«Слугу народу» охопили скандали

Гості програми «Ваша Свобода»: Ірина Верещук, народна депутатка України («Слуга народу»); Микола Давидюк, політолог, директор аналітичного центру «Політика»; Ганна Скороход, народна депутатка України, виключена з фракції партії «Слуга народу».

Ваша Свобода | Слуга народу і скандали. Скільки ще протримається монобільшість Зеленського?

Віталій Портников: Фракція «Слуга народу» останнім часом загрузла у скандалах, які з’являються чи не щодня – листування і аудіозаписи, темне минуле окремих «слуг народу», виключення депутатів з фракції…

Пані Верещук, абсолютно логічно – якщо така величезна фракція, то в ній може бути таке. Це ж не армія і не монастир. Але я думаю, що ваша проблема в тому, що ви намагалися створити у виборця ілюзію, що це армія чи монастир.

Ірина Верещук: Тут і справді не монастир. Але я дуже сподіваюся на те, що і виборець розуміє, що всі ті люди, які сьогодні є, незалежно від фракції чи від назви партії у парламенті, не є святими за визначенням. І серед нас, серед суспільства, і серед інших публічних людей дуже мало святих. Інша справа – що справді були параметри (і Дмитро Разумков про це говорив) – високоморальність, освіченість, ну і так далі.

Інша справа, що і президент визнавав, що навіть коли не знав, що таке може трапитися, що так буває і так, напевне, буде, що деякі з нас можуть приховати певну інформацію. Що, наприклад, і зробив пан Іванісов. Я, повірте, не знала, що він був засуджений у 1996 році, а потім у такий спосіб це приховав.

У даному випадку тут треба дійсно вирішувати, як тепер убезпечити, я зараз говорю про фракцію «Слуга народу», від подальших скандалів. Бо якщо є такий пан Іванісов, то ми можемо передбачити, що серед нас є і наступні, так би мовити, кандидати, які потім будуть в такий спосіб обговорювані у суспільстві. Треба радитися, як можна убезпечити фракцію, а відтак і нерви, і емоції суспільства від того, щоб ми обговорювали не скандали, а і тарифи, і війну, і те, що нам насправді дуже болить.

Ірина Верещук, народна депутатка України («Слуга народу»)

– Пане Давидюк, знаєте, як можна убезпечити?

Микола Давидюк: Тут у вас уже не буде змоги нарівні говорити з виборцем. Тому що він, з одного боку, мегазацікавлений у цих скандалах, тому що вони цікаві, а на тарифи він буде просто злий, тому що вони високі. Будь-яка розмова з ним уже на рівні раціо не буде працювати. Тому що нераціональна частина у нього вже дуже сильно роздута.

Микола Давидюк, політолог, директор аналітичного центру «Політика»

Повністю змінений інструментарій політичних дискусій. Зараз виникають анонімні телеграм-канали. Зараз по сурковських (Владислав Сурков – радник президента Росії Володимира Путіна – ред.) лекалах створюються цілі мережі. Вони один одного репостять. Але якщо проаналізувати «принцип доміно», як почали сипатися депутати у «монофракції» – вони все наростають. Ми можемо зараз купувати попкорн і чекати наступного понеділка чи вівторка, коли з’явиться наступна інформація. Спеціально поставлена мета атакувати і витягувати такі хиткі ланцюжкові кільця – вони якраз допомагають найкраще розривати. Якщо раніше люди були шоковані через повій, яким писали смс, то зараз вже йде зґвалтування. Далі ми можемо побачити…

Видно, що йде атака. Хто це робить і чиїми руками? СБУ легко це могла б дізнатися, якби хотіла.

МВФ уже сигналить: ухваліть закон, щоб Коломойському банк не повернувся. Тепер, зрозуміло, буде сила Коломойського до 20 грудня, який зробить усе можливе, щоб цей закон не був ухвалений, або, навпаки, він обійде цей закон, закон красиво ухвалять, і він стане власником, але вже не як Коломойський, а як власник якоїсь кіпрської офшорної компанії з тисячами інших назв.

Відчувається протистояння Зеленського і Коломойського. Відчувається протистояння помічників і керівника офісу. Відчувається протистояння Коломойського і Хорошковського. У суспільстві такі речі рефлексуyються. І те, що, наприклад, олігархи думають, що цього не видно, – видно! Той консенсус олігархів, який починався, зараз починає переписувати умови співпраці. А депутати стають їхнім інструментом.

Є цілі, і він (президент – ред.) несе відповідальність. Вони (кандидати від партії «Слуга народу» – ред.) «на паровозику» заїжджали у парламент. Зараз вони самі себе назвали «великими політиками» і намагаються говорити: я ж депутат – як так?!. А він намагається грати у свою гру зі своїми плюсами, зі своїми мінусами, але хоче те, під що він підписався. Треба вийти на новий договір між депутатами і офісом президента чи взагалі політичним керівництвом, щоб зробити простий процес самоідентифікації депутата, хто він: як бойова одиниця – «голосувалка», думаючий орган чи просто «отримувач конверта», сидячи, мовчить? У кожної зі сторін різні очікування були і є. І хтось, отримуючи конверт одного місяця, чекає його наступного місяця, а хтось думає, що так йому платитимуть 5 років, але водночас хоче ще й свій порядок денний гнути.

Народний депутат Євгеній Шевченко (фракція «Слуга народу») і Конституція України. Перший день засідання Верховної Ради 9-го скликання. Київ, 29 серпня 2019 року

І цей конфлікт багато в чому хаотичний, але й на це направлені систематичні кроки. Створюється атмосфера некерованості в державі заради створення ситуації некерованості – безліч цих телеграм-каналів, телевізійні шоу. І потім приходять на розмову і кажуть: ось цю пожежу можна гасити, але в неї вже є своя вартість – давайте за цю вартість домовлятися. Точно так, як олігархи, так і Зеленський хоче переписати цей договір. Тому що він свого часу укладав його, будучи просто шоуменом, а зараз він вже цілий президент. І цей конфлікт на базі того, «хто кому старший», зараз і продовжується.

– Пані Скороход, а ви коли йшли до фракції «Слуга народу», коли балотувалися до парламенту як мажоритарниця, отримали бренд цієї партії, на що очікували? І чи ви очікували на виключення з фракції, сподівалися, що буде якась інша реакція на ваші заяви?

Ганна Скороход (переклад): Точно не те, що відбувається. У нас була чиста і світла програма, ми хотіли щось змінювати. На сьогодні бачимо, що те, що відбувається, це точно не спрямовано на покращення життя людей.

Ми з Антоном (Антон Поляков, якого також виключили з фракції – ред.) і далі йдемо з президентом, і з президентською програмою. Всі законопроєкти, які стосуватимуться ідеології, з якою ми йшли у парламент, ми будемо руками і ногами підтримувати. Але якщо далі будуть лобістські закони, то не будемо підтримувати.

У жодну іншу фракцію ми не збираємося. Для нас головним залишається президент. Сподіваємося, що прийде той момент найближчим часом, коли президент почує не тільки тих нашіптувачів, які з ним поруч, але й простих депутатів.