Палата громад парламенту Канади ухвалила резолюцію із закликом до влади країни прийняти 10 тисяч уйгурських біженців із китайського регіону Сіньцзян упродовж двох років, повідомляє Reuters.
Переселення уйгурів до Канади, згідно з резолюцією, пропонується розпочати з 2024 року. У документі також ідеться, що «уйгури та представники інших корінних тюркомовних громад у Сіньцзяні, які втекли до третіх країн, стикаються з тиском і залякуванням з боку влади Китаю для їхнього повернення на батьківщину».
Ухвалення резолюції, як зазначає Reuters, хоча й не зобовʼязує уряд Канади дотримуватися викладених у ній пропозицій, але одноголосна підтримка в парламенті може виявитися важливим фактором для рішень влади.
«Канада завжди робитиме свій внесок у допомогу тим, хто потребує захисту. Я сповнений рішучості працювати з членами всіх партій для просування заходів, викладених у пропозиції, схваленій Палатою громад», – заявив міністр імміграції Канади Шон Фрейзер.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Правозахисники закликали керівника МОК піти у відставку через Олімпійські ігри в ПекініПравозахисні організації звинувачують владу Китаю у відправленні з 2017 року до «таборів» для інтернованих осіб та вʼязниці понад мільйона мусульман-уйгурів, казахів та представників інших тюркомовних етносів. У лютому 2021 року Палата громад Канади визнала геноцидом поводження Пекіна з уйгурами, казахами та представниками інших корінних, переважно мусульманських, народів Сіньцзяну.
На початку вересня 2022 року Управління верховного комісара ООН з прав людини опублікувало доповідь про порушення у Сіньцзяні. Колишні вʼязні розповіли про катування. У документі наголошується, що влада Китаю допустила «серйозні порушення» прав людини в регіоні під приводом боротьби з тероризмом та екстремізмом. В ООН заявили, що дії Пекіна стосовно уйгурів та представників інших мусульманських народів можуть бути злочинами проти людяності.
Влада Китаю відкинула твердження з доповіді ООН як «дезінформацію та брехню, сфабриковану противниками Китаю», передає Associated Press. На думку Пекіна, в документі ігноруються «досягнення в галузі прав людини в Сіньцзяні».