Власник підприємства «Агрокоін» Андрій Чорний повідомив, що його тепличний комбінат «Енергодар» захоплений окупаційними військами Росії за сприяння колаборантів. За його інформацією, окупаційні сили використовують гроші з продажу огірків та помідорів у власних цілях. Зокрема, переводять у готівку українські зарплати працівників Запорізької АЕС. Господар комбінату розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я», що його збитки становлять близько ста мільйонів гривень. Редакція також поспілкувалася з «призначеним» російськими силами «головою» Енергодару Андрієм Шевчиком.
Військове захоплення
Власник «Агрокоіну» Андрій Чорний розказав, що після того, як Енергодар зайняли російські війська, на його комбінат разом з озброєними людьми прийшов ексдепутат міської ради від партії ОПЗЖ Андрій Шевчик.
Усім оголосили, що моє підприємство мені не належить – належить містуАндрій Чорний
«Є такий пан Шевчик, який із військовими приїхав на моє підприємство. Оголосили, що моє підприємство «націоналізують» і що всі кошти використовуватимуться для потреб міста. Співробітників змусили працювати далі. Усім оголосили, що моє підприємство мені не належить – належить місту. Таким чином зв’язок із моїм підприємством був перерваний», – розповів Чорний.
«Новини Приазов’я» зателефонували Шевчику, який пішов на співпрацю з російськими окупаційними силами. Він сказав, що вважає Енергодар «не окупованою, а звільненою територією». На запитання, хто дав право «націоналізувати» приватне підприємство, колаборант відповів, що «комбінат переданий у власність міста».
– Хто вам надав такі повноваження? – уточнили ми.
– Я надав такі повноваження як «голова міста», – відповів Шевчик.
- Мер Енергодару Дмитро Орлов 24 березня повідомив про складання своїх повноважень більшістю депутатів Енергодарської міськради «для недопущення використання їхніх голосів під примусом – для створення будь-яких незаконних «народних республік» на території Енергодару під керуванням країни-агресора».
- 27 березня Шевчик оголосив себе «головою» «Громадської ради самоврядування Енергодару». На цю посаду його ніхто не обирав. Чинний мер Орлов наголосив, що «так звана «рада» немає жодного стосунку до юрисдикції України».
- До захоплення Енергодару російськими окупаційними силами Андрій Шевчик працював на посаді провідного інженера з експлуатації устаткування ЗАЕС. 28 березня «Енергоатом» звільнив його на підставі закону про колаборантів.
«Ця людина навіть не з вулиці, а з підворітні. Таким там (у владі Енергодару – ред.) точно не місце», – схарактеризував особу Шевчика власник агропідприємства.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Напад Росії. Битва за південь (хроніка)«Не діє жоден закон: ані РФ, ані України»
За словами Чорного, на початку російської агресії комбінат тільки отримав перший врожай овочів. Лише частину продукції вдалося продати, решту роздали на благодійність та викинули, каже бізнесмен.
«Ми не заробили на нашому підприємстві ні копійки грошей (цього року – ред.). І тільки вони побачили, що починається якась реалізація (ми почали налагоджувати постачання через Василівку на Запоріжжя з конвоями) – вони прийшли й «віджали» наше підприємство», – додав Чорний.
Як розповідає господар бізнесу, він поїхав із міста до захоплення підприємства. На комбінаті залишилися заступник директора та працівники.
«Вони (Шевчик із російськими військовими – ред.) прийшли з автоматом і сказали: «Це наше – і все». Зі слів заступника директора підприємства, він сказав: «Я тоді звільняюся, якщо ви «націоналізуєте» наше підприємство». – Вони йому сказали: «Ти можеш звільнитися тільки в яму. Або ти працюєш, або ми тебе кинемо у підвал». Ось така погроза була. Ми це перевіримо згодом: чи так було, чи інакше було, чи, може, це змова була. Це перевірятиме слідство», – каже фермер.
У розмові з «Новинами Приазов’я» Андрій Шевчик підтвердив, що приходив на комбінат з «військово-цивільною комендатурою»: «А з ким мені приходити? Скажіть, з ким мені приходити, якщо мене вбити хочуть?! З ким приходити – з «нацменами», «фашистами», так?!»
Він зазначив, що захоплені підприємства «повернуть господарям після того, як вони повернуться до міста».
Ми розрахуємося – все віддамо, як тільки господарі приїдуть назадАндрій Шевчик
«Треба було залишитися й далі працювати на цих територіях. Ми розрахуємося – все віддамо, як тільки господарі приїдуть назад. Якщо культурно усе буде, то можемо підписати з ними угоди про спільну діяльність», – каже Шевчик.
На зауваження журналіста про те, що недоторканість приватної власності гарантує навіть Конституція Росії, Шевчик відповів: «На нашій території не діє жоден закон: ані РФ, ані України. Ми працюємо у відповідності до Женевської конвенції».
Власник агрокомбінату каже, що звернувся до правоохоронних органів України. Свої збитки він оцінює орієнтовно у сто мільйонів гривень.
Готівка для працівників ЗАЕС
Андрій Чорний стверджує, що вторговану готівку за крадені огірки та помідори використовують для українських зарплат співробітників Запорізької АЕС.
«Продукцію (агрокомбінату – ред.) продають за готівку. Працівники атомної електростанції отримують кошти на картки, а в нашому регіоні купити карткою ані ліки, ані продукти вже неможливо. Тому що великі супермаркети вже закриті, й товари продаються лише маленькими магазинчиками та здебільшого за готівку. Для того, щоб людям отримати готівку, вони з карток переказують окупантам гроші, а вони (представники окупаційних сил – ред.) гроші, які отримали з торгівлі з мого підприємства, видають готівкою людям», – пояснив бізнесмен.
В одному зі своїх відеозвернень Шевчик також повідомляв, що у жителів Енергодару є можливість отримати готівку з карток.
«Почався процес переведення у готівку (коштів – ред.) з банківських карток під десять відсотків. П’ять відсотків від цієї суми йде на поповнення бюджету», – сказав він, не уточнивши, про який саме бюджет йдеться.
Редакція звернулася до оператора Запорізької електростанції підприємства «Енергоатом» і попросила прокоментувати, чи дійсно співробітники ЗАЕС використовують кошти захопленого підприємства «Агрокоін» для переведення у готівку своїх зарплат. На момент публікації відповіді не отримали. Позиція «Енергоатому» буде оприлюднена, як тільки надійде в редакцію.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.