Елена Кобахідзе
КВАРЕЛІ, Грузія – У грузинському винному регіоні є одна політична проблема, яка переважає над усіма іншими.
«Головна наша проблема – низькі ціни на виноград», – каже Дмитро Махвашвілі, сидячи у своїй оранжевій вантажівці радянських часів із повним кузовом зеленого винограду. Свій урожай він відвозить на місцевий переробний завод.
Радіо Свобода побувало в грузинській глибинці.
Ціни на виноград встановлює держава і люди ними не задоволені. Торік фермери перекрили дороги навколо Кварелі, невеликого містечка на сході Грузії, протестуючи проти низьких цін.
«Праця людей не цінується, фермери нічого не мають», – сказав Махвашвілі.
Наближаючись до парламентських виборів, Махвашвілі не сподівається, що будь-яка з партій щось зробить для покращення ситуації.
«Кожен обіцяє підвищити ціни на виноград, але коли вони приходять до влади, ніхто ніколи цього не робить», – каже він.
Голосування 26 жовтня у Грузії розглядають як поворотний момент, оскільки опозиційні партії країни представляють його як важливий вибір між Росією та Заходом.
Вони вказують на те, що правляча партія «Грузинська мрія» протягом останніх двох десятиліть, хоч і видавала себе союзником США та Європи, спрямувала країну у бік Росії.
Такий наратив сприяв активізації міських прихильників опозиції середнього класу.
Цієї весни десятки тисяч людей вийшли на вулиці Тбілісі, щоб протестувати проти так званого «російського закону» про іноагентів. Цей закон вимагає реєстрації від неурядових організацій та медіа, які отримують понад 20 відсотків свого фінансування з-за кордону.
Глибинка живе своїм життям
Аналітики та соціологи кажуть, що 70% грузинів, які живуть за межами Тбілісі та переважно зайняті повсякденними проблемами, не цікавляться геополітикою.
Між тим Американський Інститут Маккейна також дослідив, що «багато представників громадянського суспільства, ЗМІ та опозиції переконані в тому, що грузинські виборці повернулися проти [Грузинської мрії] і сприймають 26 жовтня як вибір між Заходом і Росією. Навіть незважаючи на залякування виборців і можливі маніпуляції, вони впевнені, що [Грузинська мрія] не зможе перемогти».
Однак це переконання «суперечить думкам тих, хто уважно стежить за настроями виборців і проводить час за межами Тбілісі», бо більшість грузинів цікавляться питаннями економіки та робочих місць, а не членством в ЄС» і заявами «Грузинської мрії» про необхідність досягнення порозуміння з Росією, – йдеться у звіті.
Ці висновки підтверджуються нещодавнім звітом Ніно Самхарадзе, аналітика грузинського інституту політики, про виборчу кампанію в сільських районах.
«Якщо партії спілкуються з людьми в регіонах, вони роблять це не неправильно, а неточно», – зазначила Самхарадзе у коментарі Радіо Свобода.
Політики говорять про вибір між Європою та Росією, але місцеві жителі, наприклад, Марнеулі чи Сванетії, просто не так сильно турбуються про це. Звичайно, це важливо, і [сільські грузини] це розуміють, але в повсякденному житті, коли вони прокидаються, їх найбільше хвилюють, наприклад, ціни на свої продукти.
Виборчі кампанії «Грузинської мрії» також не приділяли особливої уваги повсякденним проблемам. Натомість вони підтримали соціальний консерватизм, наприклад, закони, що обмежують так звану «ЛГБТ-пропаганду», а також прийняли антизахідну риторику.
Проте перебування «Грузинської мрії» при владі дає їй преференції.
Люди «більше знають про правлячу партію, тому що вона завжди на виду», – зазначає Самхарадзе. «Правляча партія та уряд у Грузії фактично є одним і тим самим, їх використовують як взаємозамінні речі, тому мер від [Грузинської мрії] є представником [Грузинської мрії], а не представником уряду... Якщо ви будуєте дорогу, це означає, що [Грузинська мрія] будує дорогу, а не уряд».
Натомість проблеми опозиційних партій виходять за рамки просто їхніх комунікацій. Вони не інвестують гроші та час у сільські райони чи невеликі міста в основному через брак ресурсів і переконання, що їм слід зосередитися на областях, де їхні шанси на успіх більші.
Тому у цих районах місцевих партійних офісів мало, а ті, що є, важко знайти та зв'язатися з ними, каже Самхарадзе.
Крім того, люди в сільських районах в більшій мірі залежать від державних послуг, а вони контролюються «Грузинською мрією», що робить відкриту підтримку опозиції ризикованою.
Усі ці недоліки відображаються в опитуваннях. Недавнє опитування від Кавказького дослідницького ресурсного центру, Тбіліського соціологічного центру, показало, що виборці за межами Тбілісі висловлюють набагато більше довіри нинішньому уряду і набагато менше вірять, що будь-яка опозиційна партія їм близька.
