Сейм Латвії затвердив латиську мову як єдину мову навчання середньої освіти

Під час одного з недавніх протестів у Ризі проти збільшення частки навчання державною мовою. Організаторами протестів проти цього виступав «Російський союз Латвії»

У Латвії Сейм схвалив поправки до закону про освіту, що стосується переходу на латиську мову як єдину мову навчання загальної середньої освіти.

Як повідомляється на сайті Сейму, перехід буде поступовим і завершиться до 2021/2022 навчального року.

Згідно з поправками, в програмах освіти нацменшин не менше 50% предметів повинні викладатися латиською у 1-6 класі, а в 7-9 класі – не менше 80%.

Поправки стосовно мови навчання в 1-7 класі набудуть чинності 1 вересня 2019 року, 8, 10 та 11 класах – 1 вересня 2020 року, а в 9 і 12 класах – 1 вересня 2021 року.

«Офіційна мова як мова навчання є важливою передумовою забезпечення рівних можливостей для всієї молоді. Це питання мовних навичок, а також соціальної згуртованості. Перехід мав відбутися давно, у 1990-х роках; і сьогодні ми не повинні обговорювати необхідність переходу, а зосереджуватись на практичних аспектах ініціативи», – сказав голова комітету з питань освіти, культури та науки Олдіс Адамович.

Він наголосив, що перехід не повинен сприйматися як загроза для нацменшин, оскільки це не передбачає позбавлення дітей можливості вивчати рідну мову, а у школах будуть курси з літератури, культури і мови нацменшин.

Нині в Латвії у школах для національних меншин (у першу чергу російської) 60 відсотків викладання здійснюється державною мовою, 40 відсотків мовою меншини. Реформа освіти в Латвії передбачає, що навчання латиською складе 80 відсотків, мовою меншини 20. Росіяни і «російськомовні» в Латвії вже кілька разів протестували проти цього. Організатором протестів щоразу виступав «Російський союз Латвії».

За даними латвійських спецслужб, ця політична партія пов’язана з Кремлем і отримує фінансування від Міністерства закордонних справ Росії.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

«Принципово не спілкуюся російською». Єгор Гуськов про досвід переходу на українську мову

Японський дипломат говорить українською, бо «аналізувати Україну треба не через Росію»

«Треба усвідомити: якщо хочеш Україну, треба вивчати українську мову» – Емма Андієвська

Добре жити в Україні. Культура і мова – запорука успіху

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову