20 лютого 2014 року – день, коли Україна почала жити загрозою повномасштабної війни з Росією. У Криму з’явилися перші російські «зелені чоловічки» без розпізнавальних знаків. Водночас 20 лютого 2014 року зі зброєю і без розпізнавальних знаків ходили і силовики середмістям Києва. Убивства, каліцтва, викрадення людей: чи розкрито найрезонансніші злочини часів Революції гідності, та чи справді і у них ниточки тягнуться до Москви? А також, хто й навіщо затягує відповідні судові процеси?
Радіо Свобода поспілкувалася із родинами Героїв Небесної сотні та їхніми адвокатами, почуло свіжі деталі про «справи Майдану» в Офісі генерального прокурора, а також порівняло їх зі словами колишнього начальника управління спецрозслідувань ГПУ.
Тіла загиблих учасників Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року
8 років по тому
Поблизу колишнього Жовтневого палацу у Києві щільно запарковані автівки. Тут про події Революції гідності йому нагадує хіба що знак на асфальті. Позначка місця, де поранили Василя Аксенина. Біля цього місця ми зустрілися з його сином – Юрієм Аксенином, головою Громадського об’єднання «Родина Героїв Небесної сотні».
Юрій Аксенин, голова ГО «Родина Героїв Небесної сотні»
«Поділюсь таким одкровенням: 19-го числа, увечері (19 лютого 2014 року – ред.), коли була розмова з татом – він мене, можна так сказати, силою залишив вдома. Обманом. І я пред’явив претензію – чому він поїхав без мене? Якщо ми домовлялись, що будемо разом», – розповідає Юрій Аксенин.
Та вже на наступний день – 20 лютого 2014 року – Юрієві знову зателефонував батько. Сказав, що від когось із так званої «чорної роти» Беркуту отримав кулю у живіт: «Вийшла біля тазу. Там пучок вен. В принципі, в Києві там тільки рани затампонували. Казали, що максимум втрата ноги».
Однак, за словами Юрія, батькові лише гіршало. Після кількох операцій 12 березня 2014 року Василь Аксенин помер.
Юрій Аксенин, голова ГО «Родина Героїв Небесної сотні»
«В заключенні про смерть у нього написано тромб. Навіть не написано, що в результаті поранення. І в родинах таких ситуацій тьма. Одна із них – це один із перших загиблих героїв Небесної сотні Олександр Бадера.
Він старший чоловік, близько 60 років, його сильно побили біля колонади, облили водою. Так само написано, що це ішемічна хвороба серця», – зазначає Юрій Аксенин.
Тисячі злочинів
«Саме за заподіяння умисного вбивства, якщо ми говоримо про кваліфікацію по статті 115 (Кримінально процесуального кодексу України – ред.), то ще вироків немає. Тобто багато справ вже в судах – але вироків немає. Але якщо ми говоримо про заподіяння смерті – то вироки є. Це і що стосується подій вбивства Веремія, і що стосується вбивства Вербицького», – повідомив у коментарі Радіо Свобода Олексій Донський, начальник департаменту Офісу генерального прокурора.
Олексій Донський – начальник Департаменту організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013–2014 роках Офісу генпрокурора
При цьому у справі Вербицького наразі триває апеляційний розгляд.
Зараз у нас на слідстві 83 справи. І в суді ми підтримуємо обвинувачення у 107 справахОлексій Донський
А ймовірних вбивць інших активістів Євромайдану, зокрема Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Романа Сеника, слідство досі не встановило.
«Зараз у нас на слідстві 83 справи. І в суді ми підтримуємо обвинувачення у 107 справах. Але справи, вони об’єднані по епізодах. Тобто якщо говорити про епізоди злочинів, які ми розслідуємо – це близько 4 тисяч», – говорить Олексій Донський.
Засідання у найрізноманітніших справах, зокрема й цьогоріч, йдуть щотижня. Приміром, нещодавно суд дозволив заочне слідство та взяття під варту екскомандира харківського «Беркуту».
Революція гідності. Майдан Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року
Про інші процеси звітує у соціальних мережах адвокатська дорадча група родин Небесної сотні. З року в рік там також зауважують про нерозслідувані вбивства євромайданівців, де немає ні підозрюваних, ні обвинувачених. І теж звертають увагу на так звану епідемію смертей від серцевої недостатності у столиці 18 лютого 2014 року.
Приміром:
«Андрій Корчак, якого збили з ніг і фактично затоптали загін ВВшників на виході з Маріїнського парку. Після повторних експертиз… нарешті вдалось встановити причинно-наслідковий зв'язок між побиттям, переламаними ребрами, забитими легенями, травмою грудей і серцевою недостатністю. Цей епізод нарешті інкриміновано міністру – втікачеві – Віталієві Захарченку», – каже Олексій Донський.
Тим часом про дії під час Революції гідності тодішнього корівника МВС Віталія Захарченка та ще 8 тодішніх українських високопосадовців, підозрюваних зі «справ Майдану», слідство оприлюднює все нові і нові подробиці. Скажімо, говорить про закупівлю гранат російського виробництва для українських силовиків, або про дзвінки Віктора Януковича у Москву: до Володимира Путіна, керівництва ФСБ та МВС Росії.
Нині експрезидента почали судити і за створення організованої злочинної групи, учасників якої підозрюють у низці злочинів під час Майдану. Утім, більшість з них переховується у Росії. А їхні адвокати, за словами прокурора Олексія Донського, не приходять на засідання і подають численні клопотання. Справи стоять на місці роками.
«От, наприклад, справа, яка дає можливість багатьом політикам маніпулювати темою 20 лютого, державного перевороту, це справа про видачу через кілька годин після розстрілу протестувальників, видачу зі складів МВС цивільним особам, так званим тітушкам, 156 автоматів Калашникова», – зазначає Олексій Донський.
Тому прокурори та сім'ї Героїв Небесної сотні попросили народних депутатів України змінити Кримінально-процесуальний кодекс. Одна з головних вимог: якщо на суді присутній бодай один адвокат підозрюваних, неявку інших не варто вважати підставою для перенесення розгляду справи.
Київ, 20 лютого 2014 року. Медсестра Марія Матвіїв намагається врятувати пораненого 19-річного студента Романа Гурника, одна це не вдалося зробити
«Не будемо перетворювати трагічні сторінки нашої держави на піар»
«Не будемо перетворювати трагічні сторінки нашої держави на піар» – цими словами розпочала цьогорічний брифінг про справи Майдану генеральний прокурор України Ірина Венедіктова.
Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова
За її словами, торік термін за ґратами отримали, зокрема, кілька київських «беркутівців» за розгін «студентського Майдану», а загалом вироки оголошено 50 злочинцям. І це, мовляв, більше, ніж за три попередні роки разом.
Силовики спецпідрозділу МВС «Беркут» під час розгону учасників акції – студентів – на підтримку євроінтеграції України на майдані Незалежності у Києві, в ніч на 30 листопада 2013 року
Водночас, Сергій Горбатюк – колишній начальник управління спецрозслідувань ГПУ (2014–2019 роках), яке займалося «справами Майдану», у статті для Радіо Свобода висловив думку, що винуватці злочинів проти учасників Революції гідності досі не отримали належного покарання, оскільки це не вигідно ні попередній, ні теперішній владі.
«Бо реальні вироки правоохоронцям матимуть руйнівний ефект для ручного режиму управління правоохоронними органами. Але ж такий режим досі ще потрібний владі», – вважає Серій Горбатюк.
Реальні вироки правоохоронцям матимуть руйнівний ефект для ручного режиму управління правоохоронними органамиСергій Горбатюк
«Якби Верховна Рада України та президент України хотіли, щоб правосуддя як у справах Майдану, так і загалом, було швидким та справедливим, то законодавчі зміни були б такі, що приносили б результат відразу», – запевняє Горбатюк.
Крім того, Горбатюк запитує, де вироки стосовно слідчих, прокурорів та суддів, які могли чинити злочини проти активістів чи покривати «беркутівців».
«Ці обвинувачені судді вже поновилися після звільнення і «вершать правосуддя», – зауважує він
Зокрема і суддя Печерського районного суду Києва, яка свавільно звільнила з-під варти командира «чорної роти» Дмитра Садовника, відновлена рішенням колег на посаді і вже навіть отримала виправдувальний вирок», – пише Горбатюк.
І по сотнях інших епізодів «кричущої наруги над правосуддям підозр чомусь немає. Але керівництво Генеральної прокуратури це влаштовує».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Революція гідності була проти корупції і свавілля влади: які результати розслідування «справи Майдану»«Є дуже багато людей, які робили фото, відеозйомку, але ще не поділились зі слідством»
Юрій Аксенин одразу після Майдану пішов добровольцем на фронт, захищати східні кордони України. Тож, каже, шукати винних у смерті батька почав вже після повернення з передової. Скоординувався з іншими родинами героїв Небесної сотні, почав збирати фото та відео-фрагменти розстрілів на Майдані та співпрацювати з правоохоронцями. Їхню роботу оцінювати не береться. Лише зауважує: «Вперше допитали мене на початку 2021 року. Суд мене визнав на 7 році потерпілим тільки».
А його батька, Василя Аксенина, правоохоронці взагалі не допитували. Хоча з моменту поранення до смерті героя Небесної сотні минуло кілька тижнів, і він був при тямі.
Прогнозувати, скільки ще триватиме слідство та судові процеси, не береться ні нинішній прокурор у справах Майдану Олексій Донський, ні колишній – Сергій Горбатюк. На це підуть роки.
Віктор Янукович, попри вирок за державну зраду, за ґратами не опинився. Ще 8 тодішніх українських високопосадовців, імовірно причетних до розгону протестувальників – теж.
Чинний український президент Володимир Зеленський заявляє, що зацікавлений у швидкому й справедливому розслідуванні справ Майдану, і не хоче, щоб через затягування вони зійшли нанівець.
Водночас, у його офісі працює Олег Татаров, який у розпал Революції гідності був на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС і розповсюджував звинувачення проти активістів Майдану. І який отримав звання «Заслужений юрист України» від Віктора Януковича, за особистим поданням тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка – «за впровадження в життя рішень президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів».