Після протестів 2020 року у Білорусі затримали понад 50 тисяч громадян – правозахисники

Силовики затримують чоловіка під час масових протестів в Мінську після оголошення результатів виборів президента Білорусі, Білорусь, 9 серпня 2020 року

Від початку масових протестів у Білорусі під час президентських виборів 2020 року понад 50 тисяч громадян країни було затримано, повідомив представник білоруського правозахисного центру «Вясна», колишній політвʼязень Леонід Судаленко.

Білоруська служба Радіо Свобода пише, що за підрахунками правозахисників, нині щонайменше 5 тисяч 472 людини засуджено за політично мотивованими кримінальними справами.

Багатотисячні протести в Білорусі розпочалися після оголошення про перемогу Олександра Лукашенка на президентських виборах у серпні 2020 року. Акції проти фальсифікації підсумків голосування тривали понад пів року.

Протести у Білорусі: коротко про головне

Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.

Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.

9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.

У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.

Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.

ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;

За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.

Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.

У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.

Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,

Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;

Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.

8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.

23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.

США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.

Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.

Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.

Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.