«Буде друга фаза війни. Кремль готується». Що думають на півдні України про переговори з РФ

Якими є результати переговорів української та російської делегацій у Стамбулі? Як ставляться до переговорів політики та експерти з півдня України? Які ризики має представлений формат гарантій безпеки для України? Ці запитання обговорювали в програмі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

• 29 березня у Туреччині завершилися переговори української та російської делегації. Сторони не підписували жодних документів, але українська сторона запропонувала свій формат договору щодо гарантій безпеки для України. Про це розповів очільник делегації, народний депутат від «Слуги народу» Давид Арахамія. За його словами, українська делегація наполягає на існуванні міжнародного договору, який підпишуть і ратифікують усі гаранти безпеки.
• Серед гарантів своєї безпеки Україна бачить насамперед країни Ради безпеки ООН (зокрема постійних її членів Велику Британію, Китай, Сполучені Штати Америки, Францію, Росію, а також Туреччину, Німеччину, Канаду, Італію, Польщу, Ізраїль).
• Представник Росії на переговорах Володимир Мединський, своєю чергою, заявив, що Росія отримала письмові пропозиції від України, які підтверджують її прагнення до нейтрального та без’ядерного статусу. Мединський назвав переговори Росії та України конструктивними.
• Президент України Володимир Зеленський прокоментував результати переговорів української і російської делегацій. За його словами, сигнали з переговорного майданчика можна назвати позитивними, але підстав для довіри представникам Росії немає. Володимир Зеленський також зазначив, що у переговорах із Росією не має і не буде жодного компромісу щодо територіальної цілісності та суверенітету України.

«Обіцянкам Росії довіряти не варто»

Як ставляться до результатів переговорів на півдні України, частина якої після нового вторгнення російських військ перебуває в окупації, ми поговорили з представниками місцевої влади та експертами. Так, депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін вважає, що «обіцянкам Росії довіряти не варто». На думку депутата, російська влада наразі прагне затягнути час, аби посилити свої військові угруповання для повного захоплення Донецької і Луганської областей.

«Я думаю, що їхня мета – просто затягнути час, бо вони розуміють, що вони не можуть нічого зробити з Києвом, і тому їхня мета – перекинути техніку, щоб з додатковими силами захопити повністю Донецьку та Луганську області і, можливо, укріпити Херсон і ті частини, де вони захопили там, наприклад, Мелітополь. Тому немає ніяких сподівань на те, що Росія хоче припинити війну. Коли люди хочуть припини війну, вони кажуть про компроміси. А коли ми чуємо на їхньому телебаченні не про компроміси, а продовження мілітаристських закликів про знищення України цілком, то ніяких сподівань не повинно бути», – вважає Бородін.

Він наголошує на тому, що Україні потрібно лише більше отримувати допомоги від європейських і американських партнерів.

«Укріплюватися, отримувати спеціальну техніку для того, щоб ми могли протистояти в повітрі російській авіації, яка просто знищує наші міста. Іншого варіанту в нас немає, на жаль. Тобто, нинішнє керівництво Росії, воно не може з нами домовитися, з Україною, тому що, за їхньою концепцією, «України не існує». І більшість українців для них – «нацисти, фашисти». Тому які домовленості можуть бути з людьми, які так думають», – додав депутат.

Максим Бородін також зазначив, що суттєвою проблемою зараз залишається інформаційна блокада як Маріуполя, так і тих населених пунктів на півдні, які опинилися під контролем російських військових. Адже жителі цього регіону через відсутність будь-якого зв'язку не мають інформації про реальний стан справ в Україні.

«Я вважаю, що зараз одна з помилок, яку ми зробили в Маріуполі і потрібно зараз її виправляти, – це відсутність інформації ззовні. Тобто, люди зараз не мають, наприклад, в окупованому Маріуполі ніяких контактів про те, що коїться ззовні. Тому зараз потрібно використовувати якісь альтернативні методи для доставки туди інформації про те, що дійсно коїться. Тому що фактично люди, які виїжджають, вони фактично не знали, наскільки інші міста захоплені або не захоплені, які успіхи в України, або «України вже немає» і «вона захоплена». Тому це дійсно дуже важливе питання, з точки зору донесення інформації туди, де немає інтернету, де немає світла. За останні дні по узбережжю Азовського моря вони (російські військові – ред.) повністю відключили станції сотового зв’язку. І на сьогодні там немає взагалі ніякого зв’язку», – пояснив депутат.

