У Литві з 1 травня набрав чинності закон про «дерадянізацію» громадських просторів. Документ має назву «Про заборону пропаганди тоталітарних, авторитарних режимів та їхніх ідеологій».
Закон створює процедуру вилучення з громадського простору памʼяток, меморіальних обʼєктів та назв вулиць, які будуть визнані такими, що пропагують авторитарні та тоталітарні режими, а також їхню ідеологію.
Як повідомили в пресслужбі литовського парламенту, Сейму, визнання громадських обʼєктів пропагандистськими здійснюватиме Центр дослідження геноциду та опору жителів Литви, а також муніципальні установи. Сам Сейм також створить міжвідомчу комісію з цього питання.
Депутат Сейму Пауле Кузьміцкене наголосила, що важливим для виконання закону є громадське обговорення. «Із законом, який дозволить не тільки зняти сліди, а й обговорити режим та його злочини, ми чіткіше визначимо зв'язок з комуністичним минулим. Не буде місця для романтизації режиму, а комунізм і націонал-соціалізм сприйматимуться як зло, нам важливо подолати ці режими», – заявила вона.
Країни Балтії здійснюють послідовну політику засудження радянського періоду. У Литві, Латвії та Естонії період їхнього перебування у складі СРСР розцінюють як окупацію. Багато пам'яток радянського часу було демонтовано або перенесено.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Z», «V», нашивки «Вагнера» та «серп і молот»: як Європа наближається до декомунізації ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Без Ушакова, Пушкіна та Суворова. Нова хвиля дерусифікації на півдні України