також нові.

Інвесторам дуже тяжко зараз, тому що більшість із країн мають правила поїздок у світі і для України. Наприклад, Держдепартамент США каже, що не можна їхати в Україну. Більшість бізнесів в Україні кажуть, що не можуть брати такий ризик щодо своїх людей. Це велика складність.
Лише Велика Британія розділяє – у деякі області можна їхати, до решти – ні.

Це дуже важливо, але знов відповідь одна: більше повітряної оборони.

– Зараз «Група семи» працює над тим, щоби дати кредит Україні на 50 млрд доларів. Український прем'єр-міністр висловив сподівання, що це вже будуть гроші до кінця року без умов, щодо реформ і на будь-які цілі, як ви думаєте, це реалістичо?

– Очевидно, це рішення – перший крок. Це краще, ніж отримати нуль, бо Росія має платити за знищення країни. Потрібно працювати над тим, щоб отримати всі 300 плюс мільярдів. Якщо не відразу, то з часом – на відновлення.

Я розумію, що Україна каже, що не має бути умов, я це розумію, але з з точки зору донорів, я не знаю, чи це можливо. Але побачимо – до кінця року мають бути домовленості.

Щодо соціального бюджету, все обіцяне дають, тому, думаю, цього року в бюджеті буде все нормально. Наскільки мені відомо, військова частина бюджету має діру десь 12-15 млрд доларів. Більшість донорів не фінансують військову частину бюджету, крім передачі зброї. Але нам треба платити нашим воякам, їхнім родинам.

В наступному році, каже Мінфін, є діра в соціальному бюджеті на 15 млрд доларів. Тут, я думаю, що вони консервативно порахували, що, можливо, Америка не буде приймати фінансування до бюджету. Якщо ти в Мінфіні, ти не знаєш, яка політика в Америці, хто буде президентом, яка політика буде в тих президентів, тобто треба шукати альтернативи в будь-якому разі.

Український військовослужбовець на кордоні Сумщини і Курської області Росії

Про можливість нової допомоги від США

– Чи є реалістичними сподівання, що Конгрес США затвердить ще один пакет для допомоги для України?

– Я вірю, що буде suplemental (доповнення до бюджету – ред.) до кінця року. Я впевнена, що більшість піде на військову допомогу, фінансову допомогу бажано б мати і видно, що це потрібно Україні.

Але можливість цього буде відома лише після виборів (президента США – ред.) в листопаді, і я думаю, що різні ситуації будуть і різні можливості, але будемо боротися за ті гроші, бо це крапля в морі для Америки.
– Більшість кредиторів наразі погодилися на реструктуризацію українського боргу. Наскільки важливий цей крок?

– Дуже важливий крок. Перш за все – це зробили вчасно до кінця домовленості про замороження платежів (за українським боргом – ред.).

97%, дали добро. Дуже добре, що наші кредитори нас розуміють. Це потрібно, щоб виконати умови МВФ, а від МВФ залежить інше – тобто Америка допомагає, коли є МВФ. Тобто це дуже важливо, щоби виконувати програму з МВФ.

11,4 млрд доларів за три роки буде заощаджено, і ці гроші підуть на військові потреби, адже всі надходження йдуть на військові потреби. Це дуже великий позитив. Будемо сподіватись, що кредитори і в майбутньому, якщо буде потрібно, розумітимуть українську ситуацію та українські реальні можливості.
– Міністерство фінансів України сказало, що поряд з реструктуризацію йде також випуск цінних паперів. Чи означає це, що вони фактично йдуть тим шляхом, як і ви (під час реструктуризації боргу України в 2015 році – ред.) і випускають щось на зразок ВВП-варантів?

– Я не бачила деталей, я розумію, що вони... близькі до того, що в нас було. Я не знаю, як цей інструмент працюватиме, але мені відомо, що він прив'язаний до прогнозу МВФ.

Я думаю, що на сьогодні кредитори цього вимагають від майже кожного із суверенних гравців, тому що коли ти ведеш ці переговори, ти їм говориш, що потрібно зменшити (виплати за боргом – ред.) назавжди, тому що ми не в змозі повертати, не буде можливості.

Вони ж думають, що це ліквідність: сьогодні ви не можете, а завтра зможете. Як в нас було тоді, і цього разу – є дата, до якої мусиш розв'язати проблему, то варанти відповідають на це питання: якщо буде можливість, вони отримають виплати, якщо не буде, я не буду платити. Так виходить дуже часто. В Пуерто-Рико було те саме.

– Чи може виникнути така ситуація, що Україна через пару років і знову буде просити про реструктуризацію боргу вже у держав?

– Може, але якщо Америка дає кредити і ти пробуєш одночасно зменшити виплату за їхніми облігаціями, то в Конгресі і в політиці це якось не сприймається.

Тому важливо отримати ці російські гроші, кошти донорів і міжнародних організацій, але дуже важливі приватні інвестори, не тільки кредитори, але інвестори.

Нам потрібні найновіші технології, нам потрібен капітал, треба йти до стандартів ЄС. Нам потрібен цей зовнішній вплив на ринку, він допомагає нашим бути більш конкурентноспроможним. Всі кажуть, що це зменшує конкурентноспроможність наших, але воно збільшує.

