Нищать Хортицю і все живе. Якої шкоди російські ракети, дрони і КАБи завдають довкіллю Запоріжжя

«Кожна ракета несе забруднення повітря токсичними речовинами. Кожна балістична ракета – це крім ракетного палива, також ртуть».

«Не все те, що вирощується у Запорізькій області, наразі є безпечним».

«На всіх тих територіях, які мають водозабір нижче Дніпра, ситуація просто катастрофічна»

У Запорізькій області через війну сума збитків за забруднення повітря сягнула понад 208 млн грн, повідомила у жовтні пресслужба Державної екологічної інспекції Південного округу. У відомстві зазначили, що збитки пораховані з 24 лютого 2022 року і включають майже 200 фактів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок обстрілів та пожеж, які пов'язані з війною.

Докладніше про те, як війна впливає на екосистему Запорізької області, як у регіоні обраховують збитки, завдані довкіллю та скільки часу потрібно буде для подолання наслідків війни – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• У Запорізькому обласному Центрі контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я на початку жовтня повідомляли, що з атаками окупантів кількість шкідливих речовин у повітря міста зростає в десятки разів. Тож його стан атмосферного переважно незадовільний. Лабораторні дослідження показують перевищення забруднюючих речовин, таких як пил, сірководень, формальдегід, фенол та багато інших. Перевищення фіксують майже в кожному п’ятому дослідженні, зазначили в Центрі контролю та профілактики хвороб.
• Там також повідомили, що більшої шкоди завдають пожежі, які часто виникають після вибухів. Досить суттєво додає також відключення електроенергії, особливо в центрі міста, де через кожні декілька метрів працюють генератори. Один генератор викидає шкідливих речовин у 100 разів більше, ніж звичайний автомобіль.

Наслідки авіаційного удару РФ по Запоріжжю. Запоріжжя, 29 вересня 2024 року

Начальник управління державного екологічного нагляду природних ресурсів та промислового забруднення Запорізької області Держекоінспекції Південного округу Павло Касілов розповів «Новинам Приазов’я» про збитки, завдані регіону внаслідок російської агресії. Вони стосуються атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та природно-заповідного фонду.

«У нас вже розраховано 457 збитків на загальну суму 18 мільярдів 218 мільйонів 533 тисячі 949 гривень. Всі ці матеріали збитків ми скеровуємо до Запорізької обласної прокуратури й відповідними листами для долучення до кримінальної справи. Це тільки ті збитки, які розраховані на підконтрольній владі України території. Ті збитки, які завдані на іншій території області, будуть розраховуватися вже після деокупації та проведення всіх безпекових заходів. Тобто, сума буде значно більшою», – сказав він.

Як шкода завдається атмосфері та землі

Як обрахувати шкоду, яку військова агресія Росії завдає атмосферному повітрю?

Є три складові для обчислення збитків, пояснює посадовець Держінспекції:

• від горіння нафтопродуктів;
• від горіння будівель, матеріалів та інших речовин;
• від пожеж в екосистемах – горіння трави, лісової підстилки і дерев .

«У нас вже опрацьовано 199 розрахунків збитків, які виникають унаслідок пожеж за результатами ворожих обстрілів. Це по різних промислових, сільськогосподарських, енергетичних об'єктах, також господарські споруди, житлові будинки і пожежі в екосистемах. У нас на даний час розрахована загальна сума за забруднення атмосферного повітря на суму 208 мільйонів 220 тисяч гривень. Це та сума, яка спричинена неорганізованими викидами в атмосферного повітря внаслідок пожеж», – повідомив експерт.

Армія РФ завдала ударів по центру Запоріжжя ракетами с-300, 6 жовтня 2022 року

Збитки, завдані земельним ресурсам у Запорізькій області, перевищують 16 з половиною мільярдів гривень, зазначив начальник управління Держеконагляду.

За забруднення земельних ресурсів вже розраховано збитків на суму 1 мільярд 541 мільйон 8 тис. 856 гривень. Загальна площа забруднених земельних ділянок становить 132 390 квадратних метрів.

«Це та площа забруднення, яка спричинена внаслідок збройної агресії, влучання цих боєприпасів, ракет, бомб та інших озброєнь. Засмічення земельних ресурсів складає 307 525 квадратних метрів. Загальна сума розрахованих збитків становить 14 мільярдів 956 мільйонів 199 тис. 227 гривень. Взагалі, по земельних ресурсах у нас здійснені розрахунки по 254 об'єктам, загальна сума розрахованих збитків за засмічення та забруднення земельних ресурсів внаслідок агресії становить 16 мільярдів 500 мільйонів 208 тисяч гривень», – розповів Касілов.

«Нафтопродукти у Дніпрі»

Через війну збитків зазнають і водні об'єкти, каже Павло Касілов. Загальна сума становить 1 мільйон 636 тисяч гривень. В області зафіксовано три такі випадки.

«Найбільші збитки завдаються річці Дніпро, внаслідок потрапляння туди нафтопродуктів, коли були обстріли Дніпрогесу. По природнозаповідному фонду збитки були унаслідок обстрілу заповідника «Хортиця» на острові Хортиця. Це територія геологічного заказника загальнодержавного значення. Там відбулися пошкодження та знищення донної рослинності внаслідок втрати води. Також є пошкодження і дерев, і водних живих ресурсів. Загальна сума розрахованої шкоди становить 1 мільярд 508 мільйонів 468 тисяч гривень», – повідомив посадовець.

«Страждає екосистема острова»

Острів Хортицю російські військові обстрілюють ракетами, безпілотниками і навіть керованими авіабомбами. Всього він зазнав понад 40 влучань, розповів «Новинам Приазовʼя» виконувач обов'язків завідувача відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко.

«Страждає в першу чергу природа, бо відбуваються масштабне забруднення ґрунтів. Ми знаємо, що, по-перше, це забруднення цими вибуховими речовинами, залишками горіння, ракетного палива, будь-що, що прилітає, воно залишає сліди. І ще це механічне забруднення ґрунту уламками цих засобів ураження. Тому що, на жаль, в українському законодавстві не передбачене прибирання оцих маленьких сковочок, які розлітаються на дуже значені території. Наприклад, якщо ми візьмемо от останнє влучання КАБів по території острова, то розліт уламків відбувається на територію радіусом близько 150-200 метрів. Це, насправді, величезна територія. Крім того, страждають, звісно, екосистеми острова. Не всі влучання відбулися у природні комплекси. Були влучання і у забудову, коли відбувалося руйнування саме будівель», – розповів він.

«Під загрозою рідкісні птахи»

Геологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», розташований на острові Хортиця, зазнав різноманітної шкоди через російські обстріли, каже Муленко. Збитки, завдані заказнику, також обраховуються.

За його словами, через авіаудари відбулося руйнування природних комплексів, а уламками зносяться цілі дерева, часто після влучань виникають пожежі природних комплексів, через це вигоряють території трав'янистої рослинності.

Хортиця після руйнації греблі Каховської ГЕС та обміління Дніпра, 23 липня 2023 року

«Там, звісно, що живуть якісь тварини. Руйнуються дерева, на яких особливо часто в заказнику є гнізда тварин або птахів. У нас на території заказника є три гнізда Орлана-білохвоста, які охороняються на міжнародному рівні. І от одне влучання було недалеко від цього гнізда. Зараз ми ще цього птаха фіксуємо, але чи повернеться він на гніздо навесні, коли вони будуть саме гніздуватися, ми не знаємо. Саме через влучання різноманітних боєприпасів нараховано шкоди близько 2 мільйонів гривень. Внаслідок підриву Каховської ГЕС завдано шкоди заказнику «Дніпровські пороги» через засушення заплавин, бо знаємо, що південна частина острова Хортиця це була мережа озер і проток, які зараз висохли. На сьогодні шкода, яка обрахована за цим фактом складає 1,5 мільярда гривень», – поділився він.

Водночас на Хортицю прилітають птахи з більш небезпечних територій, зокрема з архіпелагу «Великі і Малі Кучугури» та з «Асканії Нова», додав Муленко.

Експерти фіксують переліт рідкісних птахів з Асканії-Нова на Хортицю

«Ми фіксуємо приліт, в тому числі раритетної компоненти фауни, птахів, які занесені до міжнародних охоронних документів і до Червоної книги України. Якщо раніше ми їх фіксували лише на прольоті, одиничні випадки, одну особину на два роки, то зараз ми їх фіксуємо постійно, тому що в їхньому середовищі, де вони зустрічалися зазвичай, зараз ведуться активні бойові дії. Там шумове навантаження, пожежі, для них це несприятливі умови. Тобто вони перекочували північніше і оселилися саме на Хортиці», – пояснив експерт.

«Небезпечні врожаї»

Голова громадської організації «Екосенс» із Запоріжжя Тетяна Жавжарова розповіла «Новинам Приазов'я», що у цій області, яка є прифронтовою, вплив війни на довкілля не припиняє накопичуватися.

Працівники рятувальної служби дістають уламки російської ракети з озера в Запоріжжі, 31 березня 2023 року

«Кожна ракета, кожен снаряд, який розривається, кожен дрон, навіть якщо їх знищили, вони не нанесли безпосередню фізичну шкоду людям чи будівлям, а просто були збиті. Кожна ця ракета несе забруднення повітря токсичними речовинами, які утворюються внаслідок згорання, в першу чергу ракетного палива. Далі через згорання електронних компонентів, які є в ракеті, і відповідно під час вибуху забруднюється повітря, токсичні сполуки накопичуються в ґрунтах. Кожна ракета, зокрема балістична, це крім ракетного палива, також ртуть. Ртуть, як відомо, це важкий токсичний метал, який накопичується в ґрунтах. Разом з ґрунтами, рослинами, тваринами, рибою, через харчові ланцюжки потрапляє до організму людини й, на жаль, накопичуються протягом усього життя. Тобто, відповідно якщо фермери Запорізької області зараз героїчно продовжують працювати, вирощувати врожаї, то далеко не все те, що вирощується, наразі є безпечним», – наголосила вона.

«Повернулися буревії та смерчі»

Великої шкоди екосистемі Запоріжжя завдало руйнування Каховської ГЕС, зазначила екологиня. Вона вказує на зростання концентрації забруднювальних речовин у дніпровській воді.

Обмілівше Дніпро у Запоріжжі, серпень 2024 року

«Зокрема, ми зараз працюємо активно із Кушугумською громадою, водозабір який лежить в районі Запоріжжя, нижче Дніпровської греблі. І от там, у всіх тих територіях, які мають водозабір, нижче Дніпра, ситуація просто катастрофічна. Там знижується рівень води в малих річках, в артезіанських свердловинах. З цим намагаються впоратися місцеві громади. Оця посуха, яка теж є наслідком руйнування Каховського водосховища, посилила кліматичні зміни, які були руйнівними для Запорізького регіону. До нас повертаються вітровії, з'явилися навіть смерчі, якісь буревії, яких не було багато років», – зауважила експертка.

Вплив війни на довкілля може мати довгострокові наслідки, але з ними держава поки не має можливості працювати, додала Жавжарова. За її словами, зараз природа по можливості самовідновлюється.

Вже не пустеля: як змінюється територія, яка раніше була під водою Каховського водосховища (фотогалерея)

Так, ті ліси, які виросли на осушеному дні Каховського водосховища, зараз певним чином переробляють накопичені забруднені ґрунти, відбувається зміна екосистем.

Водночас громади намагаються боротися із проблемами водопостачання – бурять артезіанські свердловини, що вже є економічною проблематикою через екологічні наслідки спричинені війною, зазначила екологіня.

На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.