Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповіла, як її надихнула поїздка до Києва, і заявила про те, що ЄС вже думає про відбудову України після війни, а питання повернення викрадених українських дітей буде постійно на порядку денному Європарламенту.
Стійкість і сила духу українського народу перед обличчям такої незаконної і жорстокої агресії стали прикладом не тільки для нас, але й для всього світу
– Ви першою із високопосадовців ЄС відвідали Київ після початку широкомасштабної російської агресії проти України. Ваш візит був підтримкою для України і українців, бо ви показали, що Україна тепер є повноцінним членом європейської родини. Як ви оцінюєте тепер відносини між ЄС та Україною? І що було чи, можливо, все ще залишається вашим головним викликом і головним успіхом?
– Я добре пам’ятаю, як я сказала 1 квітня, що поїду до Києва висловити солідарність і дати надію Україні, підтримати мого колегу у Верховній Раді. Але в результаті я повернулася з більшою надією і з відвагою, яку мені дали українці. Стійкість і сила духу українського народу перед обличчям такої незаконної і жорстокої агресії стали прикладом не тільки для нас, але й для всього світу. І це те, що створило цю безпрецедентну єдність, про яку я не могла навіть уявити ще рік тому – між країнами Європейського союзу, а також між європейськими інституціями.
Найбільші виклики ще попереду. Те, що робить Росія є неприйнятним, і вона має бути притягнута до відповідальності
Ми змогли максимально чітко і недвозначно сказати, що Україна належить до Європи і ми зробимо все, щоб допомогти Україні перемогти у війні. І ця теза не змінюється і досі, вже через рік після вторгнення – 24 лютого. Кульмінацією став візит президента Зеленського 9 лютого до Європейського парламенту і Європейської Ради. Але зараз найбільші виклики ще попереду. Ми маємо посилювати санкції і продовжувати надсилати найпотужніші сигнали, щоб дати зрозуміти нашу позицію – те, що робить Росія є неприйнятним, і вона має бути притягнута до відповідальності.
– Президент України Володимир Зеленський під час свого візиту до Брюсселя закликав Європейський союз накласти санкції на російську ядерну промисловість, а також на виробників ракет і дронів. Як ви вважаєте, чи врахує це ЄС у своєму наступного пакеті санкцій? І чи можливо, що одного дня всі російські заморожені активи будуть вже конфісковані і направлені в Україну для її відбудови?
Щодо заморожених активів – це те, до чого вже закликав цей Європарламент. Тепер справа за Єврокомісією
– Щодо заморожених активів – це те, до чого вже закликав цей Європарламент. Тепер справа за Єврокомісією, яка має запропонувати правову базу для запуску цього процесу. Насправді ми часто обговорюємо, як саме ці кошти можуть бути використані для відбудови України. Україна потребуватиме багато мільярдів євро для таких базових речей, як доступ українців до електроенергії, до чистої питної води. Ми повинні думати також про відбудову міст, адже чимало міст просто зрівняні з землею через постійні російські бомбардування. Якщо нам не вдасться надіслати чіткий сигнал про те, що всі ті активи, які вже заморожені, можуть бути використані, то, на мою думку, це буде неправильно. Але я, безумовно, вважаю, і зараз я говорю як юрист, що це рішення має бути знайдене, щоб ми були потужною, єдиною і фінансово забезпеченою силою, щоб допомогти Україні у цій відбудові.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: До і після. Погляд з супутника на міста України, зруйновані РосієюВажливо, щоб росіяни наочно бачили результат цих санкцій
Що стосується санкцій – не можна зволікати з десятим пакетом санкцій. Це мусить бути сильний удар, він має справді відчуватися, бо дієві санкції – це ті, які утискають людей з найближчого оточення Путіна. І важливо, щоб росіяни наочно бачили результат цих санкцій. Сам факт, що ми готуємо вже десятий пакет санкцій, вже багато чого означає. Цей процес непростий. Кожен новий пакет санкцій складніший за попередній. І Європейський парламент закликає до включення фізичних осіб до санкційного пакету. Це надсилає чіткий сигнал про те, що ми не тільки не втомилися, а і наша відповідь на загрозу з боку Росії є пропорційною.