Тут, у Кварелі, у серці виноробного регіону Грузії, сотні плакатів «Грузинської мрії» наклеєні на опори ліній електропередач і покинуті будівлі. Не видно жодного знаку будь-якої іншої політичної партії.
«На жаль, опозиційні партії нічого не роблять у Кварелі», – зазначив один із жителів, який підтримує опозицію і погодився говорити на умовах анонімності з побоювання утисків від місцевих органів влади.
«Мені дуже страшно. Цього року навіть тихіше», ніж під час попередніх кампаній. Головною темою в [регіоні] Кахеті щороку є ціна на виноград», – зазначив чоловік, додавши, що опозиційні партії не можуть висловити чітку позицію з цього питання.
«Це велика проблема», – каже він.
Що ж змінилося у Кварелі?
Раніше Кварелі – був надійною опорою «Об'єднаного національного руху». Колишній президент Міхеїл Саакашвілі, засновник партії, активно розвивав регіон під час свого президентства. Він часто привозив сюди іноземних гостей, щоб продемонструвати місцеві виноградники, і зрештою придбав тут власний будинок. Нині партія має сім місць у міській раді Кварелі, хоча більшість депутатів представляють «Грузинську мрію».
Все ж кореспондент Радіо Свобода потрапив на захід опозиційного блоку «Єдність заради порятунку Грузії», який об'єднує партії «Єдиний національний рух» та «Стратегію Агмешенебелі».
Оскільки зібрання широко не анонсували, то на нього прийшли тільки прихильники партії.
Більшість учасників мітингу були не з Кварелі, а приїхали автобусами з інших куточків області.
Схоже, що захід спеціально готували для ЗМІ: організатори встановили кран для того, щоб можна було зробити красиві знімки, а на початку ведучий закликав натовп: «Будьте веселі, плескайте, будьте захопленими!»
Будьте веселі, плескайте, будьте захопленими!
Картинка була ідеальною: захід сонця на березі озера Ілія, місцевої визначної пам'ятки неподалік від Кварелі.
Прихильники ЄНР зазначили, що під час правління Саакашвілі ця територія суттєво покращилася, наприклад, з'явилися велосипедна доріжка та волейбольні майданчики.
Але те, що захід проводився у віддаленому місці, прямо вказувала, що зустріч була лише для запрошених гостей та тих, хто дивився трансляцію у соцмережах.
А от прихильник опозиції, з яким журналісти спілкувалися того ж дня, не знав про цю подію, хоча має намір підтримати «Єдність заради порятунку Грузії» на виборах.
Вино і вибори
Питання закупівельних цін були у порядку денному зібрання, але все обговорення повернули на тему «Росія проти Заходу».
Леван Бежашвілі, колишній губернатор Кахетії та депутат від опозиційної ЄНР, сказав, що причина низьких цін на виноград полягає в тому, що Грузія продає багато свого вина до Росії, а не до Європи та Сполучених Штатів.
У разі перемоги опозиції, за словами голови ЄНР Тіни Бокучави, Грузія отримає 14 мільярдів доларів допомоги від ЄС, частина з яких піде на сільське господарство.
Такі заяви часто не є виправданими, вважає аналітикиця Самхарадзе, яка для звіту спостерігала за виступами опозиції по всій країні.
«Вони згадують вино, але не конкретно, не в контексті певного регіону. Кажуть, що «наше вино слід експортувати до ЄС, а для цього нам потрібно досягти певних стандартів».
Для фермерів це абстрактна перспектива, вважає експертка.
«Їм потрібно більше конкретики. Якщо регіону X потрібна певна державна програма щодо цього, регіону Y може знадобитися інший тип державного втручання. Цього їм не вистачає»
...створили гіршу ситуацію, ніж була раніше
Тим не менш, результат виборів важко передбачити, і загального невдоволення «Грузинською мрією» цілком може бути достатньо, щоб привести опозицію до перемоги.
Махвашвілі, водій вантажівки, що возить виноград, каже, що ще не вирішив, за кого буде голосувати, але точно не за «Грузинську мрію».
«Вони були при владі протягом десятиліття і створили гіршу ситуацію, ніж була раніше»
Він підтримував партію, коли вона тільки прийшла до влади, але він і його друзі та колеги змінили свою думку: «Ми голосували за «Грузинську мрію» в 2012 році, але з того часу за них ніхто не голосував».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Влада Грузії внесла до списку «іноагентів» українську організацію «Світанок» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ні – диктату Кремля». У Грузії протестують після слів Іванішвілі про намір вибачитися перед осетинами за війну 2008 року ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Грузинський прем’єр пов’язав кінець війни в Україні з перемогою Трампа у США ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Все в руках українців. Чи буде реалізований в Україні «фінський варіант»?