Скасування закону «Про засади державної мовної політики», більше відомого як «закон Ківалова-Колесніченка», створює невизначеність, яку треба заповнити новим законом, зазначає народний депутат Ірина Подоляк. Проект такого закону вже зареєстрований в Раді, і Подоляк переконана, що його провал стане ганьбою парламенту. Співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда додає, що новий закон концентрується на державній мові і не утискає права національних меншин.
«Закон Ківалова-Колесніченка» було скасовано одразу після перемоги Революції гідності голосуванням парламенту, але тодішній виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов не підписав цього рішення. Народний депутат від «Самопомочі» Ірина Подоляк стверджує, що закон стає нечинним саме внаслідок рішення Конституційного суду, а рішення Верховної Ради чотирирічної давнини можна вважати правовою колізією.
«Треба пам’ятати, що це був не просто 2014 рік, а ті дні, коли російські війська заходили на територію Криму. Зрозуміло, що ситуація була доволі складною. Які були мотиви в пана Турчинова – про це скаже пан Турчинов», – припускає вона в ефірі «Ранкової Свободи».
Після скасування «закону Ківалова-Колесніченка» питання застосування державної мови стало неврегульованим, каже громадський діяч Максим Кобелєв, хоча й вітає скасування закону Ківалова-Колесніченка.
Актуалізується питання про новий мовний закон. В парламенті лежить законопроект, напрацьований громадськістюМаксим Кобелєв
«Актуалізується питання про новий мовний закон. Як відомо, вже рік, фактично, в парламенті лежить законопроект, напрацьований громадськістю, підтриманий комітетом, підтриманий всіма фракціями, фактично, парламенту проукраїнськими. Тобто є висновок комітету, є всі передумови його просто брати і вносити в зал, ставити на розгляд. Як на мене, це буде найбільш коректний вихід із ситуації. Бо дійсно, зараз не зрозуміло, яка ситуація».
Наразі мовну політику в Україні регулює Конституція, яка визначає державною мовою українську. Проте Подоляк вважає, що ця норма надто загальна і створює певну невизначеність та можливості для трактування.
Законопроект про державну мову – це питання перебуває не в правовій площині, а в політичнійІрина Подоляк
«Законопроект про державну мову – було б бажано, щоб він якнайшвидше був внесений у Верховну Раду і ухвалений. Але зрозуміло, що це питання, на мій превеликий жаль, як завжди в Україні, через різноманітні ідеології, впливи московські перебуває не в правовій площині, а в політичній. Тому консультації, безсумнівно, потрібні. Якщо ця Верховна Рада після початку війни, після такої кількості жертв не ухвалить нарешті мовний закон – я вважаю, що це буде великою ганьбою цієї Верховної Ради», – впевнена вона.
За її даними, зараз у парламенті знаходиться чотири законопроекти про забезпечення статусу державної мови, серед них – проект 5670-д, однією з авторів є сама Подоляк.
Законопроект є найбільш повним, досконалим, який написаний з найбільшою любов’ю і увагою і до українців, і до національних меншинІрина Подоляк
«Я вважаю, як один із багатьох ініціаторів законопроекту, що він є найбільш повним, досконалим, виваженим, таким законопроектом, який написаний з найбільшою любов’ю і увагою і до українців, і до національних меншин, хоча він не регулює мови національних меншин», – аргументує парламентарка.
Водночас вона сумнівається, що за законопроект проголосує найбільша фракція в парламенті – «Блок Петра Порошенка», і пов’язує це з браком політичної волі до ухвалення закону в самого президента.
«Це фантомні болі і страхи, що знову ж таки, цей законопроект щось там буде розколювати. Хоча більше розколоти, ніж в нас в державі є розкол, пов’язаний з війною і кризами постійними, нічого вже не може. Найбільше розколює українське суспільство не закон про державну мову, а невикорінена корупція», – стверджує Подоляк.
Співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда згадує, що «закон Ківалова-Колесніченка» свого часу спричинив значний резонанс і в парламенті, і в усьому українському суспільстві.
«Він (закон – ред.) був явно антиконституційним, розколював суспільство, насаджував штучну русифікацію і приймався в брутальний спосіб, з порушенням всіх норм регламенту, тому він викликав такий протест. До речі, Конституційний суд його скасував саме через дуже брутальні навіть за мірками українського парламенту порушення регламенту. Там голосували і хворі, і ті, хто був за кордоном, це було з бійками, без розгляду жодної правки», – перераховує громадський діяч.
До переваг законопроекту 5670-д Шамайда відносить те, що він концентрується саме на державній мові, а не на мовах меншин, як скандальний закон 2012 року.
Це законопроект (5670-д) не про обов’язки людей, це закон про права людей отримувати інформацію у власній країні власною українською мовоюТарас Шамайда
«Це законопроект не про обов’язки людей, це закон про права людей отримувати інформацію, послуги у власній країні власною українською мовою. Тому, звичайно, протестів – щирих протестів, справжніх – він викликати не може», – переконаний він.
Таким чином, закон в разі його ухвалення гарантуватиме громадянам України отримувати обслуговування в публічному просторі українською, проте ніяк не впливатиме на мову спілкування та не утискатиме національні меншини, додає він.
Якщо людина, яка послугу надає, володіє мовою, якою звернувся громадянин, він абсолютно може отримати обслуговування цією мовоюТарас Шамайда
«Законопроект створює систему контролю, систему санкцій за порушення. Водночас, якщо, скажімо, громадянин прийшов в лікарню чи заклад громадського харчування, говорить, наприклад, угорською мовою і хоче отримати послугу, і людина, яка цю послугу надає, володіє мовою, якою звернувся громадянин, він абсолютно може отримати обслуговування цією мовою», – наголошує Шамайда.
Порушення процедури, через які Конституційний суд і скасував закон Ківалова-Колесніченка, трапляються й досі. Ірина Подоляк не очікує, що цей випадок стане приводом для повальної перевірки решти законодавчих ініціатив без відповідного конституційного подання.
«Конституційний суд має дуже багато справ до розгляду, які він буде розглядати. Але дійсно, проблеми з порушенням регламенту у Верховній Раді були, є і, на превеликий жаль, будуть доти, доки кожен депутат персонально, своїм мандатом не буде відповідати за те, де він знаходиться, чи голосує у Верховній Раді», – прогнозує вона.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Парубій: після рішення КСУ депутати можуть ухвалити новий мовний закон
Будапешт блокує не євроінтеграційні прагнення України, а своє членство в ЄС – Головатий
Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави
Міністр Лілія Гриневич про мову викладання, батьківські комітети і зарплату освітян
