«Енергоатом»: Захоплювачі Запорізької АЕС оголосили станцію власністю «Росатома»

Російські війська, які зайняли територію Запорізької атомної електростанції, замінували узбережжя Каховського водосховища, повідомило державне підприємство «Енергоатом» 10 березня. Крім того, за даними українського підприємства, російські військові на Запорізькій АЕС обговорюють наміри спрямувати електроенергію, яку вона виробляє, на Крим та окуповану частину Донбасу.

В якому стані зараз ЗАЕС та, чого вимагають від персоналу російські сили – в інтерв’ю для «Новин Приазов’я» розповів виконувач обов'язків голови «Енергоатому» Петро Котін.

– Яка зараз поточна ситуація на Запорізькій АЕС?

– Поточна ситуація не дуже змінилась, коли загарбники захопили атомну станцію. Зараз вони там перебувають, працює наш персонал, але працює під дулами зброї загарбників. Також там є військовий начальник, з яким виконувач обов'язків генерального директора атомної станції повинен все узгоджувати, все, включаючи технічні дії. На станції перебуває зараз близько 50 одиниць техніки загарбників, це танки, бронетранспортери, і також близько 500 російських солдатів, які зараз також на станції знаходяться. Вони, безумовно, тероризують персонал станції, тому люди працюють в дуже важких умовах, але зберігаючи вірність Україні.

– Можете ідентифікувати, які саме російські сили там знаходяться?

– Я не можу сказати, це є кадирівці, чи це були інші кавказці. Там фактично було два угруповання – російське і кавказьке. Зараз кавказьке угруповання відійшло звідси та тепер там тільки російські військові.

– Чи відрізняється ситуація на ЧАЕС й ЗАЕС?

– Самі станції відрізняються. Чорнобильська атомна станція – це історична назва. Фактично вона не є атомною станцією. Там немає палива, вона зупинена в 2001 році. Це просто історичний об'єкт. А Запорізька атомна станція, то працююча станція. 6 енергоблоків, це найбільша атомна станція в Європі. І дуже така ситуація напружена, ситуація небезпечна – 6 ядерних установок і також сьома відпрацьована. Вона контролюється людьми, які, по-перше, обстріляли її і, по-друге, дають свої накази професіоналам, які працюють там. Я розумію в ядерній енергетиці все, але повинен все погоджувати з тупими військовими начальниками, які нічого в цьому не розуміють.

– Ви вважаєте адекватною реакцію МАГАТЕ на ваші повідомлення щодо небезпеки, яка складається?

– Ми розуміємо чому реакція від МАГАТЕ була такою. МАГАТЕ це фактично та організація, яка була створена, якщо мене пам'ять не підводить, у 1953 році, після створення ядерної зброї, і саме для контролю цієї ядерної зброї.

Засновниками МАГАТЕ була Російська федерація, тоді це був Радянський Союз, Франція і США. Вони та залишаються засновниками й основними спонсорами. Там дуже багато працює російських спеціалістів.

Фактично, третя частина всього МАГАТЕ – це росіяни. Тому там позиція така – так, небезпечно, але прямої небезпеки немає зараз. І сама позиція, що виказується самим МАГАТЕ, – вона дуже стримана. І навіть інколи суперечить документам, які сама ж МАГАТЕ і випускає.

Один такий приклад вам можу привезти. На Чорнобильській атомній станції була заява про те, що там немає контролю за радіаційним фоном, тобто усі автоматичні заходи контролю по радіаційній обставині були вимкнені. Ми також не маємо контролю за радіаційним становищем там.

Це є небезпечний об'єкт, і при цьому ми не маємо інформації по радіаційній ситуації, і МАГАТЕ не має. При цьому вони кажуть, що ситуація спокійна. Але сама втрата контролю за радіаційним об'єктом, – це вже є аварійна ситуація за правилами МАГАТЕ.
Водночас, пан Генеральний директор вчора відвідав Туреччину, брав участь у переговорах, в тому числі з паном Кулебою (голова МЗС України – ред. ). І він виказував дуже серйозне занепокоєння. Наше зараз завдання – це отримувати від них занепокоєння, отримувати тиск на Росію та на загарбників, щоб біля наших об'єктів була зона безпеки 30-кілометрова. Щоб ніяких військових дій в зоні цих об'єктів не відбувалося.

– Наскільки нам відомо, керівництво МАГАТЕ виявляло бажання приїхати, принаймні на ЧАЕС. Що зараз із цим питанням, вам відомо?

– Наразі цим питанням і комунікацією з МАГАТЕ займається регулятор – пан Коріков (голова ДІЯРУ Олег Коріков – ред.), який ядерний регулятор України.

Він в контакті та це питання з'ясовує з паном Рафаелєм Гроссі (гендиректор МАГАТЕ – ред.), в мене також є контакт з паном Гроссі, я надаю йому безпекову інформацію, що стосується наших енергоблоків, наших електростанцій.

Наскільки я знаю, то поки рішення про те, щоб він відвідав Чорнобильську або Запорізьку атомну станції, немає. І, на мій погляд, це не потрібно роботи, тому що це не призведе ні до чого.

Треба робити рішучі дипломатичні кроки, щоб встановити ось ці зони, режим безпеки для будь-яких відвідувачів цієї зони, будь-яких експертів і після цього не контролювати саму станцію, де достатньо українських спеціалістів, які будуть контролювати радіаційний фон, як вони робили це до цього, а контролювати весь периметр атомних станцій. Це може бути безпекова місія ОБСЄ, чи інші місії в тому числі за участі МАГАТЕ, контролювати радіаційний стан на периметрі ось цих 30-кілометрових зон. Це наша думка і це ми рекомендуємо зробити.

– Навіщо російські сили замінували каховське узбережжя?

– Ну фактично вони використовують атомну станцію, як свою військову базу. І звичайно ми розуміємо, чому. Тому, що це укріплений об'єкт навіть в мирний час, є периметр станції, є огорожа, є відеоспостереження повністю по периметру станції, за усіма об'єктами, за усіма переміщеннями, за діями поблизу станції, все це контролюється з одного пункту керування. І ось вони захопили цей пункт і зараз контролюють самі ситуацію повністю на атомній станції. Мається на увазі, для себе безпекову ситуацію, фізичну. Вони будуть знати, якщо хтось буде підходити, наприклад ЗСУ, для того, щоб вибити їх звідси.

По-друге, станція має інфраструктуру для годування персоналу, для аварійних ситуацій. Там є сховище. Тобто це велике приміщення, де їхні солдати можуть знаходитись і фактично там є умови такі, що можна там спокійно перебувати.

Інформація з приводу мінування водосховища, вона надходить від нашого персоналу, який працює на станції, який бачить дії окупантів і також чує їх перемовини між собою. Тому ця інформація не перевірена на 100%, але це те, про що окупанти кажуть між собою. Говорять про те, щоб замінувати це водосховище і вони це вже роблять, щоб забезпечити захист зі сторони водосховища до території атомної станції.

– Скільки співробітників під контролем російських окупаційних військ?

– У нас всього працює на Запорізькій атомній станції 11 тисяч осіб. При цьому це так званий денний персонал, який працює над експлуатацією атомної станції, також який вдень виконує усі інші функції: адміністрування станції, ремонт, організація ремонту, організація хімконтролю, організації усіх інших допоміжних функцій. Кількість зміни – це близько 800 осіб – які зараз знаходяться там. Це ті люди, які безпосередньо керують атомною станцією та управляють енергоблоками.

Той персонал, який називається оперативний персонал, який змінний персонал. Там налагоджена зараз зміна цього персоналу, вони звичайно контролюються російськими загарбниками. Охорона на станції зараз змінна і її охороняють російські окупанти.

– Що стосується Південно-Української атомної станції, яка там ситуація, чи можна запобігати її захопленню?

– Південно-Українська атомна станція, там була дуже велика загроза. І зараз, після того, як вони захопили Запорізьку атомну станцію, вони рушили в напрямку Південно-Української атомної станції. Але вже був досвід Запорізької атомної станції, Чорнобильської атомної станції й ЗСУ все це розуміли та також адміністрація все це розуміла, тому там були вжиті відповідні заходи, для того, щоб це не допустити.

Їх зустріли на рубежі Вознесенська. Це місто за 35 кілометрів від атомної станції, там були виведені з ладу мости для того, щоб вони не пройшли, там їм дали бій і ЗСУ їх відкинули за Миколаїв і вони не змогли далі рухатися. Але намагання були дуже серйозні і дуже серйозний був бій, наскільки я знаю. Але вони не пройшли.

– Ми правильно розуміємо, мета росіян захопити всі чинні АЕС в України?

– Так, це їх мета (захопити усі атомні станції – ред.). І на Запорізькій атомній станції ми маємо кожного дня новини від окупантів. І що стосується останніх новини. Від сьогодні представники так званої військово-громадянської адміністрації приїхали на станцію, забрали менеджмент.