Наприклад, американські міжнародні підприємства, які були в Україні з самого початку, дуже багато вклали в навчання своїх, своїх людей, і ці люди пішли далі від цих фірм, створили свої, допомагали на українських, з цими навичками, які вони отримали від найкращих там фірм, і покращили все в Україні.
– Міжнародний валютний фонд зараз наполягає на тому, щоб Україна збирала внутрішні ресурси, і йдеться, зокрема про збільшення податків, як ви думаєте, чи це правильна стратегія під час війни?

– Це не тільки збільшення податків, вони також говорять про реформу митниці і закриття сірих зон в оподаткуванні і митниці.

Це точка зору і українського бізнесу. Бо якщо юридично організований ресторан платить нормальні податки, а через дорогу ресторан платить по ФОП і не платить корпоративний податок, наприклад, той, хто робить по закону, не зможе конкурувати.

Є митниця, взагалі така сіра зона, яку потрібно міняти негайно, тому що ми знов переходимо в політику. Коли американські конгресмени розуміють, що там крутиться, хтось там казав 3 мільярди, хтось там казав 5 мільярдів, які мали піти в бюджет, то вони сподіваються, що і США будуть допомагати Україні і українці самі собі допомагатимуть.
– Чи може підвищення податків підштовхнути бізнес піти у тінь?

– Могло б, якщо тільки підвищують податки, але зараз я думаю, що більшість із бізнесів розуміють, що це їхній патріотичний обов'язок – платити податки, і ми знаємо, щодо дуже багато українських підприємців дуже багато донатять, бо розуміють, що їхнє існування залежить від можливості ЗСУ обороняти країну
– Україна зараз балансує між необхідністю забезпечити ринок праці і забезпечити мобілізацію для війська, тепер Уряд оголосив принцип «працюй або воюй», наскільки це правильний підхід?

– Цей баланс дуже складний, дуже тяжкий, але мусимо знайти якусь відповідь, я не зрнаю деталей «працюй або воюй».

Мені здавалось неправильним, що коли говорили, що людина, яка заробляє Х не мусить служити, бо бідніші, скажімо так, мають служити, а ті, які заробляють, добре, не мусять. Мусить бути якісь інший підхід.

– Де ви бачите основні точки зростання для України, що може бути пріоритетом для того, щоби відновити економіку і забезпечити її стабільність?

– Під час війни, думаю, що нам потрібно сфокусуватись, і уряд фокусується на тренінгу для жінок, тому що коли більшості, я розумію, що жінки також на фронті, але здебільшого там чоловіки, то потрібно, щоб жінки взяли їхню місію і на заводах і інших роботах.

Можливо ніхто не пам'ятає, але в Америці це було під час Другої світової війни, були такі постери: жінка отак робить (закочує рукави – ред.) , бо вона вже працює на заводі. Це дуже важливо.

По-друге, нам потрібно контролювати інфляцію, тому що ресурс має ціну.

Також нам потрібно з міжнародними донорами працювати з наших пріоритетів. Знову говорячи про повітряну оборону, видбудову електроенергії до зими, житла для народу, бо все це не тільки фактично дає нам економіку, але переконає тих, які виїхали, що можна приїхати назад. Нам потрібно, щоб дехто приїхав назад. Хотілося б, щоб всі, але всі не приїдуть.

Прозорість дає громадянам можливість моніторити, і для України це завжди був один з найбільших важелів, який може зупинити корупцію

Я думаю, що приватні інвестори західні будуть просити більше позитиву по антикорупції. Україна багато що зробила, особливо з часів Майдану, створили антикорупційну інфраструктуру, використовують її, тобто люди сидять і їх знаходять і є судові рішення, тобто воно працює і добре працює.

Є в Україні дуже багато технологічних програм, так як Дія, або єВідновлення, або єЧерга, або навіть єБюджет, і це все надає прозорість, і дає громадянам можливість моніторити. І для України це завжди був один з найбільших важелів, який може зупинити корупцію.

Коли все видно активісти піднімають прапор, кажуть: «Гей, що тут робиться?». Особливо під час війни.

Тобто це все дуже позитивно, але поки митниця і податки не будуть прозорі повністю, поки будуть так звані маски-шоу на підприємствах, поки не буде довіри до всіх у судовій гілці, будуть чекати на більше, і це потрібно робити зараз, щоб переконати після війни і навіть під час війни, вкласти більше інвестицій.

Пам'ятайте, що в нас іноземні інвестиції не були дуже високі до війни, тобто війна є одна з причин, але вона не одинока. Нам потрібно далі працювати над тим, щоб покращити бізнес середовище.

• Наталія Яресько народилася у США в родині вихідців з України
• Понад 20 років працювала в Україні: в економічному відділі посольства США, у фонді прямих інвестицій у малий та середній бізнес Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) і очолювала цей фонд.
• Яресько була членом Консультативної ради з питань іноземних інвестицій при президентові України Ющенку та консультативного комітету Українського центру сприяння іноземному інвестуванню при кабінеті міністрів України.
• У грудні 2014 року президент України Петро Порошенко надав Яресько українське громадянство і її призначили на посаду міністра фінансів у новому кабінеті міністрів. На цій посадя Яресько пропрацювала два роки.
• Після роботи в Україні, Наталії Яресько доручили провести найбільшу реструктуризацію муніципального боргу в США для Пуерто-Рико.
• Тепер Яресько очолює ініціативу EY-Parthenon із стратегій суверенних трансформацій.