– Для України та для українців дуже важливо мати надію, що нарешті Росія буде притягнута до відповідальності за всі воєнні злочини в Україні, а спеціальний міжнародний трибунал може дати цю надію. Чи уявляєте ви як юрист, що Путін і Лукашенко колись постануть перед судом?
Наш парламент вже оголосив Росію державою-спонсором тероризму і вже закликав до створення трибуналу. Ми закликаємо, щоб цей трибунал розпочав свою роботу якомога швидше
– Я вивчала міжнародне право, ми з колегами працювали над цим питанням – існує чотири попередні приклади, коли подібні трибунали були створені для того, щоб переслідувати саме злочин агресії. Наш парламент вже оголосив Росію державою-спонсором тероризму і вже закликав до створення такого трибуналу. Тепер ми закликаємо до ухвалення рішення щодо складу цього трибуналу і до того, щоб цей трибунал розпочав свою роботу якомога швидше.
Адже ми бачимо, що Лукашенко досі очолює Білорусь, а ми називали його останнім диктатором Європи ще 20 років тому. А факт того, що у Білорусі понад півтори тисячі політичних в’язнів і, до того ж, опозиція просто не може виконувати свою роботу, бо якщо хтось і відкриває свого рота, то його відразу швидко стуляють. Подивіться, як Білорусь допомагає Росії з її збоченими злочинами агресії проти України. Тому для мене відповідальність є ключовою, і нею треба займатися вже зараз.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна і створення спецтрибуналу – Боррель заявив про «багато юридичних складнощів»– Українська влада повідомляла, що тисячі український дітей викрадені і депортовані до Росії, там їх намагаються русифікувати і фактично знищити їхню українську ідентичність. Що ви думаєте про це? Впевнена, що ви, як мати чотирьох дітей, поділяєте біль українських родин. Що може зробити Європа та Європейський союз, щоб зупинити це і повернути викрадених дітей?
Є факт – на нашому континенті є діти, яких викрадають, яких забирають у батьків. Європейський парламент фактично посилить свої вимоги та засудження цієї жахливої реальності
– Це абсолютне жахіття! Ми почали отримувати інформацію про це ще на початку війни. І зараз ми також бачимо, що це використовується як зброя залякування та погроз. Але є факт – на нашому континенті є діти, яких викрадають, яких забирають у батьків. В якому світі це може бути підтримано? Тож цей Європейський парламент фактично посилить свої вимоги та засудження цієї жахливої реальності, яка відбувається не так далеко від нас. Ми недостатньо зробили для цього. Це не може зникати з нашого порядку денного навіть на один день. Я знаю, що Олена Зеленська говорить про це вже давно, від початку агресії. Ми маємо звернути більше уваги на це питання і, власне, Європарламент посилить роботу у цьому напрямку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Викрадення і русифікація дітей із окупованих територій: як ОБСЄ реагує на воєнні злочини Росії– Чи вірите ви, що цей рік стане переможним роком для України?
– Я завжди буду в це вірити!
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Не заспокоїмося, поки Україна не переможе – заява Ради ЄС ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Не буде ніякої швидкої перемоги, а буде важка перемога» ‒ Марія Берлінська ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Українці не готові здаватися, навіть якщо РФ застосує ядерну зброю – Мюнхенський індекс безпеки ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Маріуполь візьмемо легко. «Азовсталь» не буде їм фортецею». Інтервʼю з морпіхом Михайлом Діановим до річниці масштабної війни ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Путін був упевнений, що за кілька тижнів буде в Києві» – Жозеп Боррель про 24 лютого 2022 року ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський: тиск на Україну щодо початку мирних переговорів не має сенсуМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.