Вони прізвищ своїх не називають, говорять тільки що вони представники військово-громадянської адміністрації. Вони заявили менеджменту, що це зараз станція «Росатома», і більше вона до України не відноситься, і росіяни зайшли сюди надовго і це зараз територія Росії і тому атомна повинна працювати відповідно до указів «Росатому».

Персонал – вони всі патріоти. Якби в них була зброя там – вони б усіх їх перестріляли, але вони повинні слухати те, що їм говорять. Тобто вони зараз їздять по місту і з'являються в адміністрації Енергодару інколи.

Вони усім ось цю нісенітницю розказують, що це Росія, що це «Росатом» і все таке. Також вони розказують, що персонал може робити, що хоче, і збиратись і йти, куди хочете, вони все вирішать самі. Або будете працювати з нами, як частина «Росатому».

Але персонал розуміє, що це дуже важливий ядерний об'єкт. Якщо вони підуть, може бути ядерна катастрофа. Тому вони продовжують працювати під дулами зброї.

– Навіщо білоруська сторона запускає інформацію про приєднання Чорнобильської зони до їхньої енергосистеми?

– Вони запускають дуже багато фейків. Я думаю, що буде відновлено споживання від української енергосистеми. Це тільки шлях, який можливий в даній ситуації з військових міркувань. Питання тільки «Коли?».

Те, що вони запускають багато фейків, це тільки те, як працює їх пропаганда. Насправді те, що світова спільнота ніяк не реагувала на всю пропаганду, яку вони ллють у вуха своєму персоналу і своєму населенню в Росії й самі вірять в цю брехню.

Наприклад, 14 днів тому були привезені на станцію журналісти-пропагандисти, які мали завдання від Путіна за їх словами, показати, що усі щасливі від присутності російських загарбників на території України. Що значно підвищена безпека на Запорізькій атомній станції і взагалі ніякої загрози не існує.

Ну, вони бігали там з автоматами по станції, ловили усіх, кого можливо було піймати. Але ніхто їм ніяких інтерв'ю не давав, нічого не відповідав або посилав їх «за кораблем».

– Чи можна спрогнозувати подальші дії РФ після захоплення таких стратегічних об'єктів?

– Що стосується атомної енергетики, то дуже багато у них там всяких планів. В тому числі та що вони думають, будуть під «Росатомом».

Вони думають, що це так легко перевести весь цей об'єкт, ці 11 тисяч людей під «Росатом».

У «Росатома» немає скільки спеціалістів, щоб сюди їхати – це по-перше.

По-друге, якщо вони сюди приїдуть, їм буде дуже некомфортно. Це не та ситуація, що хтось їм буде радий. І цей персонал не буде тут працювати.

По-третє, завжди для цього «Росатому» Україна була кузнею кадрів. Ми приблизно два роки зараз працюємо на «Енергоатомі», щоб зупинити цю тенденцію. Щоб наш персонал не приїжджав до станцій Росатому, туди де вони будують за кордоном свої станції – Єгипет, Бангладеш, Туреччина.

Зараз у нас заробітна плата на атомних станціях перевищує ту, яку пропонують росіяни на своїх атомних. Персонал зараз з тої ж Білорусії направляє заяви, щоб ми їх знову прийняли сюди. І хочуть працювати у нас. Вони усі просто думали, що вони так легко заїдуть на своїх драних танках і захоплять наші атомні станції – це неможливо.

– Що має зробити світова спільнота, аби зупинити агресію РФ на українські стратегічні об’єкти?

– Потрібно встановити 30-кілометрову зону безпеки і прибрати тут усі бойові дії і також усі військові формування Російської Федерації. Тобто встановити зону ядерної безпеки.

Тому що це загроза не тільки Україні – вони загрожують усьому світу. Бо якби реактор розстріляли, було б гірше ніж на Фукусімі чи Чорнобильській атомній станції.
По-друге – це звичайно закрити небо над Україною і в першу чергу над ядерними об'єктами. І третє – встановити контроль з боку міжнародних спостерігачів, за контролем на цій 30 кілометровій зоні.

«Росія хоче повторити Чорнобиль»: важкі бої за запорізьку АЕС в Енергодарі

Українські атомні електростанції забезпечують близько половини електроенергії, потрібної державі, і мають 15 ядерних реакторів. Ядерне паливо, а саме тепловидільні збірки, що містять сполуки урану, Україна закуповує у двох постачальників: в американсько-японської компанії Westinghouse Electric і в російської «ТВЕЛ».