«Донбас Реалії» поспілкувались з журналістами, істориками, політиками та експертами щодо майбутніх сценаріїв розвитку подій у післявоєнній Росії. Чи залишиться вона, на їхню думку, цілою та чи збереже свої території та імперські амбіції.
ВІЙНА ЗАКІНЧИЛАСЯ – ЩО ДАЛІ?
Політичний оглядач і публіцист Віталій Портников:
«Перше, що я маю сказати, що війна – вона для нас з вами, для Росії це так звана «спецоперація». Тому для Росії не буде післявоєнної Росії, це треба просто усвідомити. Для Росії буде закінчення якоїсь спецоперації з тим чи іншим результатом. Закінчилася спецоперація на українському напрямку – почнеться, скажімо, на кавказькому, проти Грузії. Чи на центрально-азійському, проти Казахстану.
Вихід України на її кордони з Російською Федерацією – для РФ не означає, що там іде війнаВіталій Портников
Ми ж розуміємо, що ми говоримо з вами про оборонну війну. Вихід України на її кордони з Російською Федерацією – для РФ не означає, що там іде війна. Означає просто втрату певних територій, які Росія оголосила своїми. А що, якщо вона через два тижні оголосить своїми якісь області Казахстану чи Білорусі? Теж буде нова спецоперація.
Я просто маю на увазі, що вся ця ситуація може йти досить довго, досить моторошно з величезними проблемами, з величезними ускладненнями і політичними, економічними. Звичайно, росіяни будуть жити бідно, але навряд чи це призведе до якогось державного колапсу поки ця держава може в якихось обсягах продавати нафту, інші якісь енергоресурси, корисні копалини, поки на боці цієї держави є Китайська Народна Республіка, тобто можливість виживання путінського режиму в такому скаліченому вигляді – вона існує».
Секретар РНБО України Олексій Данілов:
«Вони на сьогоднішній день перебувають у точці ухвалення рішення повністю повернутися в азійську парадигму, в азійську територію, що є абсолютно природним з урахуванням історичних подій, які раніше відбувалися. Це буде азіатська країна – перше.
Друге – вона обов'язково буде фрагментована, тому що в тому вигляді, в якому вона є, вона є загрозою безпосередньо для самої Росії, вона вже існувати не може.
Процес фрагментації він був запущений Путіним 24 лютого 2022 рокуОлексій Данілов
Всі розумні люди це розуміють, що процедура фрагментації має бути контрольована і спокійна. Це те, що бентежить на сьогоднішній день Захід. Вони не розуміють в який спосіб буде відбуватися фрагментація Росії. Але те, що вона буде відбуватися – це, на сьогоднішній день вже даність, це річ, яку зупинити буде неможливо і процес фрагментації він був запущений Путіним 24 лютого 2022 року».
Наступного тижня в США пройде вже шостий Форум вільних народів ПостРосії, який, до речі, в РФ нещодавно визнали небажаною організацією. Його учасники своє завдання формулюють буквально як реконструкцію та структурну трансформацію Росії. Вони навіть уже вигадують – якими будуть уряди постпутінських незалежних держав.
Організатор Форуму вільних народів ПостРосії та дослідник деколонізації і регіоналізму Росії Олег Магалецький:
«Це створення і промоушн в хорошому розумінні слова, контрпропаганда цих наративів, котру кремлівська вертикаль, кремлівські башти не десятиліттями, а сотнями років поширювали в країнах ЄС і НАТО, розказуючи, що «русские это один народ». І навіть коли в утвореннях як Російська імперія, Радянський Союз були естонці, українці, казахи, все одно майже повсюду у Вашингтоні, в Брюсселі, в Лондоні, в Парижі – це сприймалося як Росія.
Російська Федерація – це 17 мільйонів квадратних кілометрів... Це народи і культури зі столітньою, а інколи навіть тисячолітньою історією, які просто є колоніями МосквиОлег Магалецький
І зараз розуміння того, що Російська Федерація – це 17 мільйонів квадратних кілометрів, де Саха (Якутія) нічого не має спільного з Карелією, а Бурятія нічого не має спільного з Черкесією, і це народи і культури зі столітньою, а інколи навіть тисячолітньою історією, які просто є колоніями Москви – воно відсутнє.
І ось налагодження прямих контактів, прямих зв'язків, демонстрація того, що ці народи, регіони мають адекватних лідерів, що це не якісь фундаменталісти, терористи, а цілком договороздатні люди, з якими можна спокійно вести торгівлю, економічні справи, інвестувати – є ось одним з ключових факторів роботи».
Голова уряду Чеченської Республіки Ічкерія в екзилі Ахмед Закаєв:
«Я бачу майбутнє Чечні саме в тому єдиному державному утворенні на Кавказі. Звичайно, Кавказ має бути вільним і незалежним.
Я бачу майбутнє Чеченської Республіки як незалежну державу, ну, у складі, припустимо, Кавказького союзуАхмед Закаєв
І я впевнений, що ось після військової поразки Росії в Україні першим регіоном, який може і повинен відокремитися від цієї Росії, це Кавказ.
Я бачу майбутнє Чеченської Республіки як незалежну державу, ну, у складі, от, припустимо, конфедеративного загальнокавказького дому, так званої Кавказької держави або Кавказького союзу, за аналогією від сьогоднішнього Європейського союзу. Я впевнений, що цей проєкт може бути реалізований і в цьому будуть зацікавлені дуже сильні країни».
ЧИ РЕАЛЬНИЙ КРАХ ІМПЕРІЇ?
Наскільки реальним є те, що РФ у такому вигляді, як зараз, перестане існувати після війни з Україною? Думки різні – хтось вірить, що крах неминучий і зовсім скоро, інші навпаки, побоюються, що такий результат не вигідний нікому.
Російський правозахисник, юрист та громадський діяч Марк Фейгін:
«Це не скасований сценарій. Розпад чи напіврозпад – це один із варіантів розвитку ситуації. Ну, по-перше, ми таке бачили в 91-му році, тобто говорити «ніколи не говори ніколи»… ну, як ніколи, якщо ми це бачили.
Якщо Росія програє у війні, а Путін ще й воєнний злочинець, хто захоче з регіонів і автономій розділити всі ці тягарі – від санкцій до ордерівМарк Фейгін
Великий СССР розпався, і ви знаєте, процес розпаду міг піти далі в принципі і, можливо, він навіть був би рятівним, якщо б Чечня пішла або ще пару республік. Може ще багато чого можна було прийняти, але розмірковувати про історію річ невдячна, хоч і допустима. Але це не означає, що розпад чи напіврозпад неможливий.
Ну, умовно кажучи, знаєте, якщо Росія програє у війні, а Путін ще й воєнний злочинець, а хто захоче з регіонів і автономій, а це 20% не російське населення, нетитульної культури, розділити всі ці тягарі – від санкцій до ордерів. Губернатори, національні лідери громад, різноманітні релігійні діячі, національні еліти в автономіях, від північних народів Російської Азії, до Кавказу та інших. Знаєте, спокуса відокремитися, від'єднатися, відсторонитися від цього завжди буде. Так само, як він був СССР. Розумієте?»
Секретар РНБО України Олексій Данілов:
«Справа в тому, що Путін не володіє ситуацією по всій країні. Я не думаю, що це буде з урахуванням, із застосуванням зброї, це буде зовсім інше. Це буде як розпадався свого часу СРСР, от, у нас не було великих зіткнень, якщо не рахувати ситуацію у Вільнюсі, якщо не рахувати ситуацію там в деяких регіонах, які були ближче до Азії, трошки було на Кавказі, але розподіл був більш менш спокійний.
Ічкерія – це точка, з якої буде починатися фрагментації Росії,. Ічкерія буде вільною країною
Ну єдине, що можна зауважити, що Ічкерія на той час, скажемо так, от мала великі проблеми і це точка, з якої так само буде починатися фрагментації Росії. Ічкерія буде вільною країною.
Головне, щоб в цей час не було великої війни. Це те, що, ще раз наголошую, дуже бентежить Захід. Вони не знають, як це буде відбуватися, але це буде відбуватися. На Московії є певна кількість ядерної зброї, от це і є той чинник, який на сьогоднішній день є певним гальмом в цьому процесі».
Російський історик Андрій Зубов:
«Я думаю, що дуже небажаний сюжет розпаду Росії для всього світу, насамперед для України.
Треба прагнути побудувати в Росії повноцінну федеративну державу, демократичну федеративну багатонаціональну державу
Громадянська війна на просторах біля України призведе до того, що почнеться війна така ж в Україні, між людьми, які загалом зберігають якусь ідентичність російської мови і тими, хто її принципово не приймають. Кому це треба?
Треба прагнути побудувати в Росії повноцінну федеративну державу, подібну там, скажімо, до Сполучених Штатів, Індії, демократичну федеративну багатонаціональну державу. Це буде дуже перспективний шлях із правами народів, з правами мов. Ну і так далі, і так далі. Ось я думаю, що це найправильніший шлях. Тому що теоретично, якщо там, скажемо, весь світ дуже хотітиме розпаду Росії, він відбудеться, але це буде самогубство для світу».
Політичний оглядач і публіцист Віталій Портников:
«Я розумію, що ми часто про це говоримо, бо ми цього, очевидно, бажали б, однак для цього потрібні об'єктивні передумови. Реальний національний рух. Реальні виступи проти режиму, які б спиралися на реальні можливості.
Коли ви говорите про російські республіки ви маєте усвідомити, що протягом останніх трьох десятиріч робилося все можливе, щоб там знищити цей національний рух, ще й за допомогою військового втручання, скажімо, на Кавказі.
І всі ці регіони вони вписані у вертикаль Федеральної служби безпеки Російської Федерації. Чи можуть там бути в результаті того, що ми будемо називати поразкою Росії, а в Росії будуть називати закінченим спецоперації, якісь відцентрові рухи. Можливо, і можуть бути, але тоді ми будемо з вами запитувати інше, а наскільки є сильним апарат ФСБ, щоб зупинити все це. Наскільки взагалі невеличким народам, ми розуміємо, що в Росії 75-80 відсотків населення це етнічні росіяни, взагалі можна протистояти оцій машині репресивної держави».
ЯК КОНТРОЛЮВАТИ РОСІЮ У МАЙБУТНЬОМУ?
Якщо Росія й надалі продовжуватиме, як Путін каже, «закінчувати війни», то хто знає, частина якої країни-сусідки влада РФ захоче «захищати» наступного разу. І, відповідно, у зв'язку з цим питання, як світ може контролювати Росію в майбутньому?
Російський правозахисник, юрист та громадський діяч Марк Фейгін:
«Такі запобіжники є. Вступ тієї ж України до НАТО та ЄС це, безумовно, слугує такому запобіганню. Подивіться на країни Балтії, щось якось не наважилися на них напасти. Вони члени НАТО. Усвідомлювали, чим це загрожує. І такі приклади були інші. Пам'ятаєте, у Туреччині бомбардування були російські? У ході сирійської операції. Теж знаєте, якось до війни не дійшло. Отже, є такі механізми, які не дозволяють повторень. НАТО, безперечно, таким механізмом є».
Голова уряду Чеченської Республіки Ічкерія в екзилі Ахмед Закаєв:
«Тільки в такий спосіб, тільки демонтуючи її. Можливо не на десятки державних утворень, але демонтувавши її у кілька державних утворень, які будуть суб'єктами міжнародного права.
І ось ця маса, яка сьогодні підтримує Путіна і путінську Росію, тобто імперську політику цього державного утворення, ось ця маса має бути позбавлена найголовнішого інструменту в їхній, такій, зіпсованій свідомості, як великодержавність, як великодержавний шовінізм: ми найголовніші, ми найбільші, у нас багато ресурсів. І ось вони повинні позбутися цього».
Секретар РНБО України Олексій Данілов:
«Вона не буде імперською, це буде слабка країна. Це буде країна, яка буде донором постачання тільки ресурсів, ніяких технологій в Росії не буде сучасних, тому що це неможливо. Те, що стосується в нашій ситуації, для нас дуже важливо, щоб загрози з боку території Росії на найближчі 300-400-500 кілометрів по відношенню до наших кордонів не було і ми будемо робити все від нас залежне, щоб воно так і відбулося по результатах цієї війни».
Політичний оглядач і публіцист Віталій Портников:
«Я взагалі на місці українців перестав би кожного дня думати, що буде з Росією і сприймав би Росію як константу на наших кордонах. А наша задача – це не думати, що буде з Росією, тому що така Росія може існувати ще довгі десятиріччя, а думати про те, як убезпечитися від такої Росії. Вступити до НАТО, мати сильну армію, перевести економіку на воєнні рейки, віддавати до бюджету НАТО достатньо грошей, щоб сам альянс був сильним у протистоянні з Росією. Усвідомити, що життя в Україні може протягом десятиріч буде життям у обложеній фортеці, якщо ми не станемо членами НАТО, і що ми станемо такою нічною вартою НАТО, якщо ми до нього вступимо».
Російський історик Андрій Зубов:
«Ось Захід може сказати: ой як добре, нарешті мир, нарешті все в порядку. Але треба пам'ятати, що це КДБ залишається при владі, яка зберігається. І це означає, що за 5-10 років знову Росія стане сильною стороною. Вона залиже свої рани, не Росія, звісно, а ось цей режим і знайде нового такого активного лідера і пішло-поїхало. Тому Захід має зробити так, щоб це не могло повторитись».
Посол США в Україні у 2003–2006 роках Джон Гербст:
«Якщо підтримка Заходу залишиться сильною, Україна виграє цю війну, і в тому випадку, якщо Росія вирішить, що вона хоче продовжувати агресивну зовнішню політику, тоді Сполучені Штати, їхні союзники по НАТО та партнери, такі як Україна, працюватимуть разом, щоб переконатися, що Росія отримає просто величезний опір скрізь, де може захотіти зробити агресію. Ми змогли стримати Радянський Союз з кінця Другої світової війни і до того, як Радянський Союз впав на початку 1990-х, ми могли б зробити те саме з набагато слабшою Росією».
Війна Росії проти України усі ці роки, та й загалом – руйнівна політика Путіна навряд чи ведуть країну у світле майбутнє. Швидше – у темне минуле. Але оскільки війна ще триває, то ми можемо тільки гадати – якою Росія буде після? І чи буде?
