CЗЧ Сергія Гнезділова: зрада чи протест?

Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов оголосив про своє самовільне залишення частини (СЗЧ). Цей вчинок викликав неоднозначну реакцію у суспільстві та став предметом активних медійних дискусій. Основні питання стосуються моральних зобов'язань військових і проблем, з якими вони стикаються, зокрема, втоми та встановлення конкретних термінів військової служби.

Радіо Свобода зібрало різні думки військових та експертів, щоб краще зрозуміти, що стоїть за цим вчинком і які можуть бути його наслідки.

21 вересня Сергій Гнєзділов, який у 2019 році долучився до лав ЗСУ, самовільно залишив військову частину, щоб, за його словами, привернути увагу до необхідності ротацій для піхоти, а також до відсутності чітких термінів для служби.

У 56-ій ОМПБр відреагували на дії Гнезділова, там призначили службове розслідування та заявили, що військовий «вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення».

Думки у суспільстві з приводу СЗЧ Гнезділова розділились: хтось критикував самовільне звільнення з частини, а хтось навпаки підтримував.

Так, військовослужбовець і письменник Артем Чех назвав вчинок Гнезділова сигналом про загострення ситуації в армії. Він зазначив, що накопичене відчуття несправедливості серед військових може призвести до масових СЗЧ, які, на його думку, можуть початися у березні наступного року.

«Сергій це зробив першим. І зробив це чесно. Не виправдовую, не засуджую, але тривожуся. Це доміно дуже скоро може посипатися. Десь із березня. Бо багато хто собі сам поставив конкретні строки служби: три роки», – пише Чех.

Командир батальйону «Свобода» бригади наступу «Рубіж» Петро Кузик в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Live») розкритикував самовільне залишення військової частини і назвав вчинок Гнезділова «зрадою».

«Це всі проблеми, це зрозуміло, але його вчинок лежить в іншій площині. Це зрада, це зрада присязі, зрада Батьківщині, це зрада кодексу захисника, тому що ми, коли йшли, ми давали присягу. Уявіть, якщо такими легковажними принципами буде керуватися вся піхота. От все, я втомився, я встав з позиції і пішов. А відповідно через цю позицію зайшов ворог, убив побратимів справа та зліва, тому що ти не контролюєш, просунувся на мирну територію і розпочав шалений терор», – вважає Кузик.

З його думкою погодився капітан ЗСУ, засновник ГО «Принцип» та юридичної компанії «Міллер» Масі Найєм, зазначивши, що СЗЧ – точно не вихід, а навпаки каталізатор, який може заподіяти шкоду державі.

«А скільки людей за весь цей час можуть піти в СЗЧ, тому що це модно, молодіжно, класно. Нумо думати трошки доросліше. Давайте уявімо на секунду, що ми провалимо фронт в якійсь частині. Коли тут буде русня, не буде у нас демагогії з приводу того, що в нас є строки чи нема, в нас нічого не буде», – каже Масі Найєм.

Такої ж думки дотримується і військовослужбовець Євген Оропай. Про це він розповів в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Live»). Вчинок Гнезділова він також не підтримує та навіть засуджує, а також наголошує на тому, що якщо військовослужбовці масово підуть у СЗЧ, то воювати на фронті буде нікому.

«Всі втомлюються і втома – це норма. На жаль, ми не титани, ми не сталеві, ми всі люди. Так, повинні відбуватися якісь механізми в країні, щоб ці військовослужбовці, які з перших днів війни воюють, добровольці, тобто, щоб вони розуміли, що через якийсь час вони зможуть відпочити, повернутися до свого цивільного життя, можливо, хоча б на певний час», – каже Оропай.

За словами Оропая, проблема СЗЧ у війську нині значна, а статистика виглядає так: на 100 військовослужбовців 1-2 самовільно залишають військову частину.

Сергій Гнезділов, військовослужбовець ЗСУ, який публічно самовільно залишив військову частину

Сам Гнезділов у соцмережах написав про мінімум 80 тисяч випадків СЗЧ у війську. Радіо Свобода направило запит до міністерства оборони щодо цієї інформації, але наразі не отримало відповіді.

Народна депутатка України, яка також долучилась до лав ЗСУ, Людмила Буймістер також підтверджує актуальність проблеми СЗЧ у війську, оскільки такі випадки призводять до погіршення морально-психологічного стану тих військових, які залишаються на фронті.

Коментуючи конкретно випадок Гнезділова, Буймістер зазначила, що будь-які порушення законодавства України не можуть бути виправдані жодними проблемами на фронті. Також нардепка пояснила, що для того, щоб розв’язати проблеми, через які військовозобов'язані йдуть у СЗЧ, необхідно пришвидшити мобілізацію та рекрутинг в країні для того, щоб створити другий комплект військ, які змогли б замінити виснажені бойові бригади на лінії зіткнення.

«Є низка політичних рішень, складних політичних, які, наприклад, дозволили б нам швидко створити другий комплект військ. Це, наприклад, зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 років для того, щоб ми могли дати, наприклад, 2-3 роки нашим новим силам оборони потренуватися, підготуватися і зайти замінити наші підрозділи сьогодні на лінії зіткнення. Але це сьогодні політично не готовий розглядати, я вам чесно скажу, ніхто. Ні влада, ні опозиція», – сказала Людмила Буймістер в коментарі Радіо Свобода.

Народня депутатка зазначає, що хоч у Кримінальному кодексі України прописані шляхи і методи покарання за СЗЧ, на практиці вони відсутні.

«Так і величезна проблема з тим, що коли люди йдуть у СЗЧ, на сьогодні немає ефективного механізму їх повернення на поле боротьби чи бодай покарання. І знаєте що найгірше в цьому? Ті хлопці, які залишаються на полі бою і чують від своїх побратимів «а я вдома, мене ніхто не шукає, за мною ніхто не приходить», то вони відчувають «а що, ми дурніші за інших», – вважає Буймістер.

Тим часом член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко (фракція «Слуга народу») хоч і засуджує вчинок Гнезділова, все одно вважає, що карати військовослужбовців – це не вихід. Федієнко заявив, що нині парламент працює над законопроєктом, щодо конкретних термінів служби, проте, за його словами, «війною займаються все-таки військові, а не депутати».

«Дивіться, влада, принаймні парламент про це думає кожного дня. Сьогодні, наприклад, зі своїми колегами зранку ми вже навіть обговорювали це питання, як навіть, консультуючись з Сухопутними військами, з Генеральним штабом, подати відповідний законопроєкт. Розумієте? Але я хочу все ж таки звернути увагу, що війною займаються не депутати, війною займаються все ж таки військові. Міністерство оборони України, Генеральний штаб, Сухопутні війська – це та система, яка чітко розуміє, ну принаймні я сподіваюся, що вона розуміє, в якій фазі зараз війна, активній чи затяжній, чи будуть якісь наслідки», – пояснює Федієнко.

Вчинок Гнезділова – це «перший дзвіночок», що свідчить про загострення проблеми дезертирства в Україні, вважає правник та громадський активіст Геннадій Друзенко. Він зазначає, що реакція на дії Гнезділова різна, але в цілому, дискусія про цю тему потрібна і важлива, а якщо влада, зокрема Верховний Головнокомандуючий, не почує цей «сигнал», то жодні фінанси чи зброя не врятують країну від катастрофи.

«Так вже склалося за цією країною, що тут рішення ухвалює одна особа, а інші їх імплементують або готують. Ну і відповідно на рішення впливають ті, хто має доступ до тіла цієї особи. Тобто, якщо згідно з Конституцією України, а це не скрізь у світі, але в Україні саме так, Зеленський у нас не просто президент, а Верховний Головнокомандовач, Голова Ради Національної Безпеки і Оборони, очільник ставки Верховного Головкому... Взагалі цю суспільну резонансну тему він має взяти на себе, підготувати законопроєкт і внести його як невідкладний до Верховної Ради, знову ж таки, користуючись своїм правом законодавчої ініціативи», – вважає Друзенко.

Раніше українська служба Deutsche Welle з посиланням на статистику Офісу генерального прокурора заявляла про те, що за останні пів року в Україні було відкрито більше кримінальних справ щодо втечі військовослужбовців, ніж за весь попередній рік.

Відповідно до цих даних, за перше півріччя 2024 року правоохоронці по всій Україні відкрили майже 29,8 тисячі таких кримінальних справ: 18,6 тисячі за статтею про самовільне залишення військової частини і 11,2 тисячі за статтею «Дезертирство». Це вже більше, ніж за весь 2023 рік – того року розпочали 24,1 тисячі нових розслідувань.

• 20 серпня Верховна Рада України ухвалила рішення про скасування кримінальної відповідальності за перше самовільне залишення військової частини (СЗЧ) у випадках, коли військовослужбовець самостійно повертається до місця служби і командир надає дозвіл на продовження служби. Такий крок, ймовірно, на думку експертів, має на меті мінімізувати наслідки, пов'язані з проблемами СЗЧ і дезертирства.
• В юридичному контексті поняття СЗЧ і дизертирство мають різне значення.
• СЗЧ – це самовільне залишення військової частини або нез’явлення на службу без поважних причин на понад 3 доби під час воєнного стану.
• Тоді як дезертирство – самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби.
• 7 вересня закон про декриміналізацію самовільного залишення частини, вчиненого вперше, набув чинності.