«Книга – це маленька консерва певного способу мислення» – Дереш

Київ – Цього року виповнюється чотириста років з часу виходу першої книги, надрукованої на землях центральної та східної України – «Часослова». Папір для її видання виготовлений у містечку Радомишль, де на той час працювала перша папірня (паперова фабрика), що виготовляла папір для світських та монастирських друкарень. Нині в Україні працюють понад п’ятсот видавництв. Не всі з них друкують книги. У середньому українець читає не більше однієї книжки на рік (за даними соцопитувань, таких людей – більш як половина жителів країни). Водночас понад 70 відсотків українців стверджують, що люблять читати.

Звична картинка українського міста: люди літнього віку, які занурились у читання книги у громадському транспорті, або ж молоді хлопці і дівчата, які проглядають електронну книгу чи стрічку новин на смартфоні чи планшеті. Серед експертів немає єдиної думки щодо того, чи варто розвивати книговидання і друкувати «традиційну книгу», у паперовому форматі, чи більше уваги приділяти поширенню книг в електронному вигляді.

На думку письменника Любка Дереша (а його твори якого читають і в паперовому, і в електронному форматах), головне, щоб людина читала літературу, що «підтримує» свого читача й допомагає зрозуміти, яку саме інформацію, які саме знання читач отримує у процесі читання. Адже читання напряму пов’язане з людським мисленням, зазначає митець.

«Читати, безумовно, важливо, але ще важливіше – розуміти, що саме читаєш. Повинен бути певний відбір літератури, оскільки не всяка література однаково добра», – каже Дереш в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Треба розуміти, що читання напряму пов’язане з мисленням, із тим, як ми думаємо, – додає письменник. – Тож кожна книжка – це маленька консерва певного способу мислення, і читаючи тексти інших, ми це мислення «переселяємо» у себе і дозволяємо йому розвиватись. Тобто, ми працюємо і зі своїм мисленням. Крім того, читання повинне супроводжуватися певною культурою читання».

Письменниця Оксана Забужко в одному зі своїх виступів зазначила, що читання є актом соціальним, оскільки, прочитавши ту чи іншу книгу, людина ділиться враженнями від неї з іншими або ж рекомендує її прочитати своїм друзям тощо.

«Мене цікавить питання життя книжок після того, як вони пішли в люди, були відрецензовані, премійовані, – зазначила Забужко. – Це певний згусток енергії, котрий ти кидаєш, не знаючи, куди він піде, суспільству, як клубок вогню, – і далі від неї починають, займаються, як по бікфордовому шнуру, від людини до людини; воно перетворює життя, видозмінює, входить в життя інших людей, змінює їхні долі».

«Нині відбувається революція знань» – Степовик

Професор Дмитро Степовик вважає читання вкрай важливою складовою у пізнанні людиною світу, а книга – це вірний супутник людини по країні знань. Читання, книга – це дуже важливий фактор для здобуття і поширення людських знань, стверджує Степовик. Водночас він бачить певні ризики, пов’язані з різним сприйняттям інформації при читанні паперових та електронних книг.

«Нині відбувається справжня революція передачі знань, поширення їх навіть на дітей. Діти дошкільного віку мають мобільні телефони й інші речі електронного візуального сприйняття, а книга забувається: з гіркотою бібліотекари, викладачі або директори шкіл скажуть, що бібліотеки порожніють. Це все виглядає досить трагічно, тому що сам принцип сприйняття людиною інформації, написаною певною системою знаків (алфавітом) несе у собі природнє сприйняття людиною», – зауважив Степовик у розмові з Радіо Свобода.

25-річний вінничанин Роман Крижанівський, який заснував і є директором власної книгарні, впевнений, що в Україні книга має позитивні перспективи, адже, незважаючи на поширення книг в електронному форматі, чимало українців віддають перевагу паперовим книжкам.

«За статистикою, 10 років тому електронні книги читали у нас 10 відсотків людей; зараз ситуація така сама: електронну книгу читають ті самі 10 відсотків людей з тих, хто взагалі читає. Паперова книга, окрім того, що вміщує у себе інформацію, як будь-який гаджет, несе ще й естетичну насолоду. Окрім того, що ми можемо до книги доторкнутись, побачити її матеріальне втілення. Звичайно ж, ніколи електронна книга не передасть тактильних відчуттів, на кшталт: які сторінки, яка обкладинка у книги. Про дитячу книгу взагалі нема мови», – пояснив Крижанівський.

Чому корисно читати книги?

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чому він вирішив відкрити книгарню та які книги купують вінничани, Крижанівський відповів, що є «фанатом читання» з дитинства, а відкрити власну книгарню – його дитяча мрія. За словами книголюба, у Вінниці люди читати люблять й не оминають літературних новинок – при цьому цікавить і сучасна українська література, і закордонні бестселери, і дитячі книжки.

«Книгарня була відкрита тому, що книгарня – це була дитяча мрія, а мрії потрібно реалізовувати. Я досить тривалий час ішов до того, щоб вона здійснилась», – зазначає він.

«Якщо глянути на асортимент книгарні, то у нас найбільше читають дитячу книгу. Ні для кого не секрет, що цього року вийшла восьма частина епопеї про Гаррі Поттера – «Гаррі Потер і прокляте дитя» – і вона, сказати б, «порвала» усіх», – розповів Крижанівський.

І насамкінець: редактори пізнавального інтернет-журналу «Цікавості» поцікавилися в експертів, чому корисно читати книги, й визначили відповідно 12 причин для цього.

Серед них – отримання навичок правильно говорити, зростання рівня освіченості і загальної культури читача, позитивний вплив читання на мозок тощо. Адже свого часу відомий американський письменник-фантаст Рей Бредбері казав, що існують злочини, «гірші від спалювання книг: це – не читати книги».

Окрема проблема, яка стосується читання як методу пізнання світу – це перевірка інформації, яку поширюють через соціальні мережі, інтернет або усно (це так зване «бабця-радіо» або ж «сарафанне радіо»): доволі часто таким чином розходиться брехня або ж спотворена інформація, вважають фахівці.

Так, російські спецслужби використовують інтернет та усний спосіб передачі спотвореної або ж відверто неправдивої інформації на адресу України, і це є складова гібридної війни Кремля проти України, кажуть експерти.