Коронавірус. Як вижити, коли школа на карантині?

Мати багато вільного часу, бути вдома з родиною, нікуди не поспішати – як казали древні, мрійте обережно, бо ваші мрії можуть збутися! Для багатьох родин із дітьми, які вимушені залишитися вдома через карантин, праця з дому, чи навіть просто перебування в одному закритому просторі з членами своєї родини, перетворилося на домашнє пекло – діти носяться по хаті, висловлюють десятки суперечливих бажань, вимагають вашої постійної уваги. А при цьому вам потрібно не лише зайняти, але й грамотно організувати свій і дитячий час та не збитися з робочого та навчального ритму, адже це – не продовжений вікенд і не канікули – школу не скасували – її лише перевели додому. Добра новина полягає в тому, що це можливо, і якщо ви вправно беретеся за справи, вони налагоджуються.

Майте розклад

Якщо ваші діти шкільного віку, вони звикли до рутини – вставати в певний час, у певний час снідати, виходити з дому, починати навчання. Тепер ви робите те саме, тільки не виходячи з дому. Дотримання розкладу посилає сигнал нашому мозку, що хоча ми і вдома, але ми «на роботі/у школі». Так і ви, і діти будуть мати свій «робочий час», перерви і обід.

Якщо ваші діти ще малі і не вміють працювати самостійно – вам доведеться опанувати професію домашнього вчителя. Для декого – це заняття є понад людські можливості і вони вперше почанають розуміти, з чим має собі дати раду вчитель у школі, коли таких дітей не один-два, а 20-30.

Я тут пів години позаймався з моєю шестирічкою. І тепер пропоную, щоб всім вчителям платити по мільйону фунтів на рік від нині і назавжди.

Але досвід батьків з інших країн підказує, що школа вдома – це цілком можливо. Олександр Никитюк живе з родиною у Шанхаї. ​Там заняття у школах скасовані з початку лютого, проводяться дистанційно – по телевізору та через онлайн-застосунки.

«Спочатку доньці, якій 7 років, було важко звикнути спілкуватися з вчителем через айпед, дружині доводилося проводити поруч із нею багато часу. Але зараз, здається, це вже не проблема і дружина має трохи більше вільного часу», – розповідає він про свою родину.

Школи змушені модернізуватися

Для багатьох шкіл нинішня ситуація – тест на модерність. Скільки б не казали, що школу потрібно осучаснити, включати різні форми навчання, а поки смажений півень не клюнув, мало хто це робив. Тому зараз ваше завдання зі школи може виглядати і як моментальний перехід на онлайн навчання через Google Classroom та Microsoft teams і відеоконференція з учителем та ще кількома учнями через Zoom, як у просунутих частинах Китаю. Або ж вам вчителька пришле електронного листа, де буде написано: прочитати сторінки 63-72 і зробити вправи з підручника 56-64, як ще часто трапляється не лише в Україні.

У деяких країнах, наприклад, у Чехії запровадили навчання по-телевізору, книжкові крамниці надали безкоштовний доступ до своїх електронних підручників, освітні сайти пропонують онлайн завдання та тести, результати яких діти можуть самостійно відіслати вчителеві.

Головне, як кажуть освітяни, залишатися в контакті з учителем та виділяти навчанню стільки ж часу, як тоді, коли діти є у школі.

Не школою єдиною

Не думайте, що зможете займатися уроками зі своїми дітьми цілий Божий день – малі діти мають короткий шкільний день не просто так! Дві-три години – це максимум для молодшої школи, а менші діти можуть витримати науки ще менше.

Але ваша хата може стати школою для ваших дітей, які можуть вивчити багато корисних і цікавих речей. Старші діти мають можливість отримати важливі життєві навички – від приготування їжі до прання у машинці, а може, ви захочете навчити їх плести чи шити. Можна, наприклад, разом пошити маски для обличчя, щоб вийти за продуктами – також актуально. Якщо у вас є двір, то там – нескінченна кількість можливостей – майструвати, пиляти, сіяти, поливати.

Ви можете разом готувати сніданок, пекти пироги, накривати на стіл – як каже професійний ерготерапевт Кармен Ґлорія Фернандес, так діти зможуть відтренувати дрібну моторику та сенсорні функції нервової системи.

Ви можете поставити на підвіконня годівничку і подивитися, які пташки прилетять на вашу гостину – потім ви можете почитати про них в енциклопедії і порівняти картинки з реальним світом. Зараз весна – ви можете побачити і тих птахів, яких не було в зимові місяці.

Якщо ви – любителі диванно-екранного спорту, то багато світових музеїв відкрило доступ до своїх онлайн-скарбів, деякі театри транслюють онлайн вистави, мультики також бувають не лише розважальними, але і пізнавальними.

Читайте, читайте і читайте!

На це завжди мало часу. В українських школах читання вголос мало практикується, а серед багатьох батьків особливою доблестю є похвалитися, що їхні діти лягають спати самостійно – без казочки перед сном.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Книга – це маленька консерва певного способу мислення» – Дереш

Але дослідження за дослідженням говорить про те, що діти, яким читають уголос, краще розвиваються, мають більший словниковий запас, грамотніше пишуть та мають тісніші зв’язки з батьками. Також в них формується звичка до читання – скарб, який вони заберуть із собою в доросле життя. Можливо, саме завдяки цій епідемії коронавірусу, українці повернуться до списку читаючих націй.

Якщо для вас це щось нове – не ставте надто амбітних завдань, візьміть книжки, які ви любили у своєму дитинстві, поговоріть про прочитане, послухайте, що вразило вашу дитину в цій книжці. Може, вона захоче намалювати свого улюбленого героя, а може і сама написати, що з ним було далі – от і маєте вже трохи часу для себе.

Психологи і вихователі взагалі пропонують сучасним батькам пригадати, що в їхньому дитинстві був час нудьгувати, що вони могли самі собі вигадувати заняття, їх випускали у двір і казали прийти до обіду. Якщо у вас немає двора, то ви також можете дати дітям час пофантазувати і лишити їх самим вигадувати свої ігри.

І останнє, про що нагадують психологи – будьте прикладом життєствердної поведінки для ваших дітей і зразком позитивного мислення.

Маленькі діти пам’ятатимуть, як ваша родина почувалася під час паніки навколо коронавірусу більше, ніж деталі про сам коронавірус. Наші діти спостерігають і вчаться, як реагувати на стрес, на невизначеність. Закарбуймо в них здібність до стійкості, а не паніки.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Людство зіткнулося з викликом небезпечного вірусу. Поради глави ПЦУ в час пандемії