«Першочергове питання – евакуація маріупольців»

Інший депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін вважає, що на українсько-російських переговорах першочерговим питанням мала би обговорюватися евакуація всіх жителів Маріуполя.

«Для мене як для жителя Маріуполя першочерговим питанням, яке повинно було розглядатися, це повна евакуація жителів Маріуполя. Це питання повинно було стояти першим навіть перед переговорами. Що початок переговорів повинен був бути тоді, коли російські терористи забезпечать вільний вихід, вільну евакуацію усім мешканцям Маріуполя. Далі можна було розмовляти. Знаєте, я можу навести таку цитату Вінстона Черчилля, коли частина міністрів запропонувала йому піти на перемовини з Німеччиною нацистською, при співпраці з Італією, він тоді сказав таку фразу: «Не можна домовитись з тигром, коли ваша голова знаходиться вже в його пащі», – прокоментував депутат.

«Тому так ситуація виглядає і зараз. У нас в Україні – десятки тисяч загиблих, у нас повна руйнація міст. Маріуполь знищений фактично весь. І, власне кажучи, на цих перемовинах в мене питання – хто буде відповідати за всі ці злочини? Вбивства людей, поранення людей – це воєнні злочини і має бути воєнний трибунал. Не можна домовитись так, щоб хтось уникнув покарання з цього приводу. Другий етап – це шкода, заподіяна Україні, та шкода, заподіяна кожному, тут постає питання, хто буде відшкодовувати – держава Україна? Чому? Чому Україна повинна відшкодовувати своїм громадянам за ті руйнування, за ті знущання, які зробила терористична держава?» – додав Забавін.

Чого очікують у Бердянську?

Один із депутатів Бердянської міської ради, прізвище редакція не називає з міркувань безпеки та переслідування з боку окупаційних сил, розповів, що, за його спостереженнями, багато жителів міста відстежують хід україно-російських переговорів, очікують на деокупацію і не йдуть на співпрацю з російськими військовими.

«Багато мешканців сподіваються й очікують на наступний раунд переговорів і вони розуміють, що від цих переговорів дійсно щось залежить в подальшому ході війни. Але я, до прикладу, думаю, що Росія вміє лише силою. Росія прийшла сюди силою, прийшла сюди війною і силу вона розуміє, вона повинна відчути і вона її відчуває – нашу силу. Тому ми розуміємо, що деокупація нинішнього півдня і південного сходу України можлива виключно силовим, виключно військовим способом», – зазначив депутат.

Він підкреслив, що «Росія наразі зламала зуби об українців, не отримала гідної підтримки від людей, від місцевого населення», в тому числі в Бердянську.

Також депутат вказав на те, що Росії не вдається реалізувати сценарій з проведенням так званих референдумів у південних містах України.

«З Бердянська виїхало немало людей, молоді активної, інтелігенції, але вони виїхали через свої якісь страхи. Але дуже велика кількість людей залишається досі, такі як ми. Ми розуміємо що скоро відбудеться деокупація. Також ми розуміємо, що Росії не вдається реалізувати той сценарій, який був в Донецьку та в Криму окупованих. Бо тут ані референдуму, ані видачі російських паспортів під камери зробити не можуть. Хіба що нагнати якихось людей незрозумілих», – сказав він.

Політолог із Бердянська Іван Харченко вважає, що окрім нейтрального статусу, Росія буде наполягати на визнанні Україною незалежності окупованих територій Донбасу і відмові від Криму.

Також Харченко зазначив – у випадку, якщо економічні проблеми західних країн через запроваджені санкції стануть суттєвими, вони можуть спонукати українську владу до більш результативних переговорів з Росією.

«Треба зрозуміти, що Україні для боротьби потрібні ресурси й треба розуміти, що певний біль, який у нас є, – на Заході його бачать, але це не зовсім їх біль. І коли економічні проблеми на Заході стануть важливими, внаслідок санкцій, внаслідок наших громадян, що знаходяться там, – це певні також проблеми та демографічні, і фінансові, – то це призведе до того, що нас будуть активніше спонукати до переговорів. І фактично, ми будемо вимушені…», – вважає Харченко.

«Це білий шум»

Політтехнолог із Херсонщини Олег Зайченко вважає, що україно-російські переговори не матимуть результатів. На думку експерта, Росія тягне час, щоб переформатувати війська і розпочати другу фазу війни.

«Бліцкригу не сталося, росіянам потрібно переформуватись, вони робили поліцейсько-армійську операцію і виявилося, що вона провалилася. Тепер вони роблять армійську операцію. Друга фаза буде тяжкою, скажемо так, не найтяжчою, але тяжкою. Тому що вони таки перероблять в армійську операцію і тому буде армійська операція, а не поліцейська, як вони планували спочатку. Тому їм потрібен час на переформатування, зробити переформатування частин: одних вивести, інших завести, доукомплектувати, їм потрібно змінити керівництво. Тут багато чого можна зробити з військової точки зору у них. У нас також є завдання, потрібно робити деякі потреби в нашій обороні», – вважає Зайченко.

Він вважає, що не треба звертати уваги на ці перемовини і готуватися давати відсіч армії РФ.

«Добре, що вони йдуть (перемовини – ред.), хай вони йдуть, це просто «білий шум», який взагалі ні до чого не призведе», – додав Зайченко.

Депутат Херсонської обласної ради Сергій Рибалко зауважив, що в заявах представників делегацій не йдеться про відповідальність Росії за вже скоєні воєнні злочини. Також, на думку депутата, закінчення війни має відбутися саме на умовах України.

«Ми повної інформації не знаємо (щодо перемовин – ред.), тому я думаю, що дуже зарано комусь кричати, що це зрада, або дуже зарано кричати, що як все добре. По-перше, ми знаємо, що словам росіян вірити не можна, що це в більшості своїй може бути маніпуляція, затягування часу. Така собі заманка про те, що вже все нормально, ви розслабляйтеся, а ми вам вдаримо в спину. Тобто такі варіанти теж не виключені. І друге, ми не бачимо і не розуміємо багатьох речей. Я думаю, що це переговорний процес, він досить складний і над ним ще дуже багато потрібно працювати», – вважає Рибалко.

Вторгнення Росії в Україну: війна на супутникових знімках – фотогалерея

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розповів, що, на його думку, формат, про який розповіла українська делегація, «не надасть Україні необхідних гарантій безпеки».

«Єдиним гарантом безпеки є п'ята стаття Вашингтонської угоди про створення Північноатлантичного альянсу. Це стаття, яка зобов'язує приходити на допомогу тій країні, на яку напали. Не існує на сьогоднішній момент інших прикладів гарантій безпеки, які б діяли. Сторони промацують позиції одна одної, сторони удають, що вони говорять про це, насправді говорять про зовсім інше», – зазначив експерт.

Також Сергій Данилов зауважив, що запровадження нейтрального статусу в Україні – це тривала процедура, яка не може розпочатися, поки в країні йде війна.

«По-перше, ми не можемо змінити конституцію під час воєнного стану, у нас війна, режим прямо забороняє подібні дії. По-друге, у нас точно не буде необхідних голосів для зміни в конституцію. По-третє – це тривала процедура. Всі ці три фактори роблять ймовірність змін до конституції і проголошення так званого нейтрального статусу – не більше ніж риторичним прийомом і предметом віртуального торгу. Українська делегація може це обіцяти, пояснюючи обставини, для того, щоб робити вигляд, що перемовини йдуть», – додав експерт.

За даними Офісу генпрокурора України, від часу масштабного вторгнення військ Росії зареєстровано 3 568 воєнних злочинів та злочинів агресії.

Міністр юстиції України Денис Малюська 27 березня заявив, що в разі визнання Міжнародним кримінальним судом воєнних злочинів російських військ причетні до них можуть бути затримані в будь-якій країні, яка визнає юрисдикцію цього суду. Таким чином він прокоментував можливий результат такого рішення МКС – за його оцінкою, «наслідки будуть сумні».

Державний секретар США Ентоні Блінкен 23 березня заявив, що російські військові скоїли воєнні злочини під час свого вторгнення в Україну.

17 березня стало відомо, що прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан відправив Росії офіційний запит щодо зустрічі з представниками компетентних органів та обговорення ситуації в Україні, щоб «взаємодіяти з усіма сторонами конфлікту»​. Він додав, що важливо, аби «Російська Федерація брала активну участь у цьому розслідуванні, і я готовий зустрітися з ними».

Україна не входить до МКС, проте подала дві заяви, визнавши юрисдикцію суду щодо можливих злочинів, скоєних на території країни з 21 листопада 2013 року. З урахуванням розширення конфлікту Хан 28 лютого заявив про намір включити у процес розслідування і нові можливі злочини, що підпадають під юрисдикцію МКС.

Кремль категорично відкинув слова Хана про нібито вагомі підстави для справи проти Росії через розпочату нею так звану «операцію».

Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні. Обстріли житлових районів ведуться з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.

